Деякі країни-члени ЄС стверджують, що систему надання статусу тимчасового захисту варто переглянути, аби підтримати воєнні зусилля України, а будь-які обмеження застосовуватимуться лише до майбутніх заявників

Країни-члени Євросоюзу розглядають питання про те, чи виключати українських чоловіків призовного віку з будь-якого майбутнього продовження схеми тимчасового захисту, яка надала притулок понад 4 мільйонам українців, які втекли після російського вторгнення. Така пропозиція виникла під час обговорення майбутнього Директиви ЄС про тимчасовий захист (TPD), яка дозволяє українцям жити та працювати по всій Європі, не звертаючись до національних систем надання притулку. Про це повідомляє Foreign Ukraine із посиланням на бельгійське видання Euractiv.

Згідно із внутрішнім документом Ради ЄС, з яким ознайомився Euractiv, серед варіантів, що обговорюються, є продовження схеми тимчасового захисту зі звуженням його сфери дії, зокрема шляхом «виключення чоловіків призовного віку» або осіб, які не виїхали з України легально.

Будь-яке таке обмеження застосовуватиметься до нових заявників, які шукають статусу тимчасового захисту.

У 2025 році Європейська комісія закликала країни-члени ЄС підготуватися до поступового припинення цієї програми. У 2024 році вона ухвалила рекомендації щодо «скоординованого переходу» до більш стабільних правових статусів, але прогрес досі був нерівномірним.

Уряди деяких країн ЄС висловили стурбованість тим, що «зростаюча частка нещодавно прибулих українських біженців складається із чоловіків призовного віку» – кілька країн стверджують, що цю програму варто переглянути «також в інтересах України», як для підтримки опору Росії, так і для сприяння майбутнім зусиллям із післявоєнного відновлення.

Україна зіткнулася зі зростаючою нестачею робочої сили та проблемами із мобілізацією, оскільки війна з Росією триває уже понад чотири роки. У 2024 році Україна знизила вік мобілізації з 27 до 25 років та запровадила заходи щодо покращення набору та військового обліку.

Майбутнє цієї програми обговорять міністри міграції на Раді юстиції та внутрішніх справ ЄС до 5 червня 2026 року, де вони, як очікується, нададуть політичні вказівки щодо наступних кроків. Будь-яке майбутнє розширення або перегляд програми тимчасового захисту має бути запропоновано Європейською комісією.

Комісія поки що не повідомила, чи офіційно запропонує ще одне продовження програми тимчасового захисту. Відповідаючи на запитання про це, речник Єврокомісії повідомив Euractiv, що переговори з урядами країн-членів ЄС з цього приводу тривають.

Зазначимо, що станом на березень 2026 року, 4,33 мільйона українців мали статус тимчасового захисту в ЄС, причому найбільшу кількість із них прийняли Німеччина (1,27 мільйона), Польща (961 405) та Чехія (379 820). Серед них, 43,3% становили жінки, 30,1% – діти та 26,6% – дорослі чоловіки.