Коронавірус позбавив осіб без громадянства в Україні елементарних прав

Без документів, особам без громадянства важко отримати доступ до основних медичних, фінансових та юридичних послуг

Як і багато інших країн з перехідною економікою, пандемія коронавірусу здійснила величезний тиск на Україну. Лікарні, школи, підприємства та урядові установи були змушені змінити свій режим роботи, щоб безпечно надавати основні послуги. Через пандемію коронавірусу, для 35 тисяч осіб без громадянства був заблокований доступ до таких найелементарніших ресурсів, як ліки та гігієнічні товари, а також продукти харчування. Особи без громадянства впродовж тривалого часу вели хиткий спосіб життя, але несподівана відсутність доступу до послуг зробила їх найбільш вразливою групою населення. Про це йдеться в аналітичній публікації Ендрю Даньєрі, колишнього волонтера Корпусу миру в Україні на сторінках Atlantic Council, переклад якої пропонує Foreign Ukraine.

Особи без громадянства – це особи, які не визнані громадянами якої-небудь країни і не мають необхідних документів для набуття громадянства чи легального проживання. Без документів, які мають юридичне підтвердження, особам без громадянства важко отримати доступ до основних медичних, фінансових та юридичних послуг.

Розпад Радянського Союзу призвів до масового безгромадянства, оскільки нові незалежні країни використовували різні підходи до громадянства, що призвело до нашвидкоруч розроблених законів, які часто були просякнуті правовими колізіями. У сум’ятті багато людей стали особами без громадянства. До такої категорії належали і ті, хто не знав, що їм необхідно отримати нове громадянство, не міг оплатити збір за подачу заявки на отримання громадянства, піддавався дискримінації у процесі отримання громадянства, втратив свій радянський паспорт чи взагалі ніколи не мав паспорта.

Багато з найбільш вразливих груп населення України надалі ризикують опинитись без громадянства. У такий перелік входять етнічні меншини, діти народжені в ОРДЛО, люди похилого віку з радянськими паспортами, безпритульні, ув’язнені чи нещодавно звільнені з ув’язнення без будь-яких документів.

За даними ООН, з 80 тисяч ромів на Закарпатті, близько 10% не мають паспортів чи свідоцтв про народження. На сході України безгромадянство стає актуальною проблемою для молоді: лише 43% дітей, які народились в ОРДЛО з 2014 року отримали українське свідоцтво про народження в той час, коли український закон 2018 року про визнання свідоцтв про народження за лінією фронту ще не реалізовано. Коронакриза притягнула увагу до цієї статистики. У середині березня 2020 року уряд запровадив загальнонаціональний карантин, внаслідок чого були зачинені як зовнішні, так і внутрішні кордони, а також обмежене пересування задля уповільнення поширення вірусу.

Такі кроки збільшили ризик для здоров’я осіб без громадянства серед ромів, а також людей похилого віку без паспортів в окупованих районах Донбасу. У травні 2020 року британська газета Guardian повідомила, що роми зіткнулись із посиленням маргіналізації у Центральній та Східній Європі після того, як їх спільноти назвали гарячими точками поширення вірусу з обмеженим доступом до медичних послуг та мереж фінансової безпеки.

Відомо, що отримати точну інформацію про коронавірус у непідконтрольних Києву районах східної України дуже складно, тому важко сказати, наскільки вірус вплинув на цей регіон. Тим не менш, криза показала вразливість осіб без громадянства. Без доступу до медичних послуг навіть в контрольованих владою регіонах, люди похилого віку та інші групи населення з поганим здоров’ям найбільше ризикують отримати ускладнення від коронавірусу.

Три з п’яти контрольно-пропускних пунктів вздовж 400-кілометрової контактної лінії на сході України відкрились в середині червня 2020 року, внаслідок чого через них щомісяця проходить понад 18 000 осіб. Тим не менш, громадяни по обидві сторони повинні пройти 14-денний карантин після переходу лінії і це робить одноденні візити за ліками і пенсіями фінансово неможливими.

Від обмежень через коронавірус страждають не лише етнічні меншини, але й літні люди без громадянства. У квітні 2020 року уряд України заборонив людям виходити на вулицю без документів, фактично заборонивши особам без громадянства виходити на вулицю з будь-якої причини. Вплив цього закону відчули на собі особи без громадянства на усій території України, які позбулись можливості здійснювати елементарні поїздки для придбання предметів першої необхідності.

Згідно з соціологічними опитуваннями некомерційної організації «Право на захист», 73% осіб без громадянства заявили, що не мають доступу до медичних послуг через відсутність документів. В той час як майже усі громадяни України пішли на жертви задля дотримання заборон уряду, від обмежень непропорційно сильно постраждали особи без громадянства.

На щастя, український уряд продемонстрував готовність усунути деякі перешкоди для осіб без громадянства. 18 липня 2020 року президент України Володимир Зеленський підписав новий закон щодо процедур визначення осіб без громадянства, який надає їм розширений доступ до соціальних прав. В умовах нестабільної політичної ситуації в Києві, добре, що Зеленський підписав законопроект лише через місяць після його ухвалення двома третинами депутатів у парламенті.

Теоретично закон стандартизує процедури встановлення безгромадянства і надає заявникам право на законне проживання в Україні допоки уряд перевірятиме їх заявки. На практиці виявлення осіб без громадянства на переферії українського суспільства, може виявитись набагато складнішим завданням, аніж надання їм юридичних прав. Деякі експерти з прав людини виступають за подальшу роз’яснювальну роботу; наприклад, обхід від дверей до дверей у віддалених спільнотах й покрокові інструкції для літніх та неграмотних людей допомогли повністю ліквідувати безгромадянство у Киргизії.

Україна нещодавно зробила позитивний крок у напрямку відновлення прав людини для осіб без громадянства. Якщо закон реалізують ефективно, тисячі людей та родин зможуть отримати доступ до державних послуг, медичної допомоги, знайти роботу й записатись в школу. Невдовзі особи без громадянства зможуть користуватись цими основними правами, які стали ще важливішими в умовах небезпеки та невизначеності через коронавірус.