Мартін Шульце Вессель у своїй новій книзі «Нація, яку не помічали» досліджує, як упродовж 200 років уявлення про Україну у Німеччині формувалося під впливом відносин із Російською імперією, а згодом — із Радянським Союзом. Таке ігнорування, забуття та витіснення української ідентичності зберігалося протягом усього ХІХ-XX століття
Історіографія минулого Східної Європи часто формується під впливом погляду великих світових імперій. У своїй новій праці «Нація, яку не помічали» німецький історик Мартін Шульце Вессель зосереджується на німецько-українських відносинах — від XIX століття до сьогодення. Про це розповідає Foreign Ukraine із посиланням на Vatican News.
Автор досліджує, як упродовж 200 років уявлення про Україну у Німеччині формувалося під впливом відносин із Російською імперією, а згодом — із Радянським Союзом. Дослідження побудоване за хронологічним принципом: кожен розділ присвячений окремому періоду та охоплює ключові етапи минулого.
У центрі уваги перших розділів — пізня Німецька імперія, передумови Першої світової війни та короткочасне становлення української державності під німецькою окупацією у 1918 році. Далі автор розглядає міжвоєнний період, події Другої світової війни та окупаційну політику Німеччини на українських землях.
В останніх частинах книги йдеться про період холодної війни, суспільні трансформації після 1989 року та події, які відбувалися після 2013-го. Окрім міждержавних відносин, автор залучає до розповіді родинні історії та особисті долі людей, життєві шляхи яких перетиналися.
У своїй праці Вессель досліджує історичні точки дотику двох країн і пропонує основу для розуміння сучасної ситуації у Східній Європі.
Під час виступу у Папському університеті Святого Хреста в Римі німецький історик розповів про історичні передумови російсько-української війни. На запрошення посла Федеративної Республіки Німеччина (ФРН) при Святому Престолі Бруно Каля, професор кафедри історії Східної та Південно-Східної Європи Мюнхенського університету Людвіга-Максиміліана розповів про історичні витоки російських експансіоністських прагнень. Вессель пояснив, чому протягом століть на Заході спотворено сприймали Україну та які глибокі розколи залишає нинішній військовий конфліктз РФ.
Відповідаючи на запитання, чому він назвав Україну «нацією, яку не помічали», Вессель звернув увагу на глибоко вкорінену модель сприйняття:
«Ми в Німеччині з XIX століття здебільшого дивилися на Україну крізь російську призму. Ми зосереджувалися на російській нації, російській національній літературі та російській національній культурі й сприймали українців так, як їх бачили в Росії: взагалі не як окрему націю, а лише як регіон, край із фольклорною традицією».
Таке ігнорування, забуття та витіснення української ідентичності зберігалося протягом усього XX століття, хоча український національний рух виник ще в XIX столітті.
Коментуючи відоме висловлювання Папи Івана Павла II про «Європу з двома легенями» — західною та східною, — Вессель спочатку схвально відгукнувся про цю ідею, адже вона визнавала православну традицію поряд із римо-католицькою. Однак, на думку історика, сьогодні ця метафора вже не відповідає реальності.
Війна — це подія, яка глибоко зачіпає людські душі й залишатиме наслідки на десятиліття навіть після припинення бойових дій.
«Це означає, що образ двох легень більше не працюватиме, адже одну з них зруйнував внутрішній конфлікт, а українці мають усі підстави й надалі вважати себе частиною Заходу», — зазначив Шульце Вессель.
На тлі подальшої ескалації російсько-української війни історик завершив виступ висловленням надії на якнайшвидше встановлення миру. За його словами, ця війна стає «дедалі болючішою і жорстокішою», а її руйнівний потенціал постійно зростає. Тому залишається сподіватися, що вона невдовзі завершиться.
