SAAB JAS-39 Gripen вважаються дешевими і простими у використанні і виглядають відповідними до характеру бойових дій, які зараз ведуть українські військово-повітряні сили

Восени 2022 року міністр оборони України Олексій Резніков у заяві про можливі майбутні поставки озброєнь своїй країні згадував про можливість передачі західних бойових літаків. Серед «можливих для придбання» моделей він називав не тільки американські F-15C і F-16, але й шведський багатоцільовий літак SAAB JAS-39 Gripen. Про це йдеться в аналітичній публікації Defence24, переказ якої пропонує Foreign Ukraine.

«Грифони» пропонувалися Україні ще до російської агресії 24 лютого 2022 року і вони конкурували з американськими аналогами 4-го покоління. Переговори про їх можливе придбання велися ще до початку війни. Але Київ, через брак фінансових ресурсів тоді обмежився лише модернізацією своїх пострадянських моделей. Незважаючи на допомогу з боку країн Центральної та Східної Європи, наявний наразі авіапарк руйнується і, схоже, Україна просто зобов’язана найближчим часом придбати бойову авіацію.

На зміну МіГ-29 і Су-27 майже напевно прийдуть їхні американські аналоги – F-16 і F-15. Проте, існує велика ймовірність того, що шведський Gripen також розглядається, як варіант, що цікаво з політичної та оперативної точок зору.

Політичний аспект полягає у тому, що США через масштаби допомоги Україні та свій вплив вимагатимуть передачі туди зброї власного виробництва. Навіть, якщо вона надаватиметься за американські кошти, у майбутньому це зробило б Україну отримувачем американських авіаконструкцій, що є довгостроковим інтересом оборонно-промислового комплексу США.

Проте, «Грифони» можуть запропонувати українцям з іншої причини. Саме з цієї причини, Польща зараз купує південнокорейську зброю. Американські виробничі лінії військової техніки працюють на повну потужність для потреб союзників і збільшення американських запасів. І вже сьогодні ясно, що однієї тільки американської промисловості недостатньо для задоволення всіх передбачуваних потреб.

З літаками ситуація є аналогічною. Зокрема, через попередні затримки програми F-35, Сполучені Штати не мають F-15 і F-16 для передачі (за винятком напівзруйнованих найстаріших версій A/B зі складу DavisMonthan в Арізоні), і виробничі лінії обох типів зайняті виробництвом літаків для численних замовників, головним чином на експорт. У будь-якому разі, навіть якби було інакше, нові літаки українцям потрібні не через рік-два, а саме стільки займає будівництво нової техніки, а у найближчі місяці.

Літаки потрібні негайно, і постачання ефективних вживаних бойових літаків дуже обмежені в ці непевні часи. Досить згадати тут експортні успіхи французького багатоцільового літака Dassault Rafale, який дуже добре продавався.

Теоретично українці можуть отримати F-16 із бельгійських чи голландських надлишків. За доброї волі, F-15 і F-16, які сьогодні на озброєнні у США, могли б також опинитися на озброєнні Києва, але їх занадто мало, а отримана вигода є непропорційною до витрат.

Окремим питанням є небажання США пропонувати Україні літаки свого виробництва через неготовність загострювати конфлікт між Москвою та Вашингтоном, хоча, зважаючи на пакети допомоги, включно з оголошенням про поставку систем Patriot, така причина поступово стає неважливою.

Тим часом, Швеція, яка тільки вступає в НАТО, теоретично може надати багатоцільові літаки SAAB JAS-39 Gripen C і D. Ці літаки готові або можуть бути підготовлені у стислі терміни, і на відміну від американських аналогів, вони не є такими зношеними. Зараз ВПС Швеції використовують близько 100 літаків цього типу, але всього було виготовлено понад 270 Gripen, з яких лише близько 70 пішли на експорт.

Зараз, в епоху загострення міжнародної ситуації, шведи хочуть збільшити експлуатований парк цих літаків до 120-140 машин, але це все одно означає, що 60-80 версій Gripen C і D будуть «безкоштовними», які можуть бути передані безпосередньо з лінії виробництва. Не виключено і постачання літаків, які зараз орендуються Чехією, адже вона нещодавно вирішила перейти на F-35.

Кілька десятків «Грифонів», безперечно, могли б вплинути на хід війни, тим паче, що ці літаки з багатьох причин виглядають відповідними до характеру бойових дій, які зараз ведуть українські військово-повітряні сили. Gripen вважаються дешевими і простими у використанні, вони створювалися для випадкових аеродромів і ділянок доріг. Одним словом, після прийняття на озброєння Gripen, українським льотчикам не доведеться змінювати тактику, тобто діяти з численних невеликих баз. З JAS-39 це було б навіть легше, ніж з більш важкими МіГ-29. Gripen також були інтегровані до застосування ракет класу «повітря-повітря» MBDA Meteor великої дальності. Вони дорогі, але можуть бути передані не лише Швецією, але й іншими країнами, такими як Франція, Німеччина, Італія, Іспанія, Греція та Велика Британія. Ця зброя характеризується великою дальністю, що досягає, за офіційними даними, 200 км.

У поточній повітряній кампанії, російські літаки, за винятком бойових машин, завдають ударів по українських цілях переважно високоточними боєприпасами, над своєю територією та під прикриттям власної ППО. Це обмежує їхню ефективність, але зараз такі атаки, зазвичай, залишаються безкарними. Використання авіації з ракетами «Метеор» може змінити цю ситуацію та призвести до ще одного прориву на користь України, ще більше зменшивши можливості Росії використовувати авіацію.

Звісно, ​​можливе придбання «Грифонів» досі викликає багато питань. Наприклад, чи зважилися б шведи на такий ризикований крок, як передача бойової авіації. Поки що жодна інша країна цього не зробила, за винятком півтора десятка «загадкових» Су-25 і гелікоптерів. Проте, не виключено, що шведи перекинуть Gripen через якусь третю країну, наприклад, Чехію, яка дуже активно бере участь у підтримці України.

Але чи не найбільше сумнівів викликає можливість навчання українських пілотів і технічного персоналу на літаках західного типу, які не використовують метричну систему вимірювання. Втім, не можна виключати, що навчання дюймовій системі вимірювання проводилося ще до війни, навіть маючи на увазі інші західні літаки (F-15, F-16). І під час війни навчання можна проводити набагато швидше, ніж у мирний час. Не так давно, наприклад, міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявляв, що підготовка українських екіпажів до систем «Патріот» триватиме менше півроку. Здається, українські авіаційні кадри теж можна підготувати за відносно короткий час. Тим паче, що, насправді, навчання уже фактично може тривати кілька місяців, а ми про це просто не знаємо.

Таким чином, з технічної точки зору «Грифони» на озброєнні України є реальною можливістю, лише політичний аспект викликає сумніви, тобто чи зважиться Стокгольм на такий сміливий крок, як передача бойових літаків?