Після початкового шоку від вторгнення Росії та успішних контрнаступів навесні та восени 2022 року, український уряд знову зосередився на стимулюванні інновацій у сфері штучного інтелекту в оборонному секторі

Повномасштабна війна в Україні є першим міжнародним конфліктом, у якому протиборчі сторони активно розробляли та використовували штучний інтелект з військовою метою. Рішення штучного інтелекту для геопросторової розвідки, операцій з безпілотними системами, військової підготовки та кібервійни стали ключем до успіху на полі бою. Віталій Гончарук, засновник TechWise Society Foundation та Augmented Pixels Inc, а також керівник робочої групи «Штучний інтелект+Безпека» у Комітеті зі штучного інтелекту України на сторінках видання Міжнародного центру оборони та безпеки в Естонії аналізує стан штучного інтелекту у секторі оборони України і Foreign Ukraine пропонує ознайомитись з його думками.

У 2019 році Україна створила Міністерство цифрової трансформації для сприяння автоматизації та цифровізації у державному секторі, а у 2020 році створила Експертний комітет із розвитку штучного інтелекту. У 2021 року вона опублікувала стратегію інтеграції штучного інтелекту до свого військово-промислового комплексу. Міжнародні компанії, такі як Amazon, Lyft, Google, Samsung та Grammarly, визнали Україну провідною країною в галузі досліджень та розробок щодо штучного інтелекту та відкрили місцеві офіси. Однак репутація України як країни з бюрократичною неефективністю, корупцією та політичним втручанням відлякала керівників ІТ-відділів від співпраці з державними підприємствми, які домінують в оборонному секторі.

Україна перебуває у стані війни уже понад 10 років. Її сильне громадянське суспільство, використання військових безпілотників та штучний інтелект – не нещодавні розробки. Наприклад, волонтерські організації давно використовують штучний інтелект для боротьби із безперервною інформаційною війною, викриваючи фейкові ЗМІ та мережі ботів, а також даючи відсіч наративам, які націлені на репутацію України. З 2014 по 2015 роки вони розробили цінні інструменти, такі як Kropyva – система ситуаційної поінформованості, та додаток GIS Arta, що отримав назву «артилерійський Uber», які прискорюють і допомагають синхронізувати наведення артилерії і сьогодні розгортаються у великих масштабах з великим ефектом.

Коли почалося повномасштабне вторгнення РФ в Україну, приватні підприємства та волонтерські організації виступили піонерами у використанні дронів з виглядом від першої особи (FPV) та привезли перше обладнання з підтримкою штучного інтелекту в окопи та командні пункти.

З моменту свого заснування у 2014 році ці некомерційні та волонтерські організації стали децентралізованішими. Це дало певні переваги, особливо у залученні та утриманні досвідчених інженерів з дронів та новаторів у галузі штучного інтелекту. Ранні мережі поширення також могли виграти від відвертих, добре налагоджених циклів зворотного зв’язку із фронтом. Після початкового шоку від вторгнення Росії та успішних контрнаступів навесні та восени 2022 року, український уряд знову зосередився на стимулюванні інновацій у сфері штучного інтелекту в оборонному секторі.

Нові пріоритети використання штучного інтелекту для оборони України

У 2023 році Експертний комітет опублікував переглянуті пріоритети у сфері розвитку штучного інтелекту. Вони включають штучний інтелект до вітчизняних безлюдних систем, які дозволять здійснювати автономну навігацію (без використання GPS), вибір завдань, збирання інформації, а також виявлення та ідентифікацію зброї. Стратегічне партнерство між українським урядом та приватними фондами спрямоване на те, щоб надати Україні перевагу на полі бою в цій галузі.

Другим пріоритетом є штучний інтелект, який може ідентифікувати та позначати дезінформацію та бот-мережі, які її поширюють. Сюди входять інструменти для швидкого виявлення підроблених аудіо та відеокліпів, створених за допомогою генеративного штучного інтелекту. Інші країни також можуть обмінюватися наборами даних, використовуючи штучний інтелект для ефективної співпраці проти іноземних кампаній інформаційного впливу.

У логістиці ще один пріоритет — передиктивний штучний інтелект, який  може допомогти у плануванні технічного обслуговування, запобіганні дефіциту на військових складах та прогнозуванні потенційних перешкод для поповнення місій шляхом попереднього моделювання оперативної обстановки. Тим часом, безлюдні логістичні транспортні засоби з навігаційними системами штучного інтелекту можуть доставляти боєприпаси та евакуювати поранених.

Рішення на основі штучного інтелекту більше не є факультативними для України, але мають вирішальне значення для захисту життів та національної безпеки. Штучний інтелект також є важливим інструментом для консолідації даних, зібраних з різних джерел (супутники, безпілотники, роботи тощо) для виявлення та нейтралізації мін та боєприпасів. Краще розуміння місць розташування і щільності мінних полів дозволяє розробляти ефективні плани нейтралізації, тоді як використання роботів, оснащених штучним інтелектом, для знешкодження мін і боєприпасів, що не розірвалися, робить такі завдання безпечними.

Ще одним пріоритетом є штучний інтелект для інформаційно-комунікаційних технологій у секторі кібербезпеки та оборони. Тут штучний інтелект може підтримувати підключення до мереж зв’язку супротивника та покращувати операції радіоелектронної боротьби (РЕБ). Він також може посилювати шифрування даних та мережі обміну, у той час як системи кібербезпеки на основі штучного інтелекту можуть автоматично визначати, аналізувати та класифікувати загрози, забезпечуючи швидші та ефективніші реакції.

Останнім пріоритетом є створення умов, які можуть сприяти швидкій розробці рішень на основі штучного інтелекту для безпеки та оборони. Це включає законодавство для забезпечення прозорості, стандартизації та оптимізованих протоколів ліцензування та імпорту. Цей широкий спектр додатків на основі штучного інтелекту особливо важливий для підвищення обізнаності, готовності та можливостей під час війни, зокрема шляхом моделювання сценаріїв бойової підготовки, моніторингу відеоспостереження, збору та аналізу даних з відкритих джерел, аналізу розпізнавання осіб, розвідки та оцінки збитків. Він також стимулює внутрішнє виробництво продукції подвійного призначення, такої як тепловізійні камери, датчики та безпілотники.

Тим часом, значні інвестиції Росії у штучний інтелект також вимагають швидкого реагування. Рішення на основі штучного інтелекту більше не є опціональними для України, але мають вирішальне значення для захисту українських життів та національної безпеки, навіть якщо створення конкретних рішень для поля бою потребує значних ресурсів. Щоб залишатися конкурентоспроможною у сфері оборонного штучного інтелекту протягом наступних 2–3 років, Україна має відповідати інвестиціям Росії. Таким чином, Експертний комітет також рекомендував конкретні гранти та спеціальні структури для забезпечення ефективної реалізації проектів із терміном дії понад 6 місяців.

Екосистема штучного інтелекту у сфері оборони

Хоча децентралізований оборонний сектор приніс Україні певні вигоди, він також призвів до проблем координації та стандартизації, які вирішуються. Уряд заохочує співробітництво, синхронізацію та обмін знаннями у співтоваристві штучного інтелекту з метою створення ефективної екосистеми, що об’єднує зусилля державних структур, приватних фондів, волонтерських організацій та іноземних компаній для задоволення оборонних потреб.

Досягнення цієї мети ускладнюється кількома перешкодами, які необхідно усунути. До них належать – корупція та конфлікти інтересів. Прозорість та етична поведінка в уряді та групах зацікавлених сторін мають вирішальне значення для зміцнення довіри та ефективного розподілу ресурсів. Також дуже важливо протидіяти спробам Росії та інших суб’єктів порушити чи маніпулювати розробкою та розгортанням оборонних рішень на основі штучного інтелекту.

Тим часом, дефіцит необхідного кваліфікованого персоналу потребує ініціатив щодо залучення, навчання та утримання менеджерів та інженерів штучного інтелекту, які мають досвід у військових додатках. І необхідні додаткові зусилля для заохочення відкритого співробітництва та обміну знаннями між усіма зацікавленими сторонами, включаючи іноземні компанії.

Попри це, війна стала суворим випробуванням для комерційних інновацій. Українські компанії розробили безліч рішень на основі штучного інтелекту, які використовуються на полі бою та в інших оборонних та охоронних додатках, наприклад: безпілотні літальні апарати та наземні транспортні засоби для широкого спектру завдань, включаючи розвідку, спостереження, коригування та підтримку вогню, ідентифікацію та залучення цілей, логістику та евакуацію; системи радіоелектронної боротьби для захисту міст від ворожих безпілотників; нейронні мережі акустичних датчиків; та системи навчання та моделювання.

Україна також стала випробувальним полігоном, де іноземні компанії можуть розгортати та вдосконалювати свої продукти на основі штучного інтелекту. До них належать – інструменти злиття даних та допомоги в ухваленні рішень, програмне забезпечення для наведення на терміналі для безпілотників FPV та програмне забезпечення для розпізнавання осіб й ідентифікації ворожих бійців та їх соратників.

Ці рішення на основі штучного інтелекту забезпечують як мінімум три переваги: ​​вони вивільняють персонал для основних обов’язків за рахунок автоматизації складних завдань, таких як аналіз даних; вони покращують і прискорюють ухвалення рішень за рахунок високоточного аналізу, тим самим згладжуючи деякі переваги Росії; і, що найважливіше, вони рятують життя у небезпечних розвідувальних операціях та операціях з розмінування.

Питання управління

За час війни український уряд накопичив значний обсяг інформації про громадян, що викликало занепокоєння з приводу дотримання законів про конфіденційність та питання про те, чи мають такі правові положення залишатися чинними в умовах воєнного стану. Крім того, питання про зберігання та використання даних після війни залишається без відповіді. Для вирішення цих проблем потрібна надійна правова база для управління даними, оскільки сприяння прозорому підходу до управління даними забезпечить, щоб досягнення України в галузі штучного інтелекту залишалися силою добра, а також захистом конфіденційності громадян. Інтеграція в ЄС вимагає приведення законів України щодо конфіденційності даних у відповідність до європейських стандартів і зрештою посилить захист даних та підвищить довіру.

Однак ці вимоги ЄС і глобальні норми, що формуються, для відповідального та безпечного використання штучного інтелекту не завжди враховують обставини, в яких демократичні країни діють у воєнний час. Проте Україна зробила кроки, щоб продемонструвати відданість відповідальному управлінню штучним інтелектом, навіть в умовах війни. Наприклад, представники Експертного комітету та відповідних міністерств беруть активну участь у розробці нових політичних рамок, включаючи Декларацію Блетчлі та Політичну декларацію про відповідальне військове використання штучного інтелекту та автономії.

Висновок

Після двох років інтенсивних боїв Україна та Росія змагаються у покращенні існуючих оборонних рішень з використанням штучного інтелекту та розробки нових систем на базі штучного інтелекту. Війна змусила Україну зосередитись на тому, що найкраще працює на полі бою, аби послабити переваги супротивника, а також враховувати майбутні потреби у веденні бойових дій. Це призвело до чіткого фокусу на наданні кращих рішень для передових військ та кадрового резерву для розробки технологій.

Досягнення в галузі оборонного штучного інтелекту у цій війні сформують майбутні міжнародні дискусії щодо його використання у військових діях. Країни НАТО повинні стежити за цими розробками, щоб розуміти вплив на їхнє власне військове планування та пріоритети НДДКР. Агресивні недержавні суб’єкти, ймовірно, також матимуть уроки з цього конфлікту і спробують самі використати штучний інтелект.

Країнам також необхідно буде оновити свої політики захисту даних та конфіденційності, які не підходять для воєнного часу. Під час війни збір, аналіз та обмін великими обсягами державних та приватних даних можуть забезпечити значні переваги у таких галузях, як розвідка, стратегічна комунікація, цивільна оборона чи мобілізація. Необхідний реалістичний погляд на правове обмеження прав людини у воєнний час, і перевизначення принципу «людина у контурі» матиме вирішальне значення для майбутніх стандартів сертифікації, відповідності та верифікації штучного інтелекту.

Зрештою, краудсорсинг, технології з відкритим вихідним кодом, децентралізація та волонтерські зусилля були життєво важливими для оборони України та повинні бути вивчені, аби побачити, як вони можуть стимулювати оборонні інновації в інших сферах.