З жовтня 2022 року російські війська запустили сотні ракет і безпілотників по енергетичній інфраструктурі далеко від лінії фронту в Україні, тимчасово залишивши мільйони людей без електроенергії, опалення та водопостачання: схоже, їхні атаки були спрямовані на те, щоб зламати волю народу до спротиву

Яна та Сергій Лисенко міцно спали, а їхня чотирирічна донька була у своїй спальні, коли вони прокинулися зі сходом сонця від незнайомого їм шуму — зловісного дзижчання двигуна, схожого на мотоцикл чи газонокосарку. Про це йдеться у спеціальному фоторепортажі CNN, переказ якого пропонує Foreign Ukraine.

«Я ніколи не забуду цей звук. І ось воно було, прямо над нами, прямо над нашими головами, летіло», — розповідає 31-річна Яна, яка пригадує, як вистрибнула з ліжка й кинулася до вікна, щоб визирнути назовні.

Зі своєї квартири на 23-му поверсі багатоповерхівки у центрі Києва вони могли бачити дрон, який летів по рожевому світанковому небу, як повітряний змій. Потім вони почули вибух і побачили чорну хмару, що висіла у повітрі. Яна сказала, що почувалася паралізованою та прикованою до місця.

Подружжя з жахом спостерігало, як грізні трикутні безпілотники-камікадзе промчали повз, нахиляючись і бомбардуючи в бік теплоелектростанції, яка забезпечує електроенергією й теплом столицю – це було трохи більше ніж за милю від їхнього дому.

Описуючи напад 17 жовтня 2022 року, 42-річний Сергій сказав, що вони з Яною прекрасно усвідомлюють, наскільки пощастило їхній молодій сім’ї. Зграя безпілотників, за якими вони спостерігали зі свого вікна, влучила у багатоповерхівку навпроти електростанції у Шевченківському районі Києва, вналідок чого загинуло четверо людей, зокрема й жінка на шостому місяці вагітності. Вона та її чоловік, який також був убитий, чекали первістка.

Вони стали одними із 8000 мирних жителів, які загинули в Україні з моменту вторгнення Росії рік тому, 24 лютого 2022 року. Більшість з них були вбиті вибуховою зброєю з «широкозональним впливом», як-от обстріли, реактивні системи залпового вогню, артилерія, ракети та авіаудари. За даними Управління Верховного комісара ООН з прав людини (УВКПЛ), справжня кількість жертв, ймовірно, набагато більша.

Починаючи з жовтня 2022 року, російські війська почали обстріли України крилатими та балістичними ракетами, ракетами класу «земля-повітря» та баражуючими боєприпасами, руйнуючи енергетичні об’єкти та іншу інфраструктуру у масштабі, якого не бачили з початку війни. Безжальний напад на енергомережу України позбавив мільйони людей по всій країні електрики, тепла, води та інших основних послуг в холодну пору року. Згідно з даними УВКПЛ, унаслідок цього також загинули щонайменше 116 цивільних осіб і 393 – отримали поранення.

Напади Росії порушують міжнародне гуманітарне право, яке забороняє націлюватися на цивільних осіб та цивільну інфраструктуру, вважають в ООН. У звіті, опублікованому у грудні 2022 року, Human Rights Watch (HRW) заявила, що, схоже, тактика Москви була спрямована на поширення терору серед цивільного населення всупереч Додатковому протоколу I до Женевських конвенцій.

«Не зумівши виграти війну протягом кількох місяців, Кремль розробив цю особливо цинічну тактику. Я не думаю, що це цинічне використання зими у вигляді зброї було чимось, з чим ми стикалися раніше. Йшлося швидше про абсолютну відсутність турботи про цивільне населення та невибіркові удари, а не про використання холодної погоди як тактики війни», — розповідає Тетяна Локшина, заступник директора HRW у Європі та Центральній Азії, яка досліджувала російські збройні конфлікти у Чечні, Грузії та Сирії.

Спочатку президент Росії Володимир Путін назвав напад розплатою за вибух 8 жовтня 2022 року, який пошкодив міст через Керченську протоку – важливий шлях постачання та потужний символ російської окупації Криму. Але з часом Кремль чітко дав зрозуміти, що його удари по енергетичній інфраструктурі України були спрямовані на те, щоб зробити життя українців нестерпним і змусити президента України Володимира Зеленського сісти за стіл переговорів. Наприкінці листопада 2022 року, Кремль заперечував, що удари були націлені по мирному населенню, але заявив, що Київ міг би «покласти край стражданням людей», виконавши вимоги Москви. Тим часом, російські політики та пропагандисти у державних ЗМІ хвалили ракетні удари за те, що після них цивільне населення почало жити у жахливих умовах, а один парламентарій припустив, що звичайні українці повинні «замерзнути і зігнити».

Температура в Україні протягом зимових місяців, зазвичай, коливається від 23 до 36 градусів за Фаренгейтом (-4,8 C і 2 C) і регулярно опускається до -5 градусів за Фаренгейтом (-21,6 C). Незважаючи на те, що ця зима була м’якшою, ніж інші, життя було жорстоким для жителів міст і сіл на сході країни, у деяких частинах яких не було електрики місяцями.

«Використовуючи терор і холод, росіяни хочуть зламати наш дух і єдність. Вони вірять, що холод стане їхньою найефективнішою зброєю підкорення, тому вони намагаються знищити наші енергетичні потужності. Вони також намагаються розбити нашу національну енергомережу, націлюючись на підстанції, щоб навіть якщо є електроенергія, її не можна було передавати з однієї частини країни в іншу. Росія намагається викрасти світло з наших домівок, але вона не зможе загасити світло всередині українців або зламати нашу волю», – зазначає Ярослав Демченков, заступник міністра енергетики України.

Попри всі труднощі, Україні вдалося втримати електромережу від колапсу. Уряд запровадив планові відключення електроенергії у деяких містах і містечках, відключаючи споживачів на чотири години тричі на день, щоб допомогти зберегти енергію, в той час як бригади електротехніків поспішали виконувати ремонтні роботи.

Під час відключення світла лікарі робили операції на серці під прожекторами, сім’ї готували їжу на туристичних плитах у своїх квартирах, а студенти виконували домашні завдання під ліхтариками на батарейках. Тим часом, батьки відвезли своїх дітей до «пунктів незламності» – наметів, обладнаних генераторами, щоб випити гарячого чаю, зарядити телефони та, як свідчить одна фотографія, яка стала вірусною, підключити рятувальне медичне обладнання.

CNN зібрав дані з відкритих джерел, проаналізував звіти та офіційні заяви, опитав чиновників і експертів з енергетики, дослідників з прав людини та представників гуманітарних організацій, а також людей, які живуть у Києві, щоб отримати враження від наслідків і масштабів наступу Москви на енергомережу України. Через рік війни, ситуація з енергетикою, здається, стабілізується.

У столиці України звуком повсякденного життя є гул генераторів. Кав’ярні та ресторани переповнені, навіть під час відключень електроенергії. Полиці у магазинах укомплектовані. 15 лютого 2023 року мер Києва Віталій Кличко заявив, що відключень не було протягом доби, і у місті поступово відновлюється рух електротранспорту, зокрема тролейбусів і трамваїв. Через два дні міністр енергетики України Герман Галущенко заявив, що обсягів виробництва електроенергії в країні достатньо для задоволення попиту.

Це приємна новина для Лисенків, які, як і більшість мешканців міста, щоранку боролися з невпевненістю прокидатися, не знаючи, чи зможуть вони приготувати сніданок і зайти в Інтернет, чи їм доведеться поспішати вниз до бомбосховища. У родини немає генератора — після кількох вибухів влада розгорнула інформаційну кампанію щодо небезпеки використання пристроїв у приміщенні, хоча це не завадило деяким встановити їх на балконах. Вони хвилюються, як стрес вплинув на їхню доньку Лізу, яка зараз малює російські ракети перед сном.

«Ніхто не очікував і не міг подумати, що Росія вдасться до такого варварства… щоб налаштувати проти нас зиму і повернути нас у якийсь кам’яний вік. І це могло б спрацювати. Але ми змогли вижити», – підкреслює Сергій.

На початку 2022 року, коли російські війська скупчилися на кордоні з Україною та зростав страх війни, інженери української національної електроенергетичної компанії «Укренерго» готувалися до давно запланованого експерименту — відключення електромережі країни від російської та білоруської мереж. В якості одного з останніх кроків угоди з Європою від 2017 року, спрямованої на приєднання України до європейської енергомережі у 2023 році, Україна мала довести, що вона може працювати автономно від своїх сусідів — у «режимі ізоляції» — протягом трьох днів.

Спочатку випробування мали відбутися в середині лютого 2022 року, але Росія попросила перенести його на 24 лютого 2022 року. Лише через кілька годин після відключення України, Росія почала повномасштабне вторгнення. «Укренерго» підготувалося до такої можливості, таємно перемістивши свою головну диспетчерську у невідоме місце на заході країни, щоб забезпечити безпеку інженерів і стабільність мережі. У той час як країна була вкинута у хаос, енергетичні чиновники в київській штаб-квартирі компанії були зайняті спробами прискорити графік приєднання до європейської системи. 16 березня 2022 року, на півтора року раніше запланованого терміну, Україна підключилася до європейської енергомережі. Це був ранній сигнал про те, що замість того, щоб вбивати клин між Україною та Європейським Союзом (ЄС), війна Росії наближала країну до цього блоку, прискорюючи її інтеграцію.

«Це зробило нашу систему сильнішою. Це зробило нас більш стійкими до нападів Росії. Успішна екстрена синхронізація також дозволила Україні розпочати торгівлю електроенергією з ЄС у червні 2022 року, забезпечивши вкрай необхідний прибуток, а також забезпечивши Європу доступною електроенергією в той час, коли ціни були захмарними», – стверджує Олександр Харченко, директор дослідницької та консалтингової компанії «Центр досліджень енергетичної промисловості» (EIRC) у Києві та колишній радник міністра енергетики України.

Але 10 жовтня 2022 року Росія випустила понад 100 ракет і безпілотних літальних апаратів, внаслідок чого загинули або отримали поранення численні мирні жителі та завдала шкоди об’єктам електроенергетики по всій країні, включаючи місто Київ. Атаки спричинили відключення світла в кількох регіонах, порушивши водопостачання й телекомунікаційні послуги.

Масштаби руйнувань на окремих об’єктах було важко оцінити, зокрема через те, що Міністерство енергетики України обмежило поширення інформації про збитки.

За даними українського енергетичного аналітичного центру DiXi Group із посиланням на офіційні дані Збройних сил України, Росія запустила понад 1350 ракет і безпілотників по енергетичній інфраструктурі України з початку жовтня 2022 року до кінця січня 2023 року.

Генеральна прокуратура України задокументувала 240 ракетних атак Росії на енергетичні об’єкти країни з початку повномасштабного вторгнення до кінця січня 2023 року. У лютому ще 15 атак були спрямовані на електромережі. Дані, зібрані офісом і передані CNN, свідчать про те, що у 24 з 27 адміністративних областей України були завдані удари по інфраструктурі, більшість з яких були здійснені з жовтня 2022 року.

Атаки майже напевно здійснювалися за допомогою російських енергетичних фахівців, які роками працювали зі своїми українськими колегами над регулюванням пострадянської енергетичної системи та добре знають внутрішню роботу мережі. Основними цілями Москви були підстанції — ключові вузли, які знижують напругу електроенергії, щоб її можна було передавати по лініях електропередач домогосподарствам і підприємствам — і електростанції.

Під час розслідування атак лише у жовтні 2022 року, британський Центр інформаційної стійкості виявив понад 30 атак на енергетичні об’єкти, перевіривши місця за допомогою супутникових знімків і звітів у соціальних мережах. CNN переглянув дані, але не зміг перевірити окремі випадки. Майже 60% з них були підстанціями, розташованими переважно в Західній та Центральній Україні.

Олександр Кубраков, міністр інфраструктури України, на початку грудня 2022 року заявив CNN, що близько 50% енергетичної інфраструктури України пошкоджено, частина об’єктів є «повністю зруйнована». За даними «Укренерго», немає жодної тепло- чи гідроелектростанції, яка б не постраждала. Побоюючись повторних атак з боку Росії, українські енергетичні компанії та уряд ретельно охороняли список постраждалих об’єктів, тому CNN не може підтвердити ці заяви.

За даними Міненерго України, війна вдвічі скоротила здатність України виробляти електроенергію. Найбільших втрат було завдано невдовзі після вторгнення, коли російські війська захопили контроль над Запорізькою АЕС, найбільшою в Європі, яка раніше виробляла близько 20% електроенергії в країні і досі перебуває під окупацією.

Є великий знак запитання: як відшкодувати цей дефіцит? Якби ЗАЕС повернулася у мережу, то могла б збалансувати загальну потребу, але немає жодних ознак того, що це станеться найближчим часом. Київ також розглядає можливість імпорту електроенергії з ЄС, але витрати будуть набагато вищими.

«Наша стратегія полягає в тому, щоб відновити генеруючі потужності в Україні, не тільки на Запорізькій АЕС, але й на вугільних електростанціях, газових електростанціях, інших атомних електростанціях, щоб мати можливість забезпечувати електроенергією в умовах збільшення внутрішнього виробництва», – сказав Артур Лорковський, директор Енергетичного співтовариства у Відні, міжнародної організації, афілійованої з ЄС, яка координує зусилля щодо спрямування Києву допомоги.

На прохання Європейської комісії, Енергетичне співтовариство створило Фонд енергетичної підтримки України, якому уряди та компанії виділили 156 мільйонів євро (166 мільйонів доларів), постачаючи в Україну понад 1000 тонн спеціалізованого обладнання та запчастин. Міністерство енергетики України постійно оновлює список із десятків тисяч першочергових позицій: від високовольтних автотрансформаторів до автоматичних вимикачів, кабелів та комутаторів. Найбільша одноразова доставка на сьогодні – це автотрансформатор з Литви вагою 200 тонн, який буде транспортуватися морем.

Коли Деніз Браун, постійна координаторка ООН в Україні, обійняла свою посаду з контролю за міжнародною гуманітарною допомогою в країні минулого літа, у неї був один пріоритет: підготовка до зими.

«Коли я приїхала у серпні 2022 року, план підготовки до зимового періоду був першим, до чого я взялась, оскільки боялась, що ми дійдемо до середини зими, і буде мінус 20, і я отримувала повідомлення про те, що люди замерзають до смерті, і це те, що не давало мені спати вночі», – розповіла Браун CNN наприкінці січня 2023 року після відвідин міста Вовчанськ на північному сході Харківської області, де, за її словами, було мінус 15 градусів за Фаренгейтом.

У боротьбі за те, щоб люди не гинули від холоду, ООН звертається до громад на передовій, аби переконатися, що вони отримують те, що їм потрібно. Вантажівки з гуманітарною допомогою їздять цими районами, доставляючи теплий одяг, ковдри та гігієнічні набори, ремонтуючи вікна та дахи.

Один із конвоїв ООН нещодавно прибув до Сіверська, міста приблизно за 20 кілометрів (12 миль) від Соледара, який було захоплене російськими військами у січні 2023 року. Близько 1000 жителів Сіверська залишилися без електрики та води. Ті, хто залишився, як правило, найбільш уразливі — люди похилого віку, люди з обмеженими можливостями та хронічними захворюваннями, які або не можуть, або не хочуть залишати свої домівки.

За словами гуманітарних організацій та українських експертів з енергетики, у деяких сільських, віддалених містах рятівною перевагою є те, що люди ще можуть опалювати свої будинки дровами чи газом і отримувати воду з колодязів. У певному сенсі боротися з відключеннями електроенергії в містах, де більшість людей живуть у будинках із централізованими системами опалення та водопостачання, є чи не найбільшим викликом.

Локшина, як остання голова московського бюро HRW працювала в еміграції з Тбілісі, після того, як у квітні 2022 року Міністерство юстиції Росії анулювало реєстрацію організації разом з іншими іноземними правозахисними групами. У листопаді 2022 року, в розпал атак Росії на енергетичну інфраструктуру України, вона проводила дослідження у Харківській області. У нещодавно деокупованих містах і селах, які вона відвідала, люди жили без електрики місяцями. За її словами, вони були найбільше спустошені відсутністю зв’язку, не змогли налагодити контакти з друзями та родичами, щоб дізнатися, як вони та що відбувається у зовнішньому світі.

Повернувшись до Києва, Локшина була вражена тим, як склалося життя. Перед офіційною зустріччю у столиці вона спробувала зробити манікюр, але не змогла потрапити на прийом — кожен салон, який вона відвідувала, був заброньований до комендантської години.

«Незважаючи на триваючі ракетні атаки, відключення електроенергії, які відбуваються знову і знову, незважаючи на всю непередбачуваність цього, і фактори ризику, люди роблять усе можливе, щоб жити нормальним життям», — резюмувала вона.

У своїй квартирі у Києві Лисенки почали пристосовуватися до цієї нової норми. Яна з чоловіком Сергієм купили маленьку газову плиту, щоб розігрівати їжу. Вони вивчили графік електропостачання напам’ять, тож можуть планувати, коли у них буде й тепло. Вони також попросили інженерів будинку перепідключити ліфт, щоб він працював, навіть якщо в їхній квартирі зникло світло.

«Для щастя багато не треба. Мирне небо над головою і теплий дім зі світлом і водою. Ось і все. Наші цінності дуже змінилися. Насправді, ми самі змінилися, – сказала Яна.