Дедалі більше країн Африки, Азії та Латинської Америки стають проросійськими

Після понад року війни в Україні зусилля щодо досягнення глобального консенсусу проти Росії, схоже, зайшли в глухий кут, і багато країн віддали перевагу нейтралітету. За деякими даними, кількість країн, які засуджують Росію, скоротилася. Ботсвана відмовилась від своєї первісної проукраїнської позиції у бік Росії, Південна Африка переходить від нейтральної до проросійської, а Колумбія від засудження Росії до нейтральної позиції. Водночас велика кількість країн неохоче підтримують Україну. Про це йдеться в авторській колонці Хосе Кабальєро, старшого економіста Центру світової конкурентоспроможності при Міжнародному інституті розвитку менеджменту на сторінках The Conversation, переказ якої пропонує Foreign Ukraine.

В Африці, наприклад, незважаючи на заклик Африканського союзу до Москви про «негайне припинення вогню», більшість країн залишаються нейтральними. Деякі спостерігачі стверджують, що це є наслідком традиції лівих режимів, що сягає періоду холодної війни. Інші вказують на те, що нинішнє небажання африканських країн бере свій початок в історії втручання Заходу, іноді прихованого, а іноді й відкритого у їхні внутрішні справи.

Проте, небажання засуджувати Росію виходить за межі Африки. У лютому 2023 року більшість країн Латинської Америки підтримали резолюцію ООН, яка закликає до негайного та беззаперечного засудження Росії. І все-таки, незважаючи на те, що Бразилія підтримала кілька резолюцій ООН на користь України, вона не засудила Росію безпосередньо. В ООН позиція Болівії, Куби, Сальвадора та Венесуели дозволила Росії уникнути західних санкцій. Крім того, Бразилія, Аргентина та Чилі відкинули заклики надіслати Україні зброю, а Мексика поставила під сумнів рішення Німеччини надати Україні танки.

Ті самі смуги поділу очевидні й у Азії. У той час як Японія та Південна Корея відкрито засудили Росію, Асоціація держав Південно-Східної Азії не зробила цього колективно. Китай підходить до конфлікту через своє стратегічне партнерство з Росією та його зростаючий вплив на ООН. Під час свого головування у Раді Безпеки ООН, Індія утримувалася під час голосування, пов’язаного з війною в Україні.

Політика нейтралітету

На таку обережну і нейтральну позицію вплинув рух неприєднання часів холодної війни, який сприймався країнами, що розвиваються, як спосіб вести конфлікт «на своїх умовах» і, таким чином, набувати певної зовнішньополітичної автономії за межами Радянського Союзу та сфери впливу Заходу. Дослідження санкцій ЄС засвідчили, що небажання інших країн підтримати позицію ЄС може бути пов’язане як із прагненням незалежності у зовнішній політиці, так і з небажанням викликати неприязнь до сусіда.

Політика неприєднання дозволяє країнам уникнути залучення до зростання геополітичної напруженості між Заходом і Росією. Можливо, саме тому багато демократичних країн дотримуються позиції нейтралітету, воліючи, як висловився президент ПАР Сиріл Рамафоса, «розмовляти з обома сторонами».

Однак, існують певні економічні та політичні стимули, які впливають, коли країни ухвалюють рішення не засуджувати Росію.

Бразилія

Із самого початку війни в Україні, Бразилія дотримувалася прагматичної, але амбівалентної позиції. Ця позиція пов’язана із сільськогосподарськими та енергетичними потребами Бразилії. Будучи одним із провідних світових виробників та експортерів сільськогосподарської продукції, Бразилія потребує високого рівня використання добрив. У 2021 році вартість імпорту з Росії склала 5,58 млрд доларів США, з яких 64% припадало на добрива. Імпорт добрив із Росії становить 23% від загального обсягу імпорту у 40 млн тонн.

У лютому 2023 року було оголошено, що російська газова компанія «Газпром» інвестуватиме в енергетичний сектор Бразилії в рамках енергетичних відносин, що розширюються, між двома країнами. Це могло б призвести до тісної співпраці у галузі видобутку та переробки нафти та газу, а також у розвитку атомної енергетики. Така співпраця може принести користь нафтовому сектору Бразилії, який, як очікується, стане одним із провідних світових експортерів. До березня 2023 року російський експорт дизельного палива до Бразилії досягнув нових рекордів одночасно з повним ембарго ЄС на російські нафтопродукти. Вищий рівень постачання дизельного палива може пом’якшити будь-який потенційний дефіцит, який впливає на сільськогосподарський сектор Бразилії.

Індія

Спостерігачі відзначають, що в епоху після закінчення холодної війни, Росія та Індія, як і раніше, дотримуються схожих стратегічних і політичних поглядів. На початку 2000-х років у контексті їхнього стратегічного партнерства, метою Росії було побудова багатополярної глобальної системи, яка апелювала до настороженості Індії щодо Сполучених Штатів як партнера. Росія також підтримала Індію у її програмі створення ядерної зброї та зусиллях, спрямованих на те, щоб стати постійним членом Ради Безпеки ООН. Росія продовжує залишатися ключовим гравцем у торгівлі зброєю з Індією, постачаючи 65% зброї у період з 1992 по 2021 роки. З початку війни РФ також стала важливим постачальником нафти за зниженими цінами. Це означає збільшення закупівель приблизно з 50 000 барелів на добу у 2021 році до приблизно 1 мільйона барелів на добу до червня 2022 року.

Південна Африка

Напередодні річниці війни в Україні, ПАР провела спільні військово-морські навчання з Росією та Китаєм. Для Південної Африки вигоди від навчань пов’язані з безпекою за рахунок нарощування потенціалу недостатньо фінансованого та перевантаженого військово-морського флоту. У більш широкому розумінні існують торгові стимули для нейтральної позиції Південної Африки. Росія є найбільшим експортером озброєнь на Африканському континенті. Вона також постачає ядерну енергію і, що важливо, 30% постачання зерна на континент, наприклад, пшениці, при цьому 70% усього експорту Росії на континент зосереджено в чотирьох країнах, включаючи Південну Африку.

У січні 2023 року Росія була одним із найбільших постачальників азотних добрив до Південної Африки, критично важливих елементів для пасовищ та вирощування сільськогосподарських культур. Крім того, серед основних статей імпорту з Росії – вугільні брикети, які використовуються як паливо у низці галузей, включаючи харчову промисловість. Враховуючи рівень продовольчої нестабільності в країні, обидва товари мають основне значення для її соціально-політичної та економічної стабільності.

Війна в Україні засвідчила, що політика неприєднання, як і раніше, залишається популярним варіантом, незважаючи на заклики підтримати демократичну державу, яка потрапила у біду. Ця політика тривалий час була важливим елементом політичної ідентичності таких країн, як Індія. В інших країнах, таких як Бразилія, незважаючи на явні зрушення за президента Жаїра Болсонару, невтручання залишається фундаментальним елементом її політичної традиції.

Тим не менш, нейтралітет, ймовірно, стане «хитрим урівноваженням» у процесі загострення конфліктуючих інтересів, особливо у контексті надання Заходом прямих інвестицій, а також допомоги з метою розвитку та гуманітарної допомоги багатьом державам, що не приєдналися.