Затримка із впровадженням санкцій не тільки ігнорує пряму директиву Конгресу США, але й може допомогти Росії завершити будівництво газопроводу найближчим часом, можливо, вже у червні 2021 року

Зростає занепокоєння з приводу того, що агресивне лобіювання з боку німецьких промисловців знайшло підтримку у чиновників середньої ланки в Державному департаменті США, які відкладають запровадження санкцій, щоб зупинити улюблений проект Путіна – трубопровід «Північний потік-2». Про це йдеться в аналітичній публікації Дайан Френсіс, професора Школи менеджменту імені Теда Роджерса при університеті Раєрсона, повідомляє Foreign Ukraine.

Затримка із впровадженням санкцій не тільки ігнорує пряму директиву Конгресу США, але й може допомогти Росії завершити будівництво газопроводу найближчим часом, можливо, вже в червні 2021 року. Ця можливість обурила і розчарувала законодавців-демократів і республіканців, які заявляють, що драконівські санкції, схвалені в грудні 2020 року, вимагали лише того, щоб адміністрація виявила, а згодом наклала санкції на всі організації, які беруть участь в будівництві трубопроводу, щоб запобігти його завершенню.

Тим часом Путін нічого не говорить, але діє. Не встиг Джо Байден стати президентом США, як росіяни перезапустили будівництво трубопроводу. Зараз в його будівництві беруть участь 7 кораблів. Ця флотилія покликана завершити проект перед виборами восени 2021 року в Німеччині, коли очікується, що Партія зелених, яка виступає проти будівництва газопроводу, увійде до складу уряду.

Сага про трубопровід, здавалось, закінчилася після останнього раунду санкцій США наприкінці 2020 року, але зараз вона затягується без пояснення причин. Чому така затримка, коли санкції були схвалені переважною більшістю і коли сам президент Байден назвав трубопровід «поганою угодою для Європи»? І чому Путін поспішає завершити проект, коли Партія зелених Німеччини, швидше за все, візьме на себе керування ним і не видасть ліцензію на його реалізацію?

«В Україні і в Європі вважають, що санкції США навмисно не запроваджуються, щоб дозволити Кремлю закінчити «Північний потік – 2». Важко повірити, що цього хоче президент Байден, але, вирішивши не застосовувати закони США про санкції і відмовившись застосовувати санкції щодо численних кораблів і компаній, які відкрито беруть участь в прокладці труб, це рівносильно політиці захисту російського газопроводу «Північний потік – 2», – вважає Олександр Харченко, виконавчий директор Дослідницького центру енергетики України.

У повідомленнях зазначається, що директор Ради національної безпеки США з питань Європи Аманда Слоут застерегла від занадто поспішних дій щодо запровадження додаткових санкцій проти «Північного потоку-2», оскільки адміністрація працює над відновленням відносин США з Німеччиною. Один колишній співробітник служби національної безпеки, близький до Білого дому, зазначив: «Багато людей в адміністрації вважають, що з німцями жахливо поводяться, і вони хочуть відновити ці відносини».

Не доводиться сумніватися в тому, що відносини США з Німеччиною важливі. Однак майже немає сумнівів в тому, що Німеччині не варто підтримувати російський трубопровід, проти якого виступає більшість європейців.

Ще одна стратегічна проблема полягає в тому, що трубопровід пройде в обхід України, яка зараз стримує подальшу агресію Росії на її східному кордоні. «Північний потік-2» зробить українську газотранспортну систему застарілою і зніме одне з ключових обмежень, які перешкоджають серйозній військовій ескалації Кремля. Німці взяли на себе зобов’язання забезпечити продовження транзиту російського газу через Україну, але насправді цю обіцянку може виконати тільки Путін.

Лобістам, схоже, вдалося створити наратив про те, що Німеччина якимось чином є жертвою, а не партнером Росії по трубопроводу. Реальність така, що німецькі промисловці уклали угоду з Путіним, щоб отримати прибуток, отримуючи російський газ зі знижкою і ставши основним газовим центром і дистриб’ютором Європи. Німеччина просувалась вперед, не дивлячись на заперечення Сполучених Штатів і переважної більшості в Європейському парламенті, який двічі засуджував трубопровід як загрозу безпеці.

Іншою причиною затримки із запровадженням санкцій є твердження про недостатність доказів для ідентифікації відповідних кораблів і організацій. Але члени комітету із закордонних справ Палати представників надіслали лист держсекретареві США Ентоні Блінкену кілька тижнів тому, в якому вказані назви ймовірних компаній, причетних до цього, а морська влада Данії зазвичай публікує назви і власників кораблів. Опоненти трубопроводу у Вашингтоні і по всій Європі вважають, що швидкість зараз важлива, щоб не дати Путіну нав’язувати цю проблему.

«Росія має намір якомога швидше фізично завершити будівництво трубопроводу. Якщо це вдасться зробити, Кремль поставить Європу перед вибором: або використовувати «Північний потік-2» або ж залишитись без газу взимку», – зазначає Вадим Гламаздін, старший радник генерального директора «Нафтогазу України».

Ще у 2016 році під час Петербурзького економічного форуму заступник голови «Газпрому» Олексій Міллер оголосив, що з введенням в експлуатацію ліній Nord Stream і Turk Stream «Газпром» виведе з експлуатації тисячі кілометрів трубопроводів і компресорних станцій в своєму центральному коридорі, що веде на Україну.

Ось чому до обіцянок Німеччини або Росії зберегти транзит газу територією України ставляться з таким скептицизмом. Сам український газопровід може залишитися недоторканим, але трубопроводів, що доставляють російський газ на Україну, більше не буде. І Європа виявиться заручницею путінського газу, путінських цін і вимог Путіна.