Більшість китайців зрозуміли, що війна в Україні затягується через слабкість Росії і тепер вони відмовляються від підтримки своїх сусідів

Понад 10 000 китайців перебували в Україні, коли Росія напала 24 лютого 2022 року. Хоча китайське керівництво, схоже, було так само здивоване вторгненням Росії, як і решта країн світу, цей шок не перетворився у засудження дій Москви ні тоді, ні зараз. Про це йдеться в аналітичній публікації Al-Jazeera, переказ якої пропонує Foreign Ukraine.

Через кілька днів після вторгнення, державна китайська газета People’s Daily опублікувала у китайській соціальній мережі Weibo повідомлення, в якому посольство Пекіна у Києві закликало своїх громадян в Україні об’єднатися за умов погіршення ситуації.

Минув рік і висвітлення війни у китайських ЗМІ, як і раніше, сильно перегукується з наративом Москви та іноді є простим «копіпастом» російської військової пропаганди.

«Я перестала намагатися зрозуміти, що відбувається» – розповідає 24-річна Ю-Лінг Сонг із Сяменья.

За її словами, існує одна версія війни, про яку повідомляють китайські ЗМІ та зовсім інша версія, репрезентована західними ЗМІ.

Вона додала, що це дуже збентежило її.

Різні медійні реалії

Сінь-І Лінь із Шанхаю ще не повністю відмовилась від спроб розібратися в ситуації в Україні. Але вона дійшла висновку, що коли доходить до війни, Китай існує в інформаційному вакуумі, відрізаному від решти світу.

«Я думаю, що більшість китайців цього не помічають, оскільки вони або не звертають уваги на війну, або отримують новини про неї тільки з китайських ЗМІ. Але якщо ви можете заглянути за межі брандмауера [термін, який використовується для опису драконівської цензури Інтернету в Китаї], ви побачите, що про війну говорять по-різному і повідомляють про неї по-різному в міжнародних та західних ЗМІ», – зазначила Сінь-І Лінь.

На початку російського вторгнення в Україну, державна китайська телекомпанія CCTV заявила, що США фінансували розробку біологічної зброї в українських лабораторіях. Також повідомлялося, що президент України Володимир Зеленський залишив Київ після першої хвилі російських атак.

Потім китайські ЗМІ слухняно передали твердження Росії про те, що повідомлення про тортури та вбивства мирних жителів України в місті Буча під Києвом були «фейковими новинами».

При цьому вторгнення називалося і досі називається «спеціальною військовою операцією», як і у російських ЗМІ.

Незважаючи на неодноразові заяви китайського керівництва про те, що Китай є нейтральною стороною у війні Росії з Україною, державні ЗМІ країни далекі від упередженого спостерігача за конфліктом.

Брайан Тан із Гуанчжоу здебільшого стежить за новинами про війну через іноземні ЗМІ.

За словами 33-річного чоловіка, це означає, що він не може обговорювати війну з більшістю людей у своєму житті, адже вони, в основному, отримують інформацію з китайського телебачення та китайських онлайн-видань, внаслідок чого не мають жодної альтернативної інформації про війну.

«Це означає, що у вас не тільки різні думки, але й різні реальності», зазначає Тан.

За його словами, також немає сенсу звертатися до китайських соціальних мереж, аби поділитися своїми думками про війну.

«Який у цьому сенс? Ваші повідомлення можуть бути видалені цензорами, а ваш акаунт може бути заблокований або ще гірше», – пояснює Тан.

На початку війни кілька громадських діячів та професорів університетів у Китаї поділяли критичні погляди на вторгнення Росії, але їх повідомлення були оперативно цензуровані, а акаунти видалені.

Великий гусак стає слабким гусаком

Втім, незважаючи на цензуру та інформаційний вакуум, і Лінь, і Тан помітили зміну ставлення до російського вторгнення у китайських соціальних мережах.

Коли почалася війна, Лінь бачила деякі антивоєнні висловлювання у китайських соціальних мережах, але переважна більшість прочитаних нею повідомлень були проросійськими та антизахідними.

«Тепер, я думаю, стало набагато більше постів і коментарів, які критикують Росію, ніж раніше, і вони тривалий час залишаються доступними, перш ніж їх видалять цензори», – підкреслює Лінь.

Лінь і Тан також помітили зміни в онлайн-обговореннях війни: термін «слабкий гусак» став переважати у постах та коментарях на китайських соціальних інтернет-платформах. Китайці часто неофіційно називають Росію «великим гусаком», оскільки китайське слово «Росія» і слово «гусак» звучать однаково.

«Коли Росія вперше напала на Україну, ми всі чули, що росіяни дуже швидко переможуть, адже люди думали, що вони такі сильні, а українці такі слабкі. Але коли російський наступ швидко захлинувся, виявилося, що «великий гусак» не такий сильний, як передбачалося – насправді, це був «слабкий гусак», – пояснив Тан.

З цензурою або без неї, на думку Лінь, більшості людей ясно, що війна йде не дуже добре для Росії, унаслідок чого деякі китайці відмовилися від підтримки своїх сусідів.

«Вони чекали короткої війни, і тепер ніхто не знає, як довго вона триватиме», – зазначає Лінь.

І у процесі того, як війна затягується, Тан вважає, що дедалі менше значення матиме те, що публікується у китайських соціальних мережах і повідомляється у китайських ЗМІ.

«Зрештою, китайці просто хочуть, щоб війна закінчилася», – резюмує Тан.