ЄС повинен визнати житттєво важливе значення України для світових газових ринків і зобов’язати усі держави-члени, які межують з нашою країною, гарантувати застосування правил Євросоюзу на її кордоні

Понад 50 європейських компаній не зможуть експортувати газ в Україну у період його пікового закачування у сховища, якщо українські та словацькі оператори газотранспортної системи не знайдуть альтернативного транспортного маршруту під час незапланованого відключення газопроводу влітку цього року. Потік через словацько-українську точку міждержавного з’єднання «Будінце» буде призупинено у період з 11 серпня по 1 грудня 2020 року для проведення ремонтних робіт на з’єднювальній ланці. Про це йдеться в аналітичній публікації енергетичного журналіста Аури Сабадус із Міжнародного центру дослідження товарних ринків на сторінках Atlantic Council, переклад якої пропонує Foreign Ukraine.

Зважаючи на те, що сезон закачування газу у самому розпалі, Оператор ГТС України запропонував два варіанти вирішення для свого словацького партнера Eustream. Один із варіантів – об’єднати Будінце та Вельке Капушани, дві фізичні точки з’єднання між Словаччиною та Україною у віртуальну точку з’єднання, щоб компанії, які зарезервували експортні потужності через Будінце, могли продовжувати транспортування газу через Вельке Капушани. Іншим варіантом буде залишити ці дві точки розділеними, але дозволити компаніям, які зарезервували потужності у Будінце, безкоштовно передавати їх у Вельке Капушани протягом усього періоду ремонту. Будь-яке з цих рішень допоможе компаніям продовжувати безперешкодний потік в Україну без перебоїв.

Тим не менш, якщо угоди не буде досягнуто, вони опиняться у скрутному становищі з обсягами надлишкового газу у 3-4 мільярди кубометрів і це матиме довгострокові наслідки не лише для європейського газового ринку, але й для поставок зрідженого газу із США. Це пов’язано з тим, що ці додаткові обсяги газу ще більше ускладнять ситуацію через знижений попит й збиткову пропозицію газу у Європі. Крім того, Сполучені Штати, які за деякими даними, скасували близько 50 суден з поставками зрідженого газу в Європу у серпні, можуть зробити це наприкінці літа і також у вересні. Джерела наближені до словацької компанії TSO заявили, що вона не хотіла б об’єднати ці два прикордонні пункти. Справа в тому, що транзитні обсяги у Будінце є твердими і резервування не може бути перерваним, а от у Вельке Капушани – є переривчастими і залежать від фактичних обсягів російського газу, який експортується через Україну у Словаччину.

Учасники ринку кажуть, що існує необхідність переконати Словаччину застосувати мережеві коди ЄС на кордоні з Україною, щоб уникнути проблем, які можуть охопить весь європейський газовий ринок. У практичному аспекті, застосування мережевих кодів ЄС зобов’язало би Словаччину максимізувати потужності й пропонувати їх на відкритих аукціонних майданчиках, як це зараз практикується для усіх країн-членів ЄС. Словаччина пропонує щоденні та щомісячні потужності для України у режимі черги.

Історично так склалось, що Вельке Капушани використовувались лише для транзиту російського газу через Україну у Словаччину, в той час, як Будінце був створений близько п’яти років тому для фізичного імпорту зі Словаччини в Україну. Після закінчення 10-річного російсько-українського транзитного контракту наприкінці 2019 року, Оператор ГТС України отримав можливість самостійно вирішувати, як організувати імпорт та експорт на своїх європейських прикордонних пунктах з Угорщиною, Польщею та Словаччиною. Він успішно створив віртуальні точки з’єднання із Угорщиною та Польщею і планує аналогічно вчинити із Словаччиною. Проте, досі не вдалось досягнути угоди, оскільки Словаччина наполягає на тому, що застосування європейських правил на українському кордоні не є обов’язковим, адже Україна не входить до Євросоюзу.

Досі Брюссель займав аналогічну позицію, стверджуючи, що з врахуванням існуючого законодавства національні регуляторні органи повинні вирішити, чи повинні мережеві коди ЄС застосовуватись на кордонах між країнами-членами і державами, які не входять до цієї спільноти. Стосовно України є переконливі докази того, що застосування такого законодавства має вирішальне значення у двох аспектах. По-перше, Україна залишається важливою країною для транзиту газу в Європу після підписання п’ятирічної угоди з Росією починаючи з 2020 року. По-друге, Україна перетворюється у європейський центр для зберігання газу.

З минулого року кількість іноземних компаній, які намагаються зберігати газ в Україні зросла із 7 на початку 2019 року до 54 в середині червня 2020 року, а обсяги газу, який зберігається компаніями-нерезидентами виросли з 47 мільйонів кубометрів до 2,8 мільярдів кубометрів за той же період. Обсяги підземних газосховищ України у 31 мільярд кубометрів стали порятунком для європейських компаній, які цього року борються із різким падінням попиту та перенасиченням ринку газу.

Крім того, завдяки незаповненим сховищам європейські компанії можуть поглинати більше американського зрідженого газу і це допомагає Європі послабити контроль Росії на газовому ринку. З цієї ж причини ЄС повинен визнати житттєво важливе значення України для світових газових ринків і зобов’язати усі держави-члени, які межують з Україною, гарантувати застосування правил Євросоюзу. Враховуючи зацікавленість США у Європі, рішуча підтримка Вашингтона була б логічною в цьому випадку.