Посередницькі зусилля Китаю посилять його вплив та лідерство у новому біполярному світі

Після більш ніж року відсутності прямого спілкування між президентом Китаю Сі Цзіньпіном та президентом України Володимиром Зеленським, 26 квітня 2023 року між ними відбулася телефонна розмова. Найбільш конкретним результатом телефонної розмови є підтвердження того, що Китай призначить спеціального представника з євразійських справ в Україні «для поглибленого спілкування з усіма сторонами щодо політичного врегулювання української кризи». У всякому разі, це сигналізує про те, що Китай серйозно ставиться до своїх посередницьких зусиль і вважає, що саме зараз – це актуально, не в останню чергу через зростаючу напруженість у західному альянсі та сумніви в успіху українського контрнаступу. Про це йдеться в авторській колонці Стефана Вольфа, професора міжнародної безпеки Бірмінгемського університету і Тетяни Маляренко, професорки міжнародних відносин Національного університету «Одеська юридична академія» на сторінках The Conversation, переказ якої пропонує Foreign Ukraine.

Цей крок Китаю є ще одним свідченням зміни міжнародного порядку, який Пекін прагне і готовий формувати. Для країн-членів ЄС, війна в Україні, включаючи можливу подальшу ескалацію, є набагато гострішою проблемою безпеки, ніж для Китаю. Європейські офіційні особи неодноразово закликали Пекін використовувати свій вплив на Москву, щоб «привести Росію до тями», як висловився президент Франції Еммануель Макрон під час свого нещодавнього візиту до Китаю.

Інші високопосадовці ЄС, від президента Європейської комісії Урсули фон дер Ляйєн до президента Європейської ради Шарля Мішеля та високого представника ЄС із закордонних справ Жозепа Борреля, також не залишили сумнівів у тому, що позиція Китаю щодо війни в Україні визначатиме майбутнє європейсько-китайських відносин. Враховуючи економічну важливість ЄС та Китаю один для одного, обидві сторони зацікавлені у стабільних та конструктивних відносинах.

Відносини Китаю та ЄС, безумовно, є частиною глобальної картини відносин між Китаєм та Заходом. Але навіть тут є певні ознаки можливого відкриття. Міністр фінансів США Джейн Йеллен визнала, що «обговорювати контури взаємодії між великими державами складно», але також зазначила, що Пекін і Вашингтон «можуть просунутись уперед у своїх відносинах, якщо Китай також готовий зіграти свою роль».

Телефонна розмова Сі та Зеленського вписується у ретельну й тендітну хореографію кроків, які можуть поступово призвести до більш ефективного управління війною в Україні, що запобігатиме подальшій ескалації та, зрештою, прокладе шлях до врегулювання. Хоча це не вирішило б усіх дискусійних питань у відносинах між Китаєм і Заходом, воно виключило б одне особливо проблемне та нагальне питання.

Водночас Росія потрібна Китаю, як важіль у конкуренції великих держав із Заходом, і Сі навряд чи відмовиться від свого партнерства із Путіним. Але Китаю також потрібна керована Росія, а це означає, що Китаю потрібно покласти край війні в Україні, яка досі має потенціал подальшої ескалації. Тоді Сі зможе міцно зміцнити статус Китаю, як гаранта стійкої безпеки та стабільності в Європі.

Ризики для Заходу

Якщо китайська ініціатива викличе сумніви у Брюсселі та Вашингтоні та отримає підтримку у Києві та Москві, це дасть Пекіну чудову можливість розпочати формування нового євразійського порядку безпеки. Хоча Захід може і готовий стримувати Кремль у військовому аспекті та ізолювати Росію економічно, Сі відіграватиме важливу роль у політичному керуванні Путіним.

Іншими словами, розрахунок Пекіна цілком може полягати в тому, що для відновлення стабільності та безпеки Європи потрібна співпраця Китаю. Це не применшує важливості трансатлантичних відносин у сфері безпеки, втіленням яких є НАТО, але означало б визнання динаміки європейського порядку, яка фундаментально змінилася, і набагато важливішої ролі Китаю в цьому.

Припинення війни в Україні шляхом переговорів вимагатиме багато часу і трохи більше, аніж посередництво Пекіна. Але навіть припинення бойових дій в Україні у вигляді стабільного припинення вогню може бути вигідним для Китаю. Такий проміжний результат зробив би вірогіднішим, наприклад, те, що чорноморська угода, яка дозволяє Україні експортувати своє зерно, буде знову продовжена, що послабить глобальну продовольчу кризу. Це посилить вплив і лідерство Китаю, зміцнивши його статус важливого посередника у новому біполярному світі.

Створення нового міжнародного порядку

Хоча більш активна участь Китаю у посередницьких зусиллях з припинення війни в Україні могла б значно просунути пекінське бачення нового міжнародного порядку. Як зазначив Зеленський у телефонній розмові із Сі, «територіальна цілісність України має бути відновлена у межах 1991 року». Передбачуваною реакцією Росії стало звинувачення України в тому, що вона пов’язує свою готовність до переговорів «з ультиматумами, які містять… нереалістичні вимоги».

Зрештою, питання для Пекіна, який послідовно заявляв про свою підтримку міжнародних норм суверенітету й територіальної цілісності, полягає в тому, чи зможе він знайти спосіб урегулювати конфлікт між міжнародно ізольованою Москвою, яка наполягає на визнанні її незаконної війни та захоплення земель в Україні і правомірною вимогою Києва, щоб його кордони не зазнавали змін під воєнним тиском.

Це фундаментальне питання для європейського та глобального порядку з часу Гельсінського Заключного акту 1975 року, адже непорушність кордонів стала основним принципом європейської безпеки. Хоч би якою була доля посередницьких зусиль Китаю у війні, вони стануть серйозною перевіркою майстерності та важелів впливу китайських дипломатів, а також показником того, як Китай має намір відігравати свою майбутню роль у переосмисленій Євразії.