Організація з безпеки та співробітництва в Європі не організувала безпечну евакуацію своїх спостерігачів з України після нападу Росії у 2022 році

Конфіденційний звіт про «хаотичну» евакуацію спостерігачів Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ) з України після вторгнення Росії у 2022 році свідчить про те, що їм загрожувала небезпека через недостатню готовність та відсутність постійної оцінки ризиків. Про це повідомляє Foreign Ukraine із посиланням на сінгапурське видання The Straits Times.

За місяць до російського вторгнення в Україну, співробітникам ОБСЄ навіть було віддано наказ «знищити підготовчу роботу, проведену для евакуації, та припинити подальше планування, аби уникнути «паніки».

Одна українська співробітниця ОБСЄ, Марина Феніна, загинула під час російського нападу на її рідне місто Харків 1 березня 2022 року, а троє інших, які залишилися на окупованих територіях, були заарештовані та досі утримуються в російських в’язницях.

Троє ув’язнених українських співробітників ОБСЄ – Дмитро Шабанов, Максим Петров та Вадим Голда – були засуджені російською владою за шпигунство.

Місцеві та міжнародні співробітники віденської організації стежили за дотриманням припинення вогню на сході України ще з 2014 року, коли почалася війна.

Один зі співробітників ОБСЄ, американський медик Джозеф Стоун, загинув у 2017 році, коли його броньований автомобіль підірвався на протитанковій міні у Луганську, а двоє його колег отримали поранення.

Хоча ОБСЄ вдалося евакуювати сотні своїх співробітників у безпечне місце під час вторгнення Росії у 2022 році, низку життєво важливих та конфіденційних документів вивезти не вдалось.

«Існувала і продовжує існувати серйозна стурбованість щодо розголошення конфіденційної інформації, яка може призвести до переслідування місцевих членів національної місії», – зазначається у звіті ОБСЄ.

У звіті, датованому вереснем 2022 року, підкреслюється, що в українській місії ОБСЄ спостерігалась «загальна відсутність чіткості ролей, обов’язків та повноважень стосовно ухвалення рішень для усіх зацікавлених сторін».

«Плани не були належним чином та своєчасно доведені вищим керівництвом Спеціальної моніторингової місії в Україні до персоналу, а також не були підтверджені навчаннями», – наголошується у звіті.

Згідно із додатками до звіту, деякі країни-учасники місії в Україні з «пізньої осені 2021 року» наполягали на тому, аби ОБСЄ планувала можливе виведення своїх співробітників. Але низка інших держав, а також голова ОБСЄ та її секретаріат мали «сильне бажання» зберегти місію, навіть посилити її.

Потім, у середині лютого 2022 року – трохи більше ніж за тиждень до вторгнення РФ в Україну – Сполучені Штати, Велика Британія, Канада та Данія заявили про виведення своїх контингентів з місії ОБСЄ, тоді як Нідерланди та Швеція оголосили про їх часткове виведення.

З огляду на протилежні позиції, місії ОБСЄ було «дуже важко розробляти та повідомляти про плани дій у надзвичайних ситуаціях, не наражаючи себе на політичний ризик».

Додається, що рішення не було «заздалегідь узгоджено» із керівництвом місії та поставило її «у скрутне становище в особливо делікатний час».

В ОБСЄ запевняють, що після російського вторгнення в Україну, запровадили регулярні тренінги з реагування на кризи за допомогою симуляційних навчань.

«Кожні навчання стрес-тестували елементи готовності та реагування на кризи як польових операцій, так і Секретаріату ОБСЄ, визначаючи напрямки для покращення та вдосконалюючи координацію між виконавчими структурами. Уроки, отримані у 2022 році, також сприяли постійним зусиллям щодо забезпечення належної підготовки персоналу та ресурсів у разі критичного інциденту», – підсумували в ОБСЄ.