Могутні олігархи хочуть дешево скупити державні підприємства, а корумповані чиновники прагнуть надалі керувати ними в особистих інтересах

В Україні зараз зосереджено увагу на розмовах про контрреволюцію, яка загрожує зірвати антикорупційні реформи. Проте, крім яскравих заголовків, триває прогрес в новій приватизаційній кампанії, яка спрямована на досягнення успіху в боротьбі з корупцією, який допоміг реформувати такі сусідні країни, як Польща і Латвія. Про це йдеться в аналітичній публікації Дайан Френсіс, старшої наукової співробітниці Євразійського центру Атлантичної ради та професора Школи менеджменту імені Теда Роджерса при Університеті Раєрсона на сторінках Atlantic Council, переклад якої пропонує Foreign Ukraine.

Протягом усієї пострадянської історії України, слово «приватизація» було лайливим. Ці негативні асоціації сягають корінням в минулий досвід змови між корумпованими політичними лідерами, які занадто часто передавали національні активи олігархам, друзям або членам сім’ї практично за безцінь. Сприйняття приватизації в Україні тепер може потребувати оновлення. За останній рік Фонд державного майна (ФДМ) зазнав радикальної реформи та ініціював амбітні наміри з очищення всього процесу приватизації в країні.

З вересня 2019 року ФДМ очолив Дмитро Сенниченко, колишній менеджер у сфері нерухомості, який на своїй нинішній посаді має великий досвід роботи з міжнародними інвесторами. Сенниченко запровадив новий рівень прозорості і незалежних аудиторських заходів, щоб підвищити привабливість процесу приватизації в Україні.

Зараз приватизація обмежена малими і середніми державними підприємствами. З 2019 року ФДМ оголосив до приватизації 3460 підприємств. На даний момент продано понад 800 підприємств. До держбюджету перераховано 1,925 мільярда гривень (приблизно 67 мільйонів доларів США). До кінця року ця сума має збільшитись до 3 мільярдів гривень.

Поточна приватизація – це не просто засіб акумулювання таких необхідних коштів до державної скарбниці. Сенниченко бачить в цьому ключовий інструмент у боротьбі з корупцією.

«В Україні як і раніше існує надмірна кількість державних підприємств і непрофільної власності, якими керують 96 державних структур, включаючи міністерства, комітети та інші державні органи. Це найбільше джерело корупції в Україні. Державні підприємства керуються не з точки зору корпоративного управління, а з використанням готівкових платежів і тіньової економіки. Приватизація – один з найефективніших способів боротьби з корупцією. Україні не потрібно далеко ходити, щоб знайти приклади того, що ефективна політика приватизації може означати для економіки країни. Польща є успішнішою, аніж Україна, тому що вона вже провела масову приватизацію. Там були тисячі державних підприємств, а залишилося всього кілька десятків. Латвія зробила те ж саме, і у неї всього 85 державних компаній. У Швеції лише 46 державних компаній, а в Україні як і раніше 3644. Більшість мають бути приватизовані», – вважає Сенниченко.

Як і інші українські реформаторські органи, Фонд держмайна стикається з серйозними перешкодами з боку могутніх олігархів країни, які хочуть дешево купити державні активи. Також існує значна опозиція з боку корумпованих чиновників, які в даний час керують державними підприємствами в особистих інтересах.

Сенниченко працював оперативно і зумів зацікавити міжнародне бізнес-співтовариство. Потенційних інвесторів втішає той факт, що зовнішні аудитори перевіряють фінансову інформацію і процес аукціону керується українською цифровою платформою закупівель ProZorro. Після вибору, переможці проходять ретельну перевірку Національним банком України разом з фінансовими і податковими органами, які повинні підписати контракт до передачі активів.

Зараз Україна переживає серйозну політичну кризу, викликану сумнівними судовими рішеннями, які спрямовані проти антикорупційних інституцій країни. Але Сенниченко зауважує, що поки це недостатньо вплинуло на процес приватизації.

Незважаючи на останні новини, інвестори стверджують, що їх думка про рівень ризиків України не змінилась. Ми як і раніше отримуємо безліч заявок від авторитетних міжнародних компаній, які активно шукають можливості тут. У той час як міжнародний інтерес залишається відносно стабільним, проблеми виникають на батьківщині. Сенниченко закликав уряд прискорити процес приватизації і поширити його на великі активи, щоб боротися з тим, що він називає погрозами і тиском. Голова Фонду держмайна розповідає, як нещодавно його намагались підкупити за 5 мільйонів доларів, щоб без конкурсу придбати Одеський припортовий завод, хоча його приватизація не є неминучою. Подробиці цього випадку співробітники ФДМ передали Національному антикорупційному бюро України. Підозрюваним з тих пір пред’явлені звинувачення, і вони будуть розглядатися у Вищому антикорупційному суді.

«Через два місяці після цього інциденту, була нова спроба підкупу за участю людей, які досі живуть в минулому і не хочуть купувати через відкритий тендер. На нас тиснуть, і єдиний спосіб домогтися успіху – це швидко продовжити приватизацію», – зазначає Сенниченко.

Морган Вільямс, голова Американо-української ділової ради у Вашингтоні, підтверджує, що існує значний інтерес інвесторів до приватизації в Україні, але підкреслює, що питання верховенства закону продовжують слугувати серйозною перешкодою.

«Як і раніше існують серйозні побоювання з приводу приватизації в Україні, особливо великих підприємств, враховуючи, що судова система залишається корумпованою», – розповідає Вільямс. – У деяких компаній є проблеми, які створені олігархами і очікуються судові позови, які утримують чесних приватних інвесторів від участі в торгах. Згодом, коли такі справи доведуть вас до суду, доведеться розбиратись з корумпованою судовою системою, яка виступає на стороні фінансових інтересів, які контролюють державну компанію».

Сенниченко добре знає про ці побоювання. Він пояснює, що, хоча Фонд держмайна не може захистити покупців після транзакції, поточний процес приватизації прозорий і відповідає закону, що ускладнює подання судових позовів після завершення продажу.

«Будь-які судові процеси, які можуть відбутись після приватизації, зазнають невдачі. ФДМ, в свою чергу, готовий надати всі необхідні документи і інформацію для підтвердження законності рішення про приватизацію. Відкритість і прозорість – ось той захист, який може забезпечити Фонд держмайна», – пояснює Сенниченко.

Для подальшого захисту процесу приватизації, чиновники ФДМ прагнуть, щоб були запроваджені додаткові реформи. Вони зажадали внесення змін до 27 чинних законів, а також до податкового та бюджетного кодексів України.

«Бізнес-співтовариству потрібно, щоб ці зміни були ухвалені. Якщо ми це зробимо, то приватизаційні конкурси можна буде завершити за 2-3 роки. Якщо змін не буде, то це триватиме ще 10 або 20 років через серйозний спротив корумпованої системи, яка захищає себе, щоб продовжувати отримувати гроші, які належать українцям», – зазначає Сенниченко.

У підсумку, багато чого буде залежати від політичної прихильності України до прозорого і всеосяжного процесу приватизації. Якщо ця політична підтримка буде продовжена, це матиме серйозні наслідки для майбутнього розвитку країни.

«Україна – єдина країна в Європі, яка не завершила приватизацію непрофільних активів. Моя основна ідея проста: давайте зробимо це зараз і більше не будемо втрачати час. Приватизація – один з найефективніших способів подолання корупції та залучення інвестицій в нашу економіку. У нас багато активів і є до них міжнародний інтерес. У нас також є мільярди, заховані під матрацами, які варто вкладати в реальну економіку, а не в тіньову. Я не хочу залишатися тут і займатися цим все життя. Але нам потрібна сильна політична воля», – закликає Сенниченко.