Інвестори конкурують уже не просто за можливість побудувати нові сонячні електростанції, а за проєкти, які здатні накопичувати вироблену електроенергію та віддавати її в мережу саме тоді, коли енергосистема найбільше її потребує

Україна провела аукціон на будівництво 100 МВт нових сонячних електростанцій, обладнаних системами накопичення енергії. Зацікавленість інвесторів майже вчетверо перевищила запропонований обсяг потужностей. Про це повідомляє Foreign Ukraine із посиланням на польське видання Interia Zielona.

У країні, електростанції та енергомережі якої вже понад чотири роки регулярно зазнають російських атак, фотоелектричні системи з акумуляторами мають значення не лише з погляду скорочення викидів. Розподілені джерела енергії можуть зменшити залежність від кількох великих електростанцій і полегшити постачання електроенергії після чергових пошкоджень енергосистеми.

На аукціон, проведений наприкінці вересня 2026 року, надійшло 26 заявок із загальною потужністю майже 386 МВт. Для розподілу було запропоновано 100 МВт. Державна підтримка нових установок діятиме протягом 12 років.

Того самого дня відбувся ще один аукціон — на 50 МВт звичайних сонячних електростанцій, без обов’язкової умови будівництва накопичувачів енергії. Зацікавленість у ньому була значно меншою. Натомість конкурс для електростанцій, обладнаних акумуляторами, привернув набагато більше проєктних пропозицій.

Це має особливе значення, оскільки українська енергетика сьогодні функціонує в умовах, для яких її не проєктували. До повномасштабного російського вторгнення Україна мала близько 38 ГВт доступних генерувальних потужностей, роботу яких можна було регулювати залежно від попиту.

Після втрати частини електростанцій і кількох хвиль російських атак, їхня доступна потужність навесні 2024 року скоротилася приблизно до 12 ГВт. Частину потужностей згодом відновили, однак Росія й надалі атакує електростанції, підстанції та магістральні електромережі.

Україна робить ставку на енергію, яку складніше вивести з ладу одним ударом

Велика електростанція може виробляти величезну кількість електроенергії, але водночас є однією великою ціллю. Сотні менших джерел енергії, розташованих у різних регіонах країни, значно складніше одночасно вивести з ладу.

Саме тому Міжнародне енергетичне агентство (МЕА) розглядає розвиток розподіленої сонячної та вітрової енергетики, а також систем накопичення електроенергії як один зі способів підвищення стійкості української енергосистеми.

Це не означає, що сонячні панелі можуть замінити атомні електростанції чи великі енергоблоки. Виробництво сонячної електроенергії залежить від часу доби та погодних умов. Однак в умовах війни навіть невелике локальне джерело енергії може забезпечити триваліше електропостачання підприємства, громадської будівлі або частини місцевої мережі, особливо якщо воно працює разом із накопичувачем енергії.

Акумулятор також розв’язує одну з найочевидніших проблем сонячної електростанції: найбільше електроенергії вона зазвичай виробляє в середині дня, тоді як підвищений попит може виникати через кілька годин. Накопичувач дає змогу зберегти частину виробленої електроенергії та віддати її в мережу в другій половині дня або ввечері.

Український аукціон було організовано саме за таким принципом. Потужність накопичувача має бути значною порівняно з потужністю сонячної електростанції, до якої він під’єднаний. Крім того, державна підтримка не виплачується за електроенергію, яка постачається в період із 12:00 до 14:00.

Це має стимулювати інвесторів не спрямовувати всю вироблену електроенергію у мережу в години найінтенсивнішого сонячного випромінювання, а зберігати її частину для використання пізніше.

Акумуляторні системи вже працюють в українській енергомережі

Накопичувачі енергії в Україні перестають бути лише додатковим елементом майбутніх проєктів. У вересні 2025 року компанія ДТЕК запустила шість великих установок загальною потужністю 200 МВт і місткістю 400 МВт·год.

За даними МЕА, вони можуть протягом двох годин постачати електроенергію в обсязі, еквівалентному споживанню приблизно 600 000 домогосподарств.

Однак потреби країни значно більші. Згідно з останньою спільною оцінкою Світового банку, Європейської комісії, ООН та уряду України, енергетика належить до секторів, які найбільше постраждали внаслідок війни. Лише у 2025 році вартість пошкоджених або знищених енергетичних активів знову суттєво зросла.

Тому нові установки мають виконувати одразу дві функції. Вони виробляють електроенергію без використання викопного палива, а також допомагають перебудовувати енергосистему: замість мережі, залежної від великих і легко ідентифікованих об’єктів, формується система з більшою кількістю невеликих джерел генерації.

За оцінками МЕА, до 2030 року Україна має щороку вводити в експлуатацію близько 4 ГВт потужностей розподіленої сонячної енергетики, якщо прагне створити більш децентралізовану енергосистему та водночас реалізувати свої енергетичні плани.

Вересневий аукціон поки що охоплює лише 100 МВт сонячної генерації з накопичувачами енергії. Тому його значення полягає насамперед у тому, що він може стати початком масштабніших змін: інвестори конкурують уже не просто за можливість побудувати нові сонячні електростанції, а за проєкти, які здатні накопичувати вироблену електроенергію та віддавати її в мережу саме тоді, коли енергосистема найбільше її потребує.