Дельфіни — дуже чутливі тварини, і війна, розпочата Росією, руйнує їхнє середовище як біля узбережжя, так і у відкритому морі

Іван Русєв, 67-річний біолог, навіть у похилому віці працює єгерем у національному парку «Тузловські лимани». Його робоче місце — солоні лагуни, 45-кілометровий незайманий пляж і морська територія, яка охороняється, площею близько 3000 квадратних кілометрів. Там дельфіни, захищені від нелегальних рибалок і мають можливість розмножуватись у максимально спокійній атмосфері. Про це йдеться у спецрепортажі німецького телеканалу ZDF, переказ якого пропонує Foreign Ukraine.
Це рай, який Іван Русєв та інші єгері завжди захищали від браконьєрів, планів забудовників, які мріяли про пляжні курорти, та від місцевих політиків, які вважали це за гарну ідею.
Фермери також тихо і таємно розширювали свої поля за межі заповідника. Русєв протистояв їм усім; йому пропонували гроші та погрожували. Але тепер триває війна. І єгері більше не можуть боронити свій парк.
«До війни ми знаходили, можливо, чотири-п’ять дельфінів за рік на пляжі нашого національного парку. Тільки за перший тиждень червня 2026 року ми нарахували 43-ох мертвих дельфінів», – повідомив Русєв.
За його словами, на берег викидає щонайбільше 5% мертвих дельфінів; решта непомітно опускаються на дно. Це співвідношення турбує біолога.
«Це трагедія! З 2022 року загинуло близько 100 000 дельфінів», – наголошує Русєв.
З наявних даних, це лише приблизна оцінка. Дельфіни — дуже чутливі тварини, і війна, розпочата Росією, руйнує їхнє середовище як біля узбережжя, так і у відкритому морі.
Військові гідролокаційні системи настільки потужні, що дельфіни втрачають слух. Вони дезорієнтовані і не можуть полювати на рибу. У підсумку, помирають з голоду у відкритому морі. Крім того, використовуються підводні дрони та відбуваються вибухи морських мін.
Хімікати, нафта та важкі метали загрожують морському життю. Більше того, портові споруди зазнають атак, викидаючи забруднюючі речовини. Дельфіни знаходяться на вершині харчового ланцюга; всі важкі метали накопичуються в їх організмах, поки тварини не отруюються.
Ще до війни забруднені великі річки, такі як Дон, Буг та Дніпро, становили проблему для екосистеми Чорного моря. Але з руйнуванням Каховської греблі хімікати, нафта та інші забруднюючі речовини були скинуті в море одночасно і у великій кількості.
Те ж саме стосується і військових кораблів, які тонуть. Крім важкого мазуту у баках, боєприпаси сповнені високотоксичних хімічних речовин, які потім безконтрольно потрапляють до екосистеми.
Руссєв вважає популяцію дельфінів у Чорному морі під загрозою зникнення.
«Дельфіни знаходяться на вершині харчового ланцюга. Якщо дельфіни зникнуть, це вплине на багато видів риб. Зміниться їхнє розмноження. Поступово зникнуть і дрібніші риби», — побоюється Руссєв.
Коли він розповідає про свої дослідження під час війни, часто зустрічається одне українське слово: «немає». Немає пересувних лабораторій для відбору проб, і навіть бюджет на дизельне паливо для патрулювання швидко вичерпується.
Крім того, багато чоловіків-співробітників заповідника служать в армії. Пожертв теж мало. Занадто багато людей в Україні потребують допомоги. Занадто багато людей втрачають свої будинки внаслідок російських авіаударів. Або того гірше.
Лише після закінчення війни вчені зможуть дослідити справжні масштаби руйнування екосистеми Чорного моря. Це також стосується популяції дельфінів.
