На війні між Росією та Україною є ще одна внутрішня війна: між чеченцями, які присягнули на вірність Москві, і чеченцями, які кажуть, що ці бійці є зрадниками за те, що вони об’єдналися з країною, яка бомбардувала їхні села та міста десятиліття тому

Довгий стіл був накритий овочевою нарізкою, пляшками кока-коли та соку, вареними баранячими сердечками та шашликами, приготованими на вогні. На чолі стола сидів чоловік дня — іменинник. Його руки були схрещені на широких грудях, коли він відкинувся на спинку крісла й спостерігав за рідкісною вечіркою. Про це йдеться у спеціальному репортажі The Washington Post, повідомляє Foreign Ukraine.

За столом до нього приєдналися солдати з такими самими бородами. Деякі були синами людей, з якими він воював разом у іншій війні, яка була дуже схожа на цю. Тепер він був їхнім командиром.

Йому подарували торт, вкритий шоколадною глазур’ю та прикрашений зображеннями двох прапорів — одного для Чеченської Республіки Ічкерія, дому, куди він і його товариші сподіваються колись повернутися, а іншого — України, країни, за яку вони воюють зараз. Спільним для них є їхній ворог: Росія.

«Нас дуже мало — мій народ виселений і винищений. Росіяни знищують наше населення. Як нам не боротися з ними?», — сказав командир, який попросив називати його лише за позивним «Махно». Він керує розвідувальним загоном військової розвідки України.

Але часто сили по той бік лінії фронту також є з Чечні, невеликої республіки з мусульманською більшістю під владою Росії в горах Кавказу. На війні між Росією та Україною є ще одна внутрішня війна: між чеченцями, які присягнули на вірність Москві, і чеченцями, які кажуть, що ці бійці є зрадниками за те, що вони об’єдналися з країною, яка бомбардувала їхні села та міста десятиліття тому.

У складі російських військ є чеченський контингент, відомий як «кадирівці» — на честь колишнього лідера Чечні Ахмада Кадирова, який перейшов на бік Росії під час її другої військової кампанії в Чечні у 1999-2000 роках. А серед українських військових є невідома кількість чеченців, які вважають, що ця боротьба — припинення імперських амбіцій Кремля — почалася з їхньої батьківщини.

Махно без вагань вбиває кадирівців, навіть якщо вони є чеченцями.

«Вони почали вбивати нас першими. Вони зараз просто російські військовослужбовці. Немає різниці. Вони не мають до нас жодного стосунку», – пояснює він.

Мага, 29-річний український доброволець, був ще хлопчиком під час другої війни Росії в Чечні. Одним із його перших спогадів є те, як він переховувався у підвалі з родиною. Його дідусь піднявся нагору, щоб поспостерігати за російськими літаками та гелікоптерами, що летіли над ним, тож Мага пішов за ним, боячись залишити дідуся одного.

«Потім пролунало велике: «бац, бац, бац! Десь поруч впала ракета. Шум був настільки гучним і страшним, що я збився з ніг і спустився сходами до підвалу» – пригадує він.

Він попросив називати його на прізвисько, оскільки у нього є сім’я в Чечні і він боїться розправи над ними.

За його словами, ненависть Маги до Росії перейшла йому у спадок. Його батько воював з Росією у двох жорстоких війнах за незалежність Чечні, які спустошили республіку. Друга, розпочата президентом Росії Володимиром Путіним у 1999 році, призвела до остаточного призначення Рамзана Кадирова у 2007 році — особистого призначення Путіна після вбивства його батька, Ахмада Кадирова, у 2004 році.

Повітряні атаки Росії на столицю Грозний чверть століття тому залишили майже всі будівлі в руїнах. Організація Об’єднаних Націй пізніше назвала його «найбільш зруйнованим містом на Землі».

Москва відновила пряме правління над Чечнею у 2000 році, але Махно та інші не здалися. Протягом багатьох років вони вели повстанські операції проти проросійських чеченських сил. Але коли очолювані Росією сепаратисти почали війну на Донбасі у 2014 році, Махно був у Європі, відновлюючись після поранення, отриманого під час бою.

Тоді він зрозумів, що є нове поле бою, на якому він міг би зіткнутися зі своїм ворогом. Він приїхав в Україну як солдат-доброволець, перш ніж стати повноправним членом Збройних сил у 2018 році.

Для Маги повномасштабне вторгнення Росії в Україну стало першою можливістю продовжити боротьбу його батька. Він пішов у добровольчий батальйон, у якого не було навіть бронежилетів і касок. Згодом він отримав подарований вживаний набір і зайняв позицію в київському передмісті Мощун, де точилися одні з найзапекліших боїв.

«Я не розумію, хто виховав хлопців у Чечні, щоб вони тепер могли говорити: «Ми піхотинці Путіна. Як ти міг це зробити? Як ти міг ненавидіти свій народ?», – риторично запитує Мага.

Рамзан Кадиров намагався побудувати культ особистості. Він має у Telegram понад 2,5 мільйони підписників і публікує неоднозначні коментарі, в яких називає вторгнення в Україну «священною війною» і заявляє про захоплення українських міст і селищ. Нещодавно він опублікував фейкове відео «капітуляції» президента України Володимира Зеленського, наповнене антисемітськими образами, зображуючи його як кокаїнового наркомана, який визнав свою дурість і благав Кадирова про пощаду.

Крім кількох тижнів на початку війни під час невдалих спроб Росії захопити Київ, за словами військових аналітиків, кадировці не брали участі у бойових діях на передовій, а натомість були призначені для менш престижних операцій «зачистки», забезпечення безпеки у вже завойованих містах та селищах.

«Вони люди без жодного бойового досвіду, тому вони не справжні солдати», — сказав Майкл Наке, незалежний російський військовий аналітик, журналіст і відеоблогер.

Серед звичайних українців їм це вдалося, заслуживши репутацію найстрашніших російських військових. Українські чиновники кажуть, що кадирівці відповідальні за деякі з найгірших злочинів, таких як вбивства та катування мирних жителів, на окупованих територіях по всій Київській області.

Їхні дії відбувалися за підручником, який Махно добре знає. Під час першої чеченської війни російські війська оточили та блокували села, такі як Самашки, не даючи мирним жителям евакуюватись і неодноразово бомбардуючи їх. Удари залишили воронки на місці будинків. Правозахисні групи повідомляють, що під час обох війн російські війська були відповідальними за тортури полонених і масові страти.

«Що б вони тут не робили тут, вони спочатку це робили з нашими рідними вдома. У кожного з нас були вбиті родичі та сусіди. Ми знаємо цю систему краще за інших. І тому ми тут воюємо», – каже Мага.

Останніми днями Кадиров неодноразово заявляв про «історичне» завоювання Луганської області, додаючи, що «принаймні для нас, чеченців, «спецоперація ще далека від завершення». Він відчайдушно сподівається, що Путін дозволить його людям атакувати Київ і знищити чеченців, які воюють на українському боці, яких він назвав «щурами» та «офіційно визнаними терористами».

«У мене лише одне прохання. Воно полягає в тому, щоб дати нам дозвіл піти, якщо треба, навіть до самого Києва і поквитатися з нашими кровними ворогами», – заявив Кадиров.

Повідомляється, що на боці України воюють два чеченські батальйони: батальйон імені Шейха Мансура та батальйон імені Джохара Дудаєва — названі на честь легендарних чеченських лідерів, які чинили опір російському правлінню.

У лютому лідер батальйону імені Джохара Дудаєва Адам Осмаєв на відео оголосив, що його бійці приєднуються до боротьби проти Росії, закликавши українців не вважати бійців Кадирова чеченцями.

«Справжні чеченці стоять з вами, стікаючи кров’ю разом з вами, як і протягом останніх восьми років», — сказав він, маючи на увазі початок російської агресії на сході України та вторгнення в Крим у 2014 році.

У 2012 році Росія звинуватила Осмаєва в підготовці замаху на Путіна. Осмаєв і його дружина їхали Києвом, коли у 2017 році на залізничному переїзді їх підстерегли озброєні люди; його дружину вбили.

Минулого місяця до дня народження Махна також приєднався Бандера. Коли почалася війна, він жив у Бельгії, намагаючись відкрити стейк-хаус. Він сказав, що кинув усе — зокрема залишив дружину та сімох дітей — щоб приєднатися до Махна на передовій. Ці двоє чоловіків разом воювали проти російських військ у Чечні, починаючи з підліткового віку.

«Я мав намір убити 50 орків і піти», — сказав Бандера, називаючи російських солдатів вигаданими монстрами у «Володарі перстнів».

І він, і Махно цитували Дудаєва, лідера чеченських сепаратистів, якого було вбито у 1996 році, який передбачив у 1995 році, що Росія одного дня нападе на Україну так само, як це зробила з Чечнею.

«Цього раніше не розумів увесь світ. Але тепер починає розуміти, що Путін постукає в їхні двері пізніше. Після України будуть інші країни Європи. Ми приїхали сюди з надією, що міжнародна спільнота не буде грати за подвійними стандартами і сидіти склавши руки, як це було раніше з Чечнею», – резюмував Бандера.