Україна має шанс стати криптовалютною наддержавою

Більш прозора політика української влади дозволить атомним електростанціям виробляти більше енергії, яка досить дешева, щоб стимулювати внутрішнє виробництво, прискорити економічне зростання і створити умови для створення масштабних проектів з майнінгу криптовалюти

Величезний попит за умови недостатньої пропозиції відрізняє біткоїн від фіатних валют і є однією з ключових тез серед інвесторів, які роблять ставку на те, що його ціна буде зростати. У процесі зростання ціни біткоїна дедалі більше гравців приєднуються до екосистеми майнінгу криптовалюти, щоб задовольнити зростаючий попит. Україна, наприклад, планує використовувати власні потужності ядерної енергетики в інтересах криптовалюти. Про це йдеться в аналітичній публікації Сергія Верланова, колишнього голови Державної податкової служби України на сторінках американського видання Seeking Alpha, повідомляє Foreign Ukraine.

Проте, енергетична криза в Україні в лютому 2021 року виявила слабкі сторони сектора, нівелюючи сподівання на те, що проекти з майнінгу криптовалюти будуть запущені найближчим часом. Державне підприємство «Енергоатом», один з найбільших виробників ядерної енергії в світі, 26 січня 2021 року обрав енергетичного підрядника KEBK для початку будівництва великого центру видобутку криптовалюти і центру обробки даних.

Це перший відчутний крок після багатьох місяців дискусій, спрямованих на створення центрів обробки даних і майнінгу криптовалюти поруч з атомними електростанціями і використання їх енергії для підтримки роботи. Мета полягає в тому, щоб Україна видобувала криптовалюту і змогла конкурувати зі світовими державами, такими як Китай.

Згідно з планом, «Енергоатом» і голландська компанія Bitfury Group, експерти у сфері блокчейна і високопродуктивних обчислень, домовилися в жовтні 2020 року про спільну роботу над створенням і оснащенням центру майнінгу криптовалюти біля Рівненської АЕС.

Це відбулось після підписання «Енергоатомом» меморандуму про взаєморозуміння з H2 LLC в серпні 2020 року про будівництво центру обробки даних вартістю 700 мільйонів доларів біля Запорізької атомної електростанції.

Передбачається, що ці проекти стануть одними з найбільших в Європі. Лише на Рівненській АЕС спочатку передбачається використовувати 250 МВт електричної потужності, яка, за прогнозами, подвоїться до 500 МВт. Усі криптовалютні і дата-центри України можуть в кінцевому підсумку використовувати до 2000 МВт електричної потужності, або 14,5% від загальної потужності «Енергоатому». На перший погляд, план здається хорошою ідеєю.

Україна посідає сьоме місце в світі за виробництвом ядерної енергії, у неї є резервні потужності, а енергія досить дешева для майнінгу криптовалюти. Біткойн (BTC-USD) залишається привабливим активом: 21 лютого 2021 року його ціна досягла рекордного рівня в 58 354 долари після того, як Tesla Ілона Маска конвертувала 1,5 мільярди доларів своїх готівкових коштів в біткойн. Біткоїн поступово отримує визнання серед великих інвесторів і компаній, таких як Tesla, Square (SQ), Mastercard (MA) і найстаріший банк Америки BNY Mellon (BK).

Але згодом Україна зіткнулась з реаліями. Найбільша в Україні електростанція, що працює на викопному паливі – ДТЕК Запорізька ТЕС, 3 лютого 2021 року була змушена в результаті аварії зупинити три блоки загальною потужністю 750 МВт, внаслідок чого тисячі домогосподарств в центральних регіонах країни залишилися без електропостачання посеред зими. Через чотири дні аналогічні надзвичайні ситуації викликали зупинку двох окремих блоків в західних регіонах України, а згодом ще два блоки були закриті для аварійного ремонту, в той час як запаси вугілля в країні впали нижче критичного рівня.

Загалом в українській електроенергетиці відбулося 92 надзвичайних ситуації, внаслідок яких з 1 січня по 9 лютого 2021 року були зупинені енергоблоки, в основному через відмови обслуговування і помилки персоналу. Це сталося після того, як регулятор електроенергетики України від 3 лютого 2021 року прийшов до висновку, що галузь наблизилась до «загальносистемної аварії» через критичний рівень запасів вугілля.

Ще більше дискусій викликало те, що в лютому 2021 року Україна була змушена імпортувати електроенергію безпосередньо з Росії, країни, яка анексувала і окупувала частини української території з 2014 року. Цей крок свідчить, що уряд відчайдушно намагався уникнути тривалих відключень електроенергії і замаскувати жахливу слабкість в енергетичному секторі.

Виникає запитання: як країна, що володіє потужними ядерними потужностями і має плани стати наддержавою з видобутку біткоїнів, менш ніж за 12 місяців перетворилася на чистого імпортера електроенергії, коли її енергетичний сектор зараз балансує на межі краху?

Відповідь на це зпитання має вирішальне значення для розуміння того, чи може Україна перетворитися в глобальну криптовалютну наддержаву або вона просто колос на глиняних ногах.

Політичні зміни

В електроенергетиці України не завжди було так похмуро. Президент Володимир Зеленський, який переміг на виборах у квітні 2019 року завдяки обіцянкам боротьби з корупцією, гарантував використовувати надлишок електроенергії в Україні, щоб перетворити її в центр цифрових технологій.

Уряд молодих реформаторів було сформовано після виборів, щоб швидко провести всеосяжні зміни в економіці, отримавши визнання іноземних інвесторів і Міжнародного валютного фонду, який надав країні програму кредитування.

Україна стала вітриною реформ в регіоні, але залишила незадоволеною одну групу людей – олігархів. Ці політично впливові магнати продовжували домінувати в ключових секторах економіки, зокрема в енергетичному секторі, і використовували свій контроль над ЗМІ, щоб просувати критику реформ. Ці політичні атаки увінчалися успіхом, що призвело до перестановок в уряді в березні 2020 року, замінивши реформаторів бюрократами старої школи, які швидко загальмували реформи.

Після кадрової ротації міністерство енергетики де-факто перейшло під контроль групи олігархів з величезними інтересами у вуглевидобутку і електростанціях, що працюють на викопному паливі. Було ухвалено низку суперечливих політичних рішень на користь вугільних електростанцій за рахунок атомних електростанцій.

Наприклад, міністерство енергетики змусило «Енергоатом» в травні 2020 року зупинити три атомні енергоблоки потужністю 1000 МВт кожен, щоб дозволити електростанціям, які працюють на викопному паливі, збільшити свою частку на ринку. Це рішення запустило ланцюжок подій, які привели до критичних збоїв, які продовжують переслідувати енергетичний сектор в 2021 році.

Вугілля проти атомної енергетики

Енергетичний сектор України традиційно розглядався як перетягування каната між вугільним і ядерним сегментами. Останній постійно завойовує дедалі більшу частку ринку через низьку вартість ядерної енергії. У лютому 2020 року атомні електростанції виробили 57% всієї електроенергії в країні порівняно з 22%, виробленими електростанціями, що працюють на викопному паливі.

Однак зміни в політиці, що відбулися в травні 2020 року, змінили баланс, збільшивши залежність від установок, що спалюють викопне паливо. У підсумку, атомні електростанції зараз виробляють близько 50% електроенергії країни, а частка енергетичного сектора, що працює на викопному паливі, збільшилася до 30%.

Ці зрушення в політиці виявились згубними для здатності країни виробляти достатню кількість електроенергії, особливо коли запаси вугілля впали до 450 000 метричних тонн станом на 9 лютого 2021 року, що значно нижче критичного рівня в 900 000 метричних тонн.

Реагуючи на критичний рівень поставок вугілля, уряд розпорядився терміново переобладнати енергоблоки на використання природного газу замість вугілля. Однак цей крок ще більше підвищив вартість електроенергії, оскільки природний газ є дорожчим за вугілля. Згодом уряд відреагував запровадженням державного контролю в секторі, наказавши державній енергетичній компанії знизити ціни на газ на 30%.

Ці зміни в політиці не залишилися непоміченими інвесторами. Міжнародний валютний фонд, який завершив розгляд кредитної програми 12 лютого 2021 року, був особливо стурбований зниженням цін на газ, яке підриває попередні зобов’язання уряду дотримуватися ринкових реформ. Це також може відлякати інвесторів від збільшення інвестицій в критично важливий сектор.

МВФ завершив свою місію без будь-яких повідомлень про те, коли він зможе відновити свою кредитну програму на 5 мільярдів доларів для України. А це означає, що програма, ймовірно, буде припинена протягом декількох місяців, поки уряд не продемонструє свою прихильність реформам.

Але замість того, щоб вжити активних заходів і відновити реформи, уряд відкрив двері для імпорту електроенергії з Росії. Тепер це створює загрозу національній безпеці, оскільки збільшує залежність від країни, яка анексувала і окупувала 7% території України з лютого 2014 року.

Ці зміни політики в найважливішому енергетичному секторі підірвали впевненість інвесторів в здатності уряду проводити ринкові реформи і ухвалювати прозорі рішення для прискорення економічного зростання.

Шанс, що Україна зможе реалізувати свої амбітні проекти з видобутку криптовалюти все-таки залишаються. Але це потребує рішучих політичних заходів, щоб повернути довіру з боку МВФ і повернути довіру до політики уряду в галузі енергетики шляхом відновлення реформ.

Інвестори, швидше за все, будуть триматися подалі України, поки уряд не перестане обслуговувати групи олігархів, які віддають перевагу електростанціям, які працюють на викопному паливі. Більш прозора політика дозволить атомним електростанціям виробляти більше енергії, яка досить дешева, щоб стимулювати внутрішнє виробництво, прискорити економічне зростання і створити умови для створення масштабних проектів з видобутку біткоїнів. Поки цього не станеться, Україна, швидше за все, залишиться енергетичним колосом на глиняних ногах.