Чиновники є причиною низького попиту на внутрішню робочу силу і це спонукає українців шукати роботу за кордоном, щоб таким чином рятувати зруйновану економіку своєї батьківщини

Статистика свідчить, що українці скористались послабленням обмежень для пошуку роботи в Європейському Союзі, щоб врятувати зруйновану економіку своєї батьківщини. Про це йдеться у публікації на американському інформаційно-аналітичному порталі Eurasianet, переклад якої пропонує Foreign Ukraine.

Поворотний момент для трудової міграції відбувся у 2014 році, коли Україна підписала Угоду про асоціацію із Європейським союзом і одночасно розпочався військовий конфлікт із сепаратистами на Донбасі. Зважаючи на усі ці події, потоки українських заробітчан з Росії переспрямувались на Захід і це посприяло швидкому збільшенню кількості легальних працівників за кордоном.

За інформацією Державної міграційної служби, у 2010-2012 роках майже 1,2 мільйони українців працювали за кордоном, а за інформацією Міністерства соціальної політики у 2019 році їх чисельність зросла до 3,2 мільйонів. Згідно із звітом Європейської комісії, із цієї кількості 2,7 млн українців працювали на території ЄС, тобто кожен сьомий працездатний українець є трудовим мігрантом.

«Тривала економічна криза через нездатність українського уряду побороти корупцію є основним стимулом для трудової міграції українців. Чиновники є причиною низького попиту на внутрішню робочу силу і це спонукає українців шукати роботу за кордоном», – вважає Василь Лопух, адміністративний директор Наукового товариства імені Шевченка – установи, яка займається вивченням України і знаходиться в Нью-Йорку.

До 2014 року Росія була основним пунктом призначення для українських трудових мігрантів, але окупація Криму та війна на Донбасі викликали несподіваний поворот в сторону Євросоюзу, особливо Польщі. У 2014-2016 роках в ЄС збільшилась кількість трудових мігрантів на 42% і в 2019 році майже мільйон українців працювали у сільськогосподарському секторі Польщі.

У 2015 році в Україні ухвалили закон про зовнішню трудову міграцію з метою посилення соціального та правового захисту заробітчан. Уряд вжив додаткових заходів у 2017 році, щоб забезпечити реінтеграцію заробітчан та членів їх сімей до українського суспільства. У цьому ж році влада затвердила стратегію трудової міграції до 2025 року.

Зміни у законодавстві спростили процес пошуку роботи українців за кордоном, а також процедури оформлення на роботу для роботодавців у приймаючих країнах. У 2019 році майже 1800 компаній в ЄС уклали офіційні угоди про винаймання кваліфікованих українських працівників. Грошові перекази з-за кордону виросли синхронно із кількістю трудових мігрантів.

За даними Світового банку, у 2018 році українські трудові мігранти переказали з-за кордону понад 14,7 мільярдів доларів, що на 17% більше, аніж у 2017 році. У 2019 році цей показник збільшився до 15,8 мільярдів доларів, що еквівалентно 9,5% ВВП. Очікується, що цей показник різко зменшиться за час пандемії коронавірусу.

«Українська економіка залежить від зовнішньої трудової міграції і багато регіонів, особливо тих, що розташовані вздовж західного кордону України, будують свою місцеву регіональну економіку навколо трудової міграції і повністю інтегрували її у свої організаційні структури», – зазначила Марія Приходько, член ради директорів Razom – некомерційної організації в США, яка сприяє підприємництву в Україні.