Напруга між Москвою і Вашингтоном буде підштовхувати Кремль до більш радикальних дій в Україні

Проблема захисту суверенітету і територіальної цілісності України була позначена новою адміністрацією Байдена як «життєво важлива» для Заходу. Київ також сигналізував прагнення до більш тісного співробітництва зі США, продемонструвавши жорстке ставлення до Росії. На цьому тлі Москва цілком може піти на підвищення ставок, використовуючи Україну як плацдарм для протистояння із Заходом. Про це йдеться в аналітичній публікації Миколи Воробйова, дослідника Університету імені Джона Гопкінса у Вашингтоні, повідомляє Foreign Ukraine.

Виступаючи 19 лютого 2021 року на Мюнхенській конференції з безпеки, президент США Джо Байден заявив, що Америка і Європа повинні згуртуватися, щоб успішно протистояти сучасним викликам і загрозам, зокрема і від Кремля. Оскільки, за його словами, Володимир Путін прагне послабити Євросоюз і НАТО, «життєво важливою проблемою» для Заходу стає захист суверенітету і територіальної цілісності України. Таким чином, питання України стає невід’ємною частиною російсько-американських відносин.

25 лютого 2021 року президент України Володимир Зеленський за підсумками розмови з генсеком НАТО Йенсом Столнбергом в свою чергу підкреслив, що Україна як і раніше прагне стати членом Альянсу і це буде «наступною метою країни». Зеленський також запевнив, що Україна серйозно ставиться до реформ, перш за все в оборонному секторі, проведення яких необхідно в рамках плану дій щодо членства в НАТО. Ці заяви лідерів США і України навряд чи порадували Москву, що цілком може призвести до чергового загострення її відносин із Заходом.

Позиція США

У нову адміністрацію Байдена увійшли справжні «яструби» від Демократичної партії, серед яких є відомі для Москви особи – держсекретар Ентоні Блінкен, заступник держсекретаря з політичних питань Вікторія Нуланд, радник з нацбезпеки Джейк Салліван, речник Білого Дому Дженніфер Псакі. Багато з них стали серйозними подразниками для Кремля ще за часів адміністрації Обами.

Так, Дженніфер Псакі, яка обіймала посаду прес-секретаря Держдепартаменту і згодом директора з комунікацій Білого дому під час анексії Криму та військової ескалації на Донбасі, стала об’єктом численних нападок з боку кремлівської пропаганди. Не менш жорсткі атаки здійснювались і на Нуланд, яка в 2013-2017 роках працювала заступником держсекретаря з питань Європи і Євразії, за її участь в подіях на Євромайдані, безкомпромісний підхід до дипломатії і критику російського керівництва.

Блінкен, який почав свою роботу в адміністрації Обами як один з виконавців політики «перезавантаження», в 2017 році запам’ятався досить різкими висловлюваннями на адресу Кремля і Путіна особисто: «ми не відразу зрозуміли, що Володимир Путін вибудував систему клептократії. Коли ми це усвідомили, це був вже доконаний факт. Ця система стала джерелом його влади в Росії. Контроль над грошима, пошук джерел грошей був абсолютно необхідний для збереження його влади і можливості відкуповуватися від еліт». Його колега Салліван, ще один «випускник» адміністрації Обами, в 2017 році підтримав ідею про посилення санкцій проти Росії: «я думаю, в цьому відношенні має бути зроблено більше. І це для мене, можливо найбільш значущий напрямок політики», – заявив він.

Погляд з України

Перемога Байдена на президентських виборах стала чудовою новиною для тих українських політиків, які прийшли до влади в 2014 році після подій на Євромайдані, а саме: Олександра Турчинова, Арсенія Яценюка і особливо Петра Порошенка, з яким за роки віце-президентства у Байдена склалися вельми теплі відносини. Байден був частим гостем в Україні, відвідував Київ під час Євромайдану, а наприкінці 2015 року навіть виступив з промовою в українському парламенті, чого не було з часів здобуття Україною незалежності в 1991 році. Це означає, що, швидше за все, команда Порошенко і його партії «Європейська солідарність» постарається використовувати всі можливості, що відкриваються для них під час президентства Байдена, щоб повернутися до влади. З огляду на те, що розрив в рейтингах між Зеленським і Порошенко поступово зменшується, ці надії не безпідставні.

Тим часом, офіс Зеленського намагається вибудувати відносини з новою адміністрацією Білого Дому шляхом демонстрації жорсткішого ставлення до Росії і сигналізуючи прагнення до більш тісної українсько-американської співпраці.

19 лютого 2021 року Рада національної безпеки і оборони (РНБО) України зробила різкий маневр щодо проросійських сил в Україні, запровадивши санкції на 5 років проти телеканалів NewsOne, ZiK і «112.Україна», що належать близькому соратнику Путіна і лідеру «Опозиційної платформи – За життя» (ОПЗЖ) Віктору Медведчуку. Йдеться про анулювання ліцензій та заборону телевізійного мовлення. Однак поки ці кроки не вплинули на політичні позиції ОПЗЖ, чиї рейтинги продовжують зростати. Згідно з опитуваннями Центру Разумкова, на початку лютого 2021 року вона посідала друге місце за популярністю серед українців з результатом у 21,9% голосів. Перше місце з мінімальним відривом посіла партія Зеленського «Слуга народу», яка набрала 22,2%. Втім, ситуація може змінитися після того, як 28 лютого 2021 року санкції на 3 роки були запроваджені проти самого Медведчука у справі про фінансування тероризму.

Проте, крім демонстрації м’язів, Зеленському належить скласти один важливий іспит перед американськими партнерами. Йдеться про рішення щодо українського олігарха Ігоря Коломойського, проти якого в США було порушено кілька кримінальних справ, зокрема про фінансові махінації і відмивання грошей з «Приватбанку». 22 лютого 2021 року Мін’юст США почав конфіскацію майна олігарха, а 5 березня 2021 року держсекретар Ентоні Блінкен оголосив про запровадження санкцій щодо самого Коломойського, так і його найближчих родичів. Коломойському може загрожувати екстрадиція в США, і цей факт буде підштовхувати олігарха на підвищення ставок всередині України.

Сьогодні Коломойський контролює, за деякими оцінками, близько 30 народних депутатів Верховної Ради, які входять до фракції Зеленського «Слуга народу». Йому також належить медіахолдинг «1+1», на телеканалах якого транслювалися шоу Зеленського «95-й квартал» і телесеріал «Слуга народу», що став ключовим фактором його обрання президентом. Подальші відносини з Коломойським стануть для Зеленського справжнім тестом прихильності інтересам Заходу. Цілком ймовірно, що, прагнучи догодити новому керівництву США, офіс Зеленського зробить Коломойського наступною мішенню для політичних атак. Сам український президент привітав дії американської влади по боротьбі з корумпованими олігархами, хоча і не назвав ім’я Коломойського. За словами першого віце-спікера Верховної Ради Руслана Стефанчука, «аналогічна принципова реакція [у Зеленського] буде до будь-якого з олігархів, незалежно від його прізвища і місця перебування в Україні».

У спробах зберегти свій базовий електорат Зеленський продовжує маневрувати між різними політичними таборами як всередині України, так і за її межами. Проблема в тому, що, незважаючи на гучні заяви, команда українського президента так і не виробила загальну зовнішньополітичну стратегію розвитку країни. Цей недолік намагаються використати проросійські сили, які сьогодні продовжують впливати на Офіс президента. З огляду на масовість виборців в південно-східних регіонах України, які традиційно голосують за проросійські сили, Зеленський може пом’якшити риторику щодо Москви, щоб отримати їх симпатії.

Напруження відносин між Москвою і Вашингтоном буде підштовхувати Кремль до більш радикальних дій в Україні. Прагнучи насолити США і особливо адміністрації Байдена, режим Путіна цілком може піти на підвищення ставок, використовуючи Україну як плацдарм для протистояння із Заходом.