Як китайські добровольці воюють у Збройних силах України проти Росії

Хоча законодавство КНР прямо не забороняє громадянам вступати до іноземних армій, дехто з китайських добровольців в Україні розповів, що спецслужби допитували їх або родичів стосовно такої діяльності

Китайські добровольці / Фото: Julia Kochetova

На саморобному верстаку у тісній передній кімнаті будинку, розташованого неподалік від лінії фронту російсько-української війни, розмістилося все необхідне для майстерні з виготовлення дронів. На стінах висять плоскогубці й рулони клейкої стрічки, а стіл завалений викрутками та мотками дротів. Біля стіни стоять два дрони-камікадзе. Лише одна річ здається чужорідною в цьому українському сільському будинку — заварник із китайським чаєм «Лунцзін»; чайне листя в ньому вже зів’яло від того, що окріп доливали багато разів. Про це йдеться у спецрепортажі The Guardian, переказ якого пропонує Foreign Ukraine.

Якісний чай — це лише одна з багатьох речей, за якими Тім сумує, згадуючи своє життя в Китаї. Його батьки щомісяця надсилають йому посилки в Україну.

«Я постійно думаю. Це викликає спогади й емоції, — каже 44-річний чоловік, маючи на увазі свою батьківщину.

Чайник Тіма у майстерні дронів / Фото: Julia Kochetova

Тім є головним добровольцем в одному з українських військових підрозділів, який запустив незвичний проєкт: залучення добровольців із Китаю — країни, яку вважають головним союзником Росії.

Багато українських військових підрозділів мають власні бренди та публічно представлені в інформаційному просторі, оскільки конкурують між собою за фінансування та нових добровольців. Однак у цьому випадку командир підрозділу, який спеціалізується на розвідці, попросив не розголошувати його назву — через делікатність проєкту із залученням китайських добровольців.

«Насамперед це робиться заради них самих. Заради їхньої власної безпеки та безпеки їхніх родин», — каже командир із позивним «М’юз».

За його словами, п’ятеро китайців, які приєдналися до його підрозділу, були змушені повернутися до Китаю після завершення підготовки — через тиск із боку китайської влади.

«Ми вклали в них усю душу», — зітхає він.

Командир побоюється, що й інші китайські добровольці (наразі у підрозділі їх близько десятка) можуть покинути підрозділ, якщо їхні особи будуть розкриті. Він попросив не показувати обличчя своїх бійців на жодних фотографіях.

Українська армія стикається з гострою нестачею особового складу. Більшість добровольців з України уже давно на фронті й тепер виснажені, тоді як деякі чоловіки переховуються, аби уникнути мобілізації. Це змусило звернути увагу на інше джерело потенційних бійців — іноземців.

В Україні перебуває близько 16 000 іноземних добровольців, що становить менш як 3% від загальної чисельності збройних сил. Ексміністр оборони України Михайло Федоров провів низку реформ, покликаних спростити процес залучення іноземців до лав війська. Він прогнозував, що іноземні громадяни можуть складати до 50% особового складу на передовій або в штурмових підрозділах.

Пам’ятник Пен Ченляну — китайському воїну, який загинув у бою, воюючи за Україну / Фото: Julia Kochetova

Однак китайські добровольці створюють особливу проблему. З одного боку, вони надзвичайно вразливі до тиску з боку власного уряду. Китайська влада пильно стежить за своїми громадянами. Хоча законодавство КНР прямо не забороняє громадянам вступати до іноземних армій, дехто з китайських добровольців в Україні розповів, що спецслужби допитували їх або родичів стосовно такої діяльності.

Речник Міністерства закордонних справ Китаю заявив, що відомство неодноразово оприлюднювало попередження, в яких «закликало громадян КНР триматися подалі від зон збройних конфліктів… і, зокрема, утримуватися від участі у військових операціях будь-якої зі сторін».

З іншого боку, ці китайські добровольці походять із країни, яка надає Росії всебічну підтримку. Хоча Китай декларує нейтралітет, з 2022 року Пекін наростив обсяги торгівлі з Москвою до рекордних показників, а також неодноразово надавав їй дипломатичну підтримку. Крім того, з’являлися повідомлення — які Китай, утім, заперечує — про військове співробітництво високого рівня між двома країнами.

Дехто переймається тим, що китайські добровольці в Україні можуть передати Пекіну цінну військову розвідувальну інформацію. Офіцер з іншої бригади зазначив, що «добре подумав би», перш ніж прийняти до лав свого підрозділу людину з Китаю.

Утім, «М’юз» (Muse) не бачить у цьому проблеми.

«У нинішній ситуації — для нас, командирів, і для українського народу — підійде будь-хто. Адже людей бракує. До того ж, китайці — працьовиті», — каже він.

Основне завдання Тіма у підрозділі — це ремонт безпілотників. За один тиждень він відремонтував близько 10 дронів типу Mavic і 15 FPV-дронів (безпілотників із видом від першої особи).

Тім, один із китайських добровольців, у своїй майстерні з виготовлення дронів / Фото: Julia Kochetova

Вражений цим, «М’юз» пожартував: «Краще мати одного китайця, ніж десятьох українців».

Китайські добровольці дізнаються про підрозділ «М’юза» через соціальні мережі або від знайомих. Хоча центральні органи влади в Києві й проводять поверхневу перевірку кандидатів, «М’юз» доручає Тіму здійснювати основний відбір, що передбачає низку співбесід.

За словами Тіма, головні якості, які він шукає в людях, — це відданість демократії та суверенітету України, а також вміння добре спілкуватися.

Він додає: «Я категорично проти того, аби приймати тих, ким рухає лише ненависть до власної країни».

Тім розповів, що відтоді, як сам приєднався до підрозділу у січні 2026 року, він відхилив заявки понад 30 китайців; також він намагається відсіювати осіб, які мають судимості.

Однак у неоднозначному середовищі іноземних добровольців, де люди часто приходять зі історіями і твердженнями, які майже неможливо перевірити, невдоволення власною країною нерідко стає одним із мотивів.

Ваня, 36-річний уродженець провінції Хубей у центральному Китаї, приєднався до підрозділу влітку 2026 року.

Ваня / Фото: Julia Kochetova

Сидячи під виноградною лозою біля будинку неподалік від лінії фронту — місця, де чатують російські FPV-дрони, — він розповів, що життя в Китаї стало «задушливим».

Використовуючи VPN, щоб обійти китайський «фаєрвол» — систему інтернет-цензури, — він читав про війну в Україні й ознайомився з «ідеями демократії та свободи». Це прозріння збіглося в часі з економічним спадом у самому Китаї. Його власні доходи від роботи у сфері ремонту житла в окремі місяці скорочувалися аж на 50%.

Він давно цікавився військовою справою, але в Китаї був уже занадто старий для служби в армії. Рішення приїхати в Україну, за словами Вані, «не виникло на порожньому місці».

«Це стало наслідком багатьох чинників, які накопичувалися з часом: втоми від попереднього життя, прагнення демократії та свободи, а також моїх поглядів на Україну», – каже Ваня.

Інші члени підрозділу сповідують більш палкі ідеологічні погляди. 37-річний Неро, родом із провінції Фуцзянь, роками публікував в інтернеті матеріали на підтримку України, завдяки чому став відомим інфлюенсером. Кілька його акаунтів було видалено; Неро вважає, що це стало реакцією на його проукраїнську позицію.

Неро / Фото: Julia Kochetova

За його словами, саме тиск і цькування з боку ймовірних російських спам-акаунтів — відповідь на його підтримку України — підштовхнули до того, щоб він став добровольцем.

«Я подумав: світ не має бути таким. Чому я мушу страждати або проходити через усе це лише за те, що говорю правду?», – риторично запитує Неро.

Його рішення, про яке він розповів у соціальних мережах, призвело до ще більшого переслідування. Коли він прибув в Україну, то в інтернеті з’явилося оголошення про розшук російською мовою, яке містило його справжнє ім’я, дату народження та фотографію.

У цьому документі, який, вочевидь, був підробкою, його звинувачували в «участі у збройному конфлікті як найманець» та «незаконному перетині державного кордону Російської Федерації».

Неро припускає, що це справа рук китайського пропагандистського інформагентства, яке працює на Росію. Він відкинув припущення, що міг створити це сам, зазначивши, що розкриття його особи ставить життя під загрозу.

Неро, який ще зовсім недавно працював менеджером проєктів у Китаї й отримував гідну зарплату, тепер проходить підготовку як оператор FPV-дронів в Україні.

«Я хочу, щоб люди знали: не всі китайці підтримують російську агресію. Багато китайців, як і я, — добрі люди, які прагнуть допомогти Україні», — запевняє Неро.

Усі китайські добровольці зійшлися на тому, що через пильну увагу з боку своєї влади їм буде важко повернутися додому.

Ваня, Неро і Цзіньму/ Фото: Julia Kochetova

«Якщо я повернуся зараз, то виїхати знову буде складно», — зазначив Цзіньму, зварювальник за фахом, який нині працює інженером-електриком і спеціалізується на вибухових речовинах та акумуляторах.

Хоч би яким був їхній остаточний внесок у справу миру чи війни, для них, як громадян Китаю, це рішення, ймовірно, матиме наслідки, що вийдуть далеко за межі військового конфлікту в Україні, учасниками якого вони зараз є.