Зазвичай, такі туристи приїжджають у зруйновані міста, наприклад, щоб почути вибухи, зробити фото для Instagram та побачити війну на власні очі

До війни Україна була досить популярною країною серед туристів. Зараз ситуація у туристичній галузі, звичайно, вкрай складна, але справа не в тому, що іноземні гості в Україні взагалі не з’являються. Дехто шукає «нормального» курортного відпочинку, навіть якщо час від часу літають російські ракети. Інші витрачають 200 доларів і хочуть приїхати, навіть «ціною власного життя», усвідомлюючи, що можуть не вижити. Про це йдеться в аналітичній публікації Business Insider Polska, переказ якої пропонує Foreign Ukraine.

Буча ніколи не була магнітом для іноземних туристів. Це було просто заможне передмістя Києва. Парадоксально, але все змінилося через повномасштабну війну, яка почалася 24 лютого 2022 року. Після того, як кадри про злочини у Бучі облетіли світ, багато людей захотіли побачити місто на власні очі. І перш за все, сцени злочинів, які тижнями з’являлися у заголовках новин.

Знайти туристичну пропозицію, щоб поїхати в Бучу – не велика проблема. Словацька туристична агенція XTours пропонує, наприклад, поїздку у кілька місць, які стали відомими на першому етапі повномасштабного вторгнення – Буча, Ірпінь, Гостомель і сам Київ. Ціна такої подорожі становить мінімум 250 євро. План такої подорожі передбачає розмови з місцевим населенням та екскурсію з англомовним гідом. Компанія дбає про те, щоб туристи подорожували «безпечними маршрутами», а доходи від продажу путівок йшли на гуманітарну допомогу. Тури організовуються «один-два рази на місяць», як правило, для кількох людей.

Це не єдина така пропозиція. Київська компанія Chernobyl Story Tours, як неважко здогадатися, організовувала поїздки до Чорнобиля. Вони були дуже популярні, особливо після успіху серіалу HBO про катастрофу на атомній електростанції. Зараз компанія пропонує, наприклад, поїздки в Бучу за 200 доларів.

Явище, відоме як «темний туризм», звичайно, не є чимось новим. Роками місця кривавих і жорстоких воєн відвідують люди, які розуміють термін «туризм» досить конкретно. Втім, такого масштабного конфлікту Європа не бачила з часів Другої світової війни. «Воєнні туристи» з’являються в Україні часто, хоча масштаби цього явища до кінця не відомі. Якуб Стасяк, журналіст і волонтер, який з невеликими перервами перебуває в Україні вже рік, розповідає, що більшість таких туристів не користуються послугами «туристичних фірм».

«Зазвичай, туристи приїжджають самі, іноді їдуть автостопом. Вони їздять у зруйновані місця, наприклад, щоб почути вибухи та зробити фото для Instagram. Це «неймовірно тупо», але приваблює деяких людей. Є й «воєнні туристи», які їдуть в Україну під приводом доставки гуманітарної допомоги. Це не люди, які приносять справжню допомогу, а дрібниці. Вони привезуть пачку памперсів, але дуже хочуть побачити війну на власні очі», — розповідає Стасяк.

Наскільки «воєнний туризм» приносить дохід самим українцям? Важко сказати. Проте, за словами Стасяка, в країні дуже багато фіксерів. У переважній більшості це люди, які допомагають іноземним журналістам пересуватися країною.

«99 відсотків з них працюють на журналістів. Є й такі фіксери, які теж мають пропозицію для «воєнних туристів». Це, наприклад, єдині маршрути, що ведуть до конкретного місця. Такі дороги, як відомо, обстрілюють і, як легко здогадатися, вони є надзвичайно небезпечними. Якось знайшовся фіксер, який пропонував «туристам» проїхатися «дорогою життя» до Лисичанська приблизно за 200 доларів», – каже Стасяк.

В Україну їдуть не лише «туристи».

Є багато туристів із Польщі, які просто хочуть відвідати українські міста, і війна їх не зупиняє. Більшість з них переважно обирають захід України. Тут відносно спокійно, і зовсім недалеко від Польщі. Є навіть організовані екскурсії. Офіс Quand з Томашува Любельського пропонує одноденну екскурсію Львовом за 150 злотих або дводенну (з проживанням) за 450 злотих. Подорож передбачає візит до Львова, зупинку у  місцевому готелі «Жорж», екскурсію до пам’ятника Адаму Міцкевичу і навіть відвідини вистави у Львівській опері. Власник офісу Анджей Кудліцкі розповідає, що остання поїздка до Львова відбулася у грудні 2022 року і поїхало 19 людей. Дехто поєднав екскурсію з відвідуванням друзів, багато людей привезли якусь гуманітарну допомогу чи гроші.

«Нинішні візити до Львова специфічні. Багато об’єктів не працюють, фонтани перекриті, пам’ятник Міцкевичу – заґратований. Біля опери стоїть «генератор розміром з автобус». І завдяки цьому вистави відбуваються навіть тоді, коли решта міста знеструмлена», — зазначає Анджей Кудліцкі.

Міська влада, з одного боку, намагається залучити туристів, а з іншого — забезпечити їх безпеку. Як каже Анджей Кудліцкі, підтвердженням цього може бути той факт, що у Львові досі працює туристичний інформаційний пункт і там можна отримати мапу наявних притулків.

Представники Biuro Podróży Chortycia розповіли, що їм довелося призупинити поїздки в Україну. Хоча, охочих відвідати Львів було достатньо, але зібрати групу було б важко. Тому у відомстві сподіваються, що коли ситуація на нашому східному кордоні заспокоїться, поїздки теж повернуться.

Дістатися з Польщі в Україну не становить великої проблеми. До початку війни мережа FlixBus включала дев’ять ліній до України. Наразі їх 17 і у компанії планують й надалі розвивати мережу. Більшість клієнтів, звісно, ​​українці, але час від часу напевно є й туристи.

«Ми спостерігаємо, що пасажиропотік в Україну постійно на високому рівні і це переважно міграційний рух. Минулого року ми подвоїли кількість ліній і потроїли кількість доступних напрямків, а нещодавно запустили лінію, що сполучатиме Київ з аеропортом у Модліні, звідки пасажири продовжуватимуть літати до обраного ними пункту призначення», – розповідає Міхал Леман, керуючий директор FlixBus у Польщі, Україні та країнах Балтії.

Спа у тіні руїн

Україна була дуже популярним туристичним напрямком. Утім, це було 10 років тому. За оцінками Світового банку, у 2013 році Україну відвідали 26 мільйонів туристів. У наступні роки їх кількість зменшилась до 13-14 млн осіб. Неважко пояснити чому – ситуація в Україні ставала дедалі напруженішою, туристи боялися їхати навіть у безпечні місця на заході країни. Ударом по Україні стала і анексія Криму, адже це був регіон, який дуже часто відвідували туристи.

Як зараз виглядає туристичний потік, невідомо. Важко в часи повномасштабної війни отримати достовірні дані. Тим не менш, українські готелі ще працюють і роблять багато заходів для залучення гостей. Наприклад, мережа Reikartz запрошує на «жіночі антистресові подорожі» до готелю, який працює на території національного парку «Подільські Толтри». План включає «йогу, медитацію та пілатес, мистецькі майстерні та психологічні тренінги». 3 дні такого туру коштують 362 злотих.

Чимало пропозицій із Закарпаття, наприклад «фітнес-подорожі» чи «сімейний відпочинок». Йдеться, звісно про регіони, де ситуація є порівняно нормальною – якщо так можна сказати в країні, яка воює.

Проте, є й об’єкти в містах, де ситуація дуже напружена. Наприклад, у Харкові. Гостей зустрічає, наприклад, сімейний п’ятизірковий готель «Немо» з аквапарком і дельфінарієм. Для розкішного готелю ціни наразі не завищені. Стандартний номер на популярному порталі бронювання booking.com коштує близько 430 злотих. Ми також можемо прочитати там досить актуальні відгуки гостей. Наприклад, подружжя із США було там у серпні 2022 року і пише, що перебування загалом пройшло успішно. Гості хвалять басейни, хоча кажуть, що лежаки були «занадто м’якими». Вхід прикрашає фотографія щасливого американця у спа-зоні.

За словами Якуба Стасяка, в самому Києві іноземних туристів майже не видно. Вони є у Львові, хоча, як каже Анджей Кудліцкі, зараз у найбільш людні ресторани можна зайти одразу. Трохи більше року тому вам доводилося стояти у довгих чергах.

«Люди намагаються жити нормальним життям. Ресторани працюють, кабаре працюють, концерти відбуваються. До війни місто здебільшого жило за рахунок туристів, тож тепер іноземні гості на вагу золота. Це, мабуть, стосується кожного діючого готелю в цій країні. Також розкішні спа-центри є і в Харкові», – резюмує Кудліцкі.