У поєднанні із запровадженням нової соціальної допомоги (базового забезпечення) та планом дій федерального уряду Німеччини щодо боротьби зі зловживаннями при отриманні соціальних виплат, посилюється контроль українських біженців, активи яких на батьківщині досі були невідомі центрам зайнятості. Йдеться про кошти на українських банківських рахунках (у гривнях, доларах чи євро), строкові вклади, цінні папери та криптовалюти, нерухомість, транспортні засоби, частки у бізнесі та дебіторську заборгованість

Починаючи з 2025 року, українські банки передають німецьким податковим органам відомості про рахунки біженців, які мешкають у Німеччині. Для біженців з України, які отримують базове соціальне забезпечення у ФРН та мають активи на батьківщині, зростає ризик виявлення прихованого майна. Своєчасне вжиття заходів дозволить обмежити обсяг вимог щодо повернення коштів, уникнути кримінального переслідування та забезпечити законність подальшого перебування у Німеччині. Про це розповідає Foreign Ukraine із посиланням на німецьке видання Anwalt.

Що змінилося у сфері обміну даними та отримання базового забезпечення?

У поєднанні із запровадженням нової соціальної допомоги (базового забезпечення) та планом дій федерального уряду Німеччини щодо боротьби зі зловживаннями при отриманні соціальних виплат посилюється контроль щодо отримувачів соціальної допомоги серед українських біженців, активи яких на батьківщині досі були невідомі центрам зайнятості (Jobcenter).

Що саме змінилося?

По-перше, з 2025 року Україна бере участь у системі автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки (Common Reporting Standard, CRS) з Німеччиною; вона включена до списку країн для обміну даними, затвердженого Федеральним міністерством фінансів відповідно до § 1 абз. 1 п. 2 Закону про обмін інформацією про фінансові рахунки (FKAustG).

Українські банки передають до податкових органів України відомості про рахунки осіб, які є податковими резидентами Німеччини (до них належать усі, хто проживає у ФРН, включаючи біженців з посвідкою на проживання згідно з § 24 Закону про перебування іноземців — AufenthG).

Передачі підлягають: ім’я, адреса, дата народження, податкові ідентифікаційні номери, номер рахунку, залишок коштів на рахунку на кінець року, а також відомості про відсотки, дивіденди та доходи від продажу активів. Обмін даними відбувається щороку 30 вересня;

По-друге, 19 травня 2026 року Німеччина та Україна підписали нову угоду про уникнення подвійного оподаткування, яка передбачає розширений обмін інформацією та взаємну адміністративну допомогу при стягненні коштів. Хоча угода ще не ратифікована, вона демонструє подальший напрямок розвитку співробітництва.

По-третє, з 1 липня 2026 року замість «громадянського посібника» (Bürgergeld) запроваджується базове соціальне забезпечення (Grundsicherungsgeld). Скасовано річний пільговий період, що діяв раніше, протягом якого майно та заощадження на суму до 40 000 євро не враховувалися при призначенні виплат. Перевірка майнового стану тепер проводиться негайно; неоподатковувані ліміти залежать від віку і становлять: 5 000 євро для осіб до 30 років, 10 000 євро – з 31 року, 12 500 євро – з 41 року та 20 000 євро – з 51 року (§ 12 абз. 2 SGB II).

По-четверте, 18 вересня 2026 року у Німеччині презентували план із десяти пунктів боротьби зі шахрайством у сфері соціального забезпечення. Передбачається тісніша інтеграція баз даних центрів зайнятості, відомств соціального забезпечення, податкових органів, органів реєстрації населення, поліції, а також кас медичного страхування та страхування з догляду; для виявлення підозрілих випадків використовуватиметься аналіз на базі штучного інтелекту, а Центральний реєстр іноземних громадян автоматично передаватиме інформацію до центрів зайнятості. Реалізація цих заходів запланована до кінця 2026 року.

Яким чином дані про українські банківські рахунки потрапляють до центру зайнятості (Jobcenter) у Німеччині?

Спочатку дані, які отримані в рамках системи CRS (єдиного стандарту звітності), надходять до Федерального центрального податкового відомства та місцевих податкових інспекцій. Податкова таємниця в цьому випадку не захищає отримувачів допомоги: згідно з § 31a Положення про порядок стягування податків (AO), податкові органи мають право та зобов’язані повідомляти центрам зайнятості відомості, які необхідні для призначення або витребування виплат із державних коштів.

Крім того, існують такі механізми, як щоквартальна автоматична звірка даних (§ 52 Соціального кодексу II — SGB II) та запит інформації про банківські рахунки (§ 93 абз. 8 AO), а також більш поширена практика центрів зайнятості вимагати виписки з рахунків в українських банках та виписки з українського Реєстру речових прав. Неможливо передбачити, чи надійде конкретна інформація до центру зайнятості і коли саме це станеться.

Одне можна сказати, напевно: ймовірність цього з кожним роком зростає, а самі дані нікуди не зникають. На практиці центри зайнятості спочатку проводять вибіркові перевірки, а потім при виявленні підозрілих моментів починають систематично і поглиблено перевіряти конкретні випадки.

Які активи та доходи в Україні необхідно декларувати?

Під час подання заяви на отримання соціальної допомоги необхідно вказувати всі активи, що знаходяться як у країні, так і за кордоном. До них належать кошти на українських банківських рахунках (у гривнях, доларах чи євро), строкові вклади, цінні папери та криптовалюти, нерухомість, транспортні засоби, частки у бізнесі та дебіторська заборгованість. Такі надходження, як українська пенсія, прибуток від здачі житла в оренду або прибуток від підприємницької діяльності (ФОП), вважаються поточним доходом згідно з § 11 Соціального кодексу Німеччини (SGB II) — навіть якщо вони надходять на український рахунок.

Важливо розрізняти декларування активів та їх облік під час розрахунку допомоги. Не все, що підлягає декларуванню, обов’язково зменшує розмір виплат. Квартиру, яка знаходиться у зоні бойових дій або на окупованій території, найчастіше неможливо продати або її продаж був би економічно недоцільним; у таких випадках вона не враховується при розрахунку або розглядається можливість надання позики згідно з § 24 абз. 5 SGB ІІ.

Транспортний засіб, відповідний критеріям розумності (по одному кожного працездатного члена сім’ї), не підлягає обліку (захищено). Крім того, щодо минулих періодів діють норми законодавства того часу — зокрема до червня 2026 року зберігаються правила «пільгового періоду» (Karenzzeit) та підвищені неоподатковувані ліміти.

У багатьох випадках ретельна перевірка показує, що приховані активи зовсім не вплинули на розмір соціальної допомоги або вплинули б лише частково. Однак ці аргументи можна навести лише в тому випадку, якщо заявник сам повідомить про наявність активів, а не тоді, коли їх виявить центр зайнятості (Jobcenter) і виникне підозра у навмисному введенні в оману.

Які правові наслідки загрожують за приховування майна?

Якщо центр зайнятості (Jobcenter) встановить, що при поданні заяви були надані недостовірні або неповні відомості, він скасовує рішення про надання виплат заднім числом (відповідно до § 45 абз. 2 прим. 3 № 2 Соціального кодексу X — SGB X) і вимагає повернення отриманих коштів (§ 50 SGB X). При цьому відомство не має права на розсуд (§ 40 абз. 2 № 3 SGB II у поєднанні з § 330 абз. 2 SGB III); скасування рішення можливе зі зворотною силою до 10 років.

Якщо майно перевищувало встановлений неоподатковуваний ліміт, то декларація про отримання соцдопомоги втрачається протягом відповідного періоду; при багаторічному отриманні соцвиплат сума заборгованості швидко досягає п’ятизначних значень, а її погашення здійснюється шляхом утримання до 30% від розміру базової потреби (§ 43 SGB II). Паралельно центр зайнятості розглядає питання про правопорушення згідно з § 63 SGB II, яке карається штрафом до 5000 євро, або подає заяву до правоохоронних органів за фактом шахрайства (§ 263 Кримінального кодексу – StGB).

Умисне приховування майна, зазвичай, переслідується як шахрайство; у разі великих сум загрожує ув’язнення. Для вихідців з України та інших країн існує ще один важливий аспект, який часто недооцінюють: обвинувальний вирок за шахрайство із соціальними виплатами створює підставу для депортації з країни (§ 54 абз. 2 № 9 Закону про перебування AufenthG). Це може заблокувати можливість переходу зі статусу захисту за § 24 AufenthG на дозвіл на проживання для кваліфікованих фахівців або постійний дозвіл на проживання (§§ 18a, 18b, 9 AufenthG), а також затримати на роки або зовсім виключити можливість отримання громадянства (§ 12a Закону про громадянство — StAG).

Чому варто добровільно задекларувати активи прямо зараз?

У соціальному праві немає інституту добровільного визнання, що звільняє від покарання (аналогу те, що є у податковому праві). Тим не менш, є суттєва різниця між тим, аби самостійно повідомити про активи, і тим, коли їх виявить центр зайнятості (Jobcenter). Той, хто з власної ініціативи надає повні відомості та підтверджуючі документи, заднім числом виконує свій обов’язок щодо сприяння, передбаченого § 60 SGB I (Соціального кодексу, книга I); такий випадок розглядається як переплата, що підлягає поверненню, а не як обман.

Якщо ж таки буде порушено кримінальну справу, то добровільне розкриття інформації та відшкодування збитків (§ 46a Кримінального кодексу — StGB) стануть вагомими пом’якшувальними обставинами; у цьому випадку цілком реальне припинення справи з покладанням певних умов (§ 153a Кримінально-процесуального кодексу — StPO) або призначення штрафу нижче за критичний для питань перебування в країні поріг у 90 денних ставок.

Той, хто зволікає, втрачає цю можливість того дня, коли центр зайнятості отримує повідомлення про виявлену розбіжність даних під час автоматичної звірки. Співробітники відомства набагато схильніші до конструктивної взаємодії, коли отримують продуману, повну заяву з правовим обґрунтуванням, ніж коли їм доводиться самим «розкривати» порушення та передавати справу до слідчого відділу. Поряд із суто правовими аспектами, цей психологічний фактор відіграє важливу роль.

Яких помилок варто уникати будь-якою ціною?

Не варто поспіхом спустошувати банківські рахунки в Україні чи переоформлювати активи на родичів. Система CRS (Єдиний стандарт звітності) фіксує також закриття рахунків та залишки коштів на кінець року, а переміщення активів додатково створює підстави для вимог щодо відшкодування збитків у зв’язку з поведінкою, що суперечить принципам соціального забезпечення (§ 34 SGB II), та посилює кримінально-правові звинувачення.

Проблематичною є й ситуація, коли декларується лише частина активів, а про решту «забувають» — у цьому випадку ви остаточно підриваєте довіру з боку відомства. Також ризиковано самостійно телефонувати у центр зайнятості та намагатися порозумітися «на ходу»: спонтанні висловлювання згодом важко скоригувати. Розумніше діяти за чіткою схемою: спочатку оцінити ситуацію, потім провести правовий аналіз і врешті-решт спрямувати точно сформульоване письмове повідомлення.

Ось як правильно діяти крок за кроком:

Інвентаризація активів – складання повного переліку всіх рахунків, об’єктів нерухомості, транспортних засобів, часток у бізнесі, пенсійних накопичень та інших джерел доходу в Україні, які були з моменту отримання соціальної допомоги;

Збір підтверджуючих документів (банківських виписок, виписок із реєстрів, офіційних повідомлень). Правовий аналіз перед розкриттям інформації — визначення того, які активи підлягали обліку згідно із законодавством на той момент (і згідно з чинними нормами), які з них не підлягають реалізації чи захищені законом, а також оцінка реальних ризиків, пов’язаних із можливою вимогою щодо повернення коштів.

Наступне повідомлення відомства з працевлаштування (Jobcenter) — має бути подано у письмовій формі, містити вичерпну інформацію та супроводжуватись підтверджуючими документами та правовим обґрунтуванням. Формулювання визначають, як буде розцінено заяву: як пізнє виконання обов’язків у співпраці чи як визнання провини; тому цей етап варто довірити юристу.

Врегулювання вимог щодо повернення коштів — перевірка суми, погодження розстрочки або взаємозаліку, а також своєчасне подання заперечень на офіційні вимоги у разі завищення суми. Уточнення податкових зобов’язань — відсотки та дивіденди за українськими рахунками підлягають оподаткуванню у Німеччині. Існує можливість добровільного розкриття інформації, що забезпечує звільнення від відповідальності згідно з § 371 Податкового кодексу Німеччини, але тільки за умови, що порушення ще не було виявлено.

Така заява має бути повною та узгодженою з додатковим повідомленням, що стосується соціальних виплат. Забезпечення статусу перебування — координація поточних заяв про продовження, зміну статусу перебування або натуралізації з додатковим повідомленням. На практиці це означає узгодження термінів та змісту листування із Jobcenter, податковою інспекцією та відомством у справах іноземців, щоб уникнути надання суперечливої ​​інформації. Це дозволяє сформувати єдину позицію, на яку згодом зможуть посилатися усі відомства.