Якими б різними не були події навколо Тайваню і на східному кордоні України, обидві вони несуть в собі значні ризики, якщо ситуація у відносинах між великими державами буде неправильно оцінена через неповну інформацію

Путін не залишить Україну неушкодженою в ЄС – і вже тим паче в НАТО. Росія скерувала до українського кордону добре озброєні війська. І Китай наполегливо планував анексувати Тайвань. В обох ключових точках планети усе може вказувати на війну. Заходу кинули виклик. Терміновий. Про це йдеться в аналітичній публікації Томаса Йегера, професора міжнародної політики Кельнського університету в Німеччині, повідомляє Foreign Ukraine.

Менш ніж через 100 днів адміністрація Байдена може зіткнутися з двома великими державами – Росією і Китаєм. Обидві держави не приховують того факту, що вони – в різних формах – заявляють територіальні претензії до сусідніх держав: Китай хоче об’єднати Тайвань з Народною Республікою, а Росія хоче чинити вирішальний вплив на Україну.

Обидві держави збільшили свою військову присутність за останні кілька днів. Якими б різними не були події навколо Тайваню і на східному кордоні України, обидві вони несуть в собі значні ризики, якщо ситуація у відносинах між великими державами буде неправильно оцінена через неповну інформацію.

Ситуація між Росією і Україною більш гостра. Після провалу з підписанням Угоди про асоціацію між ЄС і Україною у 2013 році, Росія недвозначно дала зрозуміти, що буде виступати проти інтеграції України в західні союзи. Тому анексовано геостратегічно важливий Крим, ведуться бойові дії на Донбасі, а населенню видаються російські паспорти. Росія дестабілізує там ситуацію, щоб мати можливість впливати на розвиток подій в Україні.

Для уряду Росії асоціація України з ЄС завжди була першим кроком на шляху в НАТО. В даний час в Україні дедалі активніше говорять про вступ до НАТО, і президент Путін повинен розрахувати, наскільки США готові відкрити Україні шлях для приєднання до західного альянсу. Україна офіційно є кандидатом в члени НАТО з березня 2018 року.

Якщо Україна залишиться поза НАТО, то час зіграє на користь Росії, тому що Україна буде відставати в економічному плані, буде як і раніше просякнута корупцією і політично застрягне на нейтральній смузі. Якщо Україна проб’ється в НАТО, час грає проти Росії, і ранні військові дії можуть виявитись більш корисними, аніж довге очікування.

На цьому тлі Росія різко збільшила свої війська на західному кордоні. Кажуть, що на південному сході і в Криму зібрано 150 тисяч солдатів. Війська добре озброєні. Тепер питання: з яким наміром? Надіслати сигнал сили в США? У Туреччину, яка співпрацює з Україною з військової точки зору і тільки що вирішила війну між Азербайджаном і Вірменією, щоб висунути на перший план власні сили? Щоб залякати український уряд? Підтримувати проросійські сили в Києві? Або окупувати українські території?

Російський уряд знає, як враховувати той факт, що Україна зараз не може розраховувати на іноземну допомогу, а також високі економічні витрати вторгнення. Західні санкції, виключення з фінансових ринків, про яке США вже попередили, і кінець «Північного потоку-2» буде неминучий. Президент Байден показав, що він серйозно ставиться до заходів у відповідь проти російських кібератак.

Менш гостро розвивається ситуація навколо Тайваню. Китай не вважає Тайвань окремою країною і прагне до мирного об’єднання. США взяли на себе зобов’язання підтримати Тайвань у збереженні його незалежності і оснастити військовою технікою. Тому що Тайвань в жодному разі не хоче ставати частиною Китайської Народної Республіки. Однак китайський уряд вважає це неминучим. Основна причина цього – відновлення єдності і національного престижу Китаю. Той, кому це вдасться, буде посідати особливе місце в історії країни – і президент Сі  хотів би таким стати.

Союз з Тайванем ще більше зміцнить економіку Китаю. Його 23 мільйони жителів виробляють валовий внутрішній продукт (ВВП) на суму 610 мільярдів доларів США, що більше, аніж у Польщі. Враховуючи ВВП Китаю в 14 трильйонів доларів США, це дозволить обігнати США і стати першою світовою наддержавою. Американський адмірал Філ Девідсон заявив у сенаті США в березні 2021 року, що Китай міг би отримати контроль над Тайванем протягом наступних шести років.

Американський уряд має вирішити це питання, і держсекретареві Блінкену вже задавали питання, що США будуть робити в такому випадку. Його відповідь була чітка: США зобов’язані допомогти Тайваню в його самообороні і праві на свободу.

Зараз економічний розвиток Китаю має пріоритет над національною єдністю. Але ситуація може змінитися залежно від того, як будуть розвиватися відносини зі США. Китайський уряд в основному відштовхується того, що США впадуть в економічному плані і відстануть від Китаю з точки зору політичного впливу. Тоді прийде час Китаю і США підуть з Тихого океану.

Однак тепер можна побачити дещо інше. Відразу після відходу Трампа США активізували контакти зі своїми регіональними союзниками. Вплив Китаю в Індо-Тихоокеанському регіоні має бути обмежений шляхом співпраці. Отже, США приймають виклик Китаю. Це може змінити мислення Китаю.

Якщо США серйозно візьмуться за технологічне і економічне змагання з Китаєм, геостратегічна цінність Тайваню зросте, і це може перешкодити його мирному об’єднанню з Піднебесною. Тоді шлях до об’єднання може бути тільки силовим. Але виникає питання, які економічні витрати це спричинить?. Чи багато держав зможуть накласти жорсткі санкції проти Китаю?