Україна покладається на безпілотники для розвідки та ракетних атак, щоб виграти війну проти Росії

Іван Українцев, страховий брокер зі суворим обличчям став директором благодійної організації воєнного часу, яка надає життєво важливу допомогу українським збройним силам, виконує місію: допомогти Україні виграти війну дронів. Про це йдеться у спеціальному репортажі Al-Jazeera, переказ якого пропонує Foreign Ukraine.

Він жмуриться, коли лютневе сонце проривається у вікна безликого київського офісного комплексу. На вулиці виє сирена, сигналізуючи про закінчення повітряної тривоги через те, що військові літаки злітають і кружляють у небі над сусідньою Білоруссю. Іван не спить. Він ввічливий, але серйозний чоловік, і він тут, щоб поговорити про дрони.

«Якби у нас [України] було достатньо дронів, ми могли б закінчити цю війну за два місяці», — стверджує він.

Іван, який очолює благодійну організацію Starlife, нещодавно займався доставкою дронами у Бахмут – місто на сході України, яке протягом кількох місяців стало центром кривавих битв між українськими та російськими військами. Окопна війна, пориті та усіяні трупами ділянки нічийної землі та постійні артилерійські обстріли порівнюють з умовами на полі бою під час Першої світової війни.

Утім, є одна ключова відмінність: незліченні дрони, що ширяють у небі вдень і вночі. Це доповнення ХХІ століття до звичайної війни, яке, на думку Івана, може виявитися вирішальним фактором у війні в Україні.

«Ви перестаєте відчувати емоції»

Іван дістає телефон та показує відео з трьома українськими солдатами, одягненими у камуфляжну форму, на даху багатоквартирного будинку на околиці Бахмута, охопленого війною. Слабке освітлення свідчить про те, що зараз або ранок, або вечір.

Один із солдатів натягує на голову кілька окулярів FPV (вигляд від першої особи). Вони схожі на окуляри для підводного плавання, але укладені у жорсткий пластик і мають невеликий екран усередині.

Обома руками він обережно стискає набір перемикачів на бездротовому портативному контролері між пальцями і м’яко натискає на них вперед. Можна почути гучний звук, що дзижчить. Дрон розміром із ноутбук злітає над зруйнованим міським пейзажем. Інший солдат тримається за пояс оператора дрона, щоб той не втратив рівноваги і не спіткнувся об край будівлі. Це виготовлений на замовлення український дрон FPV Kamikaze, названий тому, що після зльоту він не повертається.

Іван переглядає свій телефон, доки з’являються кадри, зняті з камери дрону. Самотній російський солдат блукає по мережі брудних траншей у сотні метрів (330 футів) нижче за об’єктив безпілотника. Дрон починає швидко знижуватися, націлившись на солдата. Зрештою, чоловік піднімає очі, дрон так близько, що ви можете розглянути вираз жаху на його обличчі. Кадри різко обриваються. Дрон вибухне через секунду чи дві, вбивши або серйозно поранивши солдата.

Іван блокує екран та кладе телефон на стіл. Такі кадри воєнного часу, включаючи удари безпілотників, часто поширюються у додатку для обміну повідомленнями Telegram офіційними військовими та цивільними каналами з обох сторін конфлікту.

Іван займався доставкою дронів, які Starlife придбала в рамках кампаній зі збору коштів, і стежив за тим, щоб вони працювали під час його поїздок на передову.

Цей досвід зробив його загартованим до жахів війни.

«Коли вмирає багато людей, то в тебе зникають емоції. Або ти страждаєш, або щось робиш», — пояснює він, маючи на увазі роботу, якою він зайнятий.

Незважаючи на свою тверезу зовнішність, Іван відчуває співчуття до російських солдатів нижчого рангу, з якими, за його словами, начальство поводиться «як з гарматним м’ясом» у кривавих боях під Бахмутом.

За його словами, винна деспотична «старомодна» ієрархія.

«На лінії фронту у Бахмуті ви бачите, що російські командири не поважають своїх солдатів. Вони використовують їх як одноразовий ресурс. Ви можете бачити, як 10 солдатів вирушають із окопів, щоб вони могли точно визначити, звідки ми вдаримо по них. Вони використовують їх як приманку, тому що, як тільки ми перегрупуємося деінде, вони відправляють ще 10 і ще», – пояснює Іван.

Прискорені війни дронів

Довіра до безпілотників як тактичної технології продовжує експоненційно зростати для обох сторін, оскільки війна в Україні триває вже понад рік.

Функції дронів сильно відрізняються: від розвідувальних місій до атак керованими ракетами. Вони також можуть відрізнятися за розміром і можливостями від перепрофільованих комерційних дронів, таких як DJI Mavic 3, який коштує менше 2000 доларів і в основному використовується для цілей спостереження до дронів, таких як турецький Bayraktar TB2, для якого потрібна злітно-посадкова смуга і екіпаж з наземного пункту управління.

Важливість безпілотників у війні стала очевидною з перших днів, коли українські військові використали їх для спостереження за пересуванням російських військ, які розпочали багатосторонню атаку на північ, південь та схід України. Однак, російські збройні сили часто могли визначити місцезнаходження українських операторів за допомогою таких технологій як DJI AeroScope – платформа для виявлення дронів.

У липні 2022 року президент України Володимир Зеленський виступив із закликом надати приватні гроші для придбання парку безпілотних літальних апаратів (БПЛА) військового призначення у різних країнах світу.

За словами Михайла Федорова, міністра цифрової трансформації України, в рамках проекту було закуплено 1765 дронів на суму 3,4 мільярда доларів, а 3500 військовослужбовців навчені їх експлуатації.

За даними української влади, на початку жовтня 2022 року Росія почала завдавати ударів по інфраструктурним об’єктам та цивільним спорудам за допомогою дронів-камікадзе Shahed-136 іранського виробництва, що започаткувало нову фазу бойових дій безпілотників. Shahed-136 має розмах крил 2,5 метра (8,2 фути) і може зависати над своєю ціллю, доки не отримає вказівку атакувати.

З того часу Україна активізувала свої зусилля щодо протидії атакам російських безпілотників.

Внаслідок атаки українських повітряних та морських безпілотників на кримський порт Севастополь наприкінці жовтня 2022 року, було пошкоджено флагманський корабель Росії на Чорному морі — фрегат «Адмірал Макаров».

Наприкінці лютого 2023 року безпілотник українського виробництва UJ-22 було збито приблизно за 80 км на південний схід від Кремля. З того часу у Москві були встановлені системи ППО.

Українська армія також створила 60 нових ескадрилій ударних безпілотників, як мінімум по одній у кожній військовій бригаді.

«Очі та вуха» армії

Іван каже, що у кровопролитних боях, що вирують на сході України, безпілотники стали «важливим інструментом» у наступальних та оборонних стратегіях.

«Коли ви знаходитесь на передовій і у вас є дрони, ви відчуваєте, що у вас є перевага», – говорить він.

Незважаючи на смертоносне використання дронів на війні, Іван вважає, що вони можуть рятувати життя на передовій завдяки більш точному наведенню.

«Дрони можна використовувати як снайперів», — каже він, додаючи, що вони можуть літати навколо будівель чи інших цивільних перешкод, щоб дістатися ворожих позицій.

За словами Івана, точніше націлювання на російські військові загрози знижує ймовірність загибелі мирних жителів чи пошкодження інфраструктури. Це також дозволяє підрозділам заощаджувати боєприпаси.

З іншого боку, каже він, безпілотники використовуються армією як «очі та вуха» для спостереження за супротивником та захисту українських військ.

«Що б ви робили до появи дронів? Вам доведеться послати солдата з біноклем та рацією на вершину пагорба». Сценарій, який, за його словами, наражає солдата на значний ризик.

Ульріке Франке, старший науковий співробітник Європейської ради з міжнародних відносин, каже, що найреволюційнішим аспектом бойових дій безпілотників є розвідка, яку вони забезпечують.

«Раптом ви дуже дешево і дуже легко отримуєте цілодобове спостереження у небі і на досить низьких ієрархічних рівнях у збройних силах», – сказав Франке у документальному фільмі «Аль-Джазіра» під назвою «Дрони та майбутнє війни».

Недостатньо

Проблема, за словами Івана, полягає в тому, що українській армії, яка закуповує більшу частину своїх дронів за кордоном, часто використовуючи кошти, пожертвувані в рамках ініціативи «Армія дронів» або таких організацій, як фонд Starlife, їх просто не вистачає.

Благодійна організація Івана є дочірньою компанією ТОВ «Старлайф», великої української страхової компанії, яка заявила, що зібрала майже 500 000 доларів у ході своєї останньої кампанії з дронів, яка розпочалася в середині січня 2023 року.

За словами Івана, цього ще недостатньо.

«Гроші на дрони залишаються найбільшою перешкодою для перемоги України у війні», – каже він як ні в чому не бувало.

Близько половини пожертв фонду надходить з-за кордону. Проте, за його словами, на відміну від українців, які майже не заперечують проти надання благодійних пожертв на дрони, багато іноземних благодійників неохоче надають такі гроші.

«На Заході є певна наївність, коли справа доходить до благодійних пожертв. Люди раді допомогти нам ліками та одягом, але як ви думаєте, нам більше потрібні ліки чи дрони? Це якби вам відрізали ногу частинами, і хтось дає вам ліки, щоб ви не спливли кров’ю, замість того, щоб ліквідувати людину, яка її розрізала, — каже він.

«Війна – це спусковий гачок для прогресу»

Сергій, який хотів назвати лише своє ім’я, — балакучий 32-річний продавець дронів з акуратною короткою стрижкою й татуюваннями на руках. Він обходить купу комерційних дронів китайського виробника DJI.

Магазин, в якому він працює, розташований на одному кінці жвавої вулиці Хрещатик у центрі Києва та до 24 лютого 2022 року був найпопулярнішим місцем для купівлі комерційного дрона.

«Раніше я продавав людям, які хотіли знімати кадри зі своїх подорожей. Майже завжди вони використовували дрони просто для розваги, як хобі. Тепер усі продажі пов’язані з війною», – каже Сергій.

У наші дні багато покупців магазину — цивільні особи, які купують дрони для знайомих військових.

Вітрина магазину, яка виходить на жваву вулицю, колись була заповнена ефектними рекламними плакатами, які демонструють нові дрони. Тепер манекени у бойовій екіпіровці та балістичних шоломах стоять поряд з електрогенераторами та великим дроном з розмахом крил того ж зросту, що й Сергій.

«У перші дні війни усі в магазині зрозуміли, що нам потрібно знати все про безпілотники. Тепер навіть я можу зрозуміти, як побудувати дрон з нуля або як розібрати його і модифікувати, наприклад, додати гранати», — каже він, пояснюючи, що їхні розвідувальні можливості були корисні для українського опору, коли російські війська просувалися до околиць Києва.

Сергій описує битву умів, у якій українські цивільні та військові змушені постійно розробляти творчі методи протидії наступу Росії.

Як приклад такого новаторського вирішення проблем він вказує на громіздкий механізм, укладений у зелену пластикову коробку та піднятий на метр у повітря на металевому стовпі. Хитрий винахід, який він називає Ольгою, поширеним українським жіночим ім’ям, є місцевим винаходом, призначеним для визначення місцезнаходження оператора DJI, якого перехоплювала російська техніка. За його словами, це врятувало багато життів, але українським експертам з дронів вже довелося розробити новий пристрій, бо Ольга не сумісна з новітніми дронами.

Сергій бачить у цих технологічних розробках щось позитивне.

«Війна – це спусковий гачок для прогресу», – каже він, піднімаючи очі і переглядаючи посилку.

Потім він завершує продаж, передаючи коробку з комерційним дроном жінці, яка кладе його на плече і човгає з магазину.

Епоха дронів

Швидкий розвиток дронів в останні роки та інтегрована технологія штучного інтелекту (ІІ), якою вони оснащені, викликали у деяких експертів етичні побоювання, особливо щодо використання так званих роботів-вбивць або смертоносної автономної зброї.

Девід Белецький, операційний директор польського виробника безпілотників Flytronic, говорить у книзі «Дрони та майбутнє війни», що «у найближчому майбутньому БПЛА, ймовірно, пролетить над ціллю, вирішить, що це ціль, і, можливо, у майбутньому він атакуватиме її».

Елізабет Мейнор з кампанії «Зупинити роботів-вбивць» розповіла творцям документального фільму, що головною проблемою автономної зброї є «розмивання людського контролю над застосуванням сили, а також автоматизація прийняття рішень про вбивство, що зростає».

Дев’ять років неофіційних переговорів Організації Об’єднаних Націй у Женеві, спрямованих на формування міжнародних основних правил для військових безпілотників, не дали великого прогресу.

У звіті ООН йдеться про те, що смертоносна автономна зброя з можливістю «вистрілив, забув і знайшов» вже використовувалась у міжусобному конфлікті у Лівії 2020 року, коли безпілотники Kargu-2 турецького виробництва у повністю автоматичному режимі атакували невстановлену кількість комбатантів.

Тобі Уолш — австралійський академік та експерт зі штучного інтелекту з Університету Нового Південного Уельсу у Сіднеї, який, як і Мейнор, виступає проти роботів-вбивць, — попереджає, що розгортання автономних дронів в Україні може стати реальною можливістю.

«Я думаю, ми озирнемося назад і зрозуміємо, що вели війну, яка змінила саму природу війни. У Першу світову війну ми винайшли кулемет на танку, і це змінило характер війни; під час Другої світової війни ми винайшли повітряне бомбардування ворожих міст. Я відчуваю, що історики озирнуться на війну в Україні та зрозуміють, як безпілотники та автономна зброя почали набирати обертів, і це був крок, який змінив характер війни», – зазначає Уолш.

Він очікує, що зрештою буде запроваджено міжнародне регулювання, аби зупинити потенційне використання дронів-убивць. «Питання в тому, – каже він, – наскільки швидко».

«Я думаю, що ми досягнемо цього, адже, зрештою це буде зброя масового знищення», — каже він.

Швидко нормалізується?

Майже постійно опубліковані у месенджерах, на соціальних платформах та у ЗМІ кадри дронів, які використовуються у війні в Україні для військових цілей, таких як знищення танків або атака ворожих позицій, порушили питання про те, чи можна використовувати дрони у театрі військових дій. Війна швидко нормалізується.

Колін Александер, старший викладач політичних комунікацій Ноттінгемського Трентського університету у Сполученому Королівстві, досліджував роль дронів у бойових діях і каже, що громадське обговорення етичного використання дронів у конфлікті, зазвичай, зосереджено навколо асиметричної війни, такої як 20-річна кампанія американських безпілотників у Ємені.

Проте, війна в Україніт не є такою самою безпосередньою етичною загадкою, бо це «дуже публічна демонстрація симетричної війни».

«У цій війні я не сказав би, що у вас ідеально збалансовані бюджети, але Росія використовує безпілотники, і Україна використовує безпілотники. Вони мають великий технічний досвід та обладнання. Той факт, що обидві сторони мають до них доступ, не робить їх правильними. Однак у цьому є і реалістичний аспект: якщо у вас є дрони, і дрони атакують вас, то хіба ви не використовуєте дрони у відповідь?», – риторично запитує Колін Александер.