Близько 15 українських фахівців відряджено до Малі, аби допомогти місцевим повстанцям у боротьбі з російськими військами

Умови тут надзвичайно суворі. Вдень температура регулярно перевищує 43 градуси за Цельсієм, а вночі різко падає; води бракує, а пилюка і пісок проникають усюди. Утім, принаймні тут вони працюють на поверхні. Ця елітна група українських операторів безпілотників роками полювала на росіян, перебуваючи у бліндажах в Україні. Вони продовжують робити те саме — але вже в пустелі на півночі Малі. Про це йдеться у спецрепортажі CNN, переказ якого пропонує Foreign Ukraine.

Близько 15 українських фахівців було відряджено до цієї африканської країни в регіоні Сахель, якою керує військова хунта, аби допомогти місцевим повстанцям у боротьбі з російськими військами. Це частина стратегії Києва — послаблювати ворога всюди, де той діє. Водночас Київ розширює свою діяльність і на інші зони військових конфліктів, використовуючи здобутий у боях досвід застосування безпілотників для налагодження нових антиросійських партнерств.

Спілкуючись із українськими військовослужбовцями та офіцерами, залученими до операцій у Малі та Лівії, CNN може вперше розкрити масштаби цієї діяльності на інших континентах. Джерело в українській військовій розвідці, обізнане з перебігом операцій, повідомило CNN, що кілька українських фахівців також перебували у Судані, а військові із Чаду, Нігеру та Буркіна-Фасо раніше прибували до Малі, щоб пройти підготовку з використання безпілотників під керівництвом українських бійців.

Коли на початку 2026 року Іран почав завдавати ударів по союзниках США на Близькому Сході, Україна скерувала групи військових експертів щонайменше до п’яти країн цього регіону. Протягом кількох тижнів вони навчали місцеві збройні сили протидіяти іранським безпілотникам типу «Шахед», які Росія вже кілька років використовує для тероризування України. Один з українських військових, відряджених до Об’єднаних Арабських Еміратів, розповів CNN, що вони працювали у складі спільних груп із місцевими підрозділами: ті пересувалися поруч і в точності повторювали кожен їхній крок.

В обмін на передачу свого досвіду та знань Київ отримав низку угод про співпрацю у сфері безпеки та обіцянки щодо постачання боєприпасів.

У регіоні Сахель — обширній напівпустельній зоні на південь від пустелі Сахара — ситуація є складнішою. Росія намагається заявити про себе як про впливового гравця в Африці, особливо в багатому на корисні копалини та схильному до переворотів регіоні Сахель. Вона намагалася заповнити прогалину в безпеці, що утворилася внаслідок виведення французьких та інших західних військ в останні роки, підтримуючи уряди в обмін на гроші та прибуткові права на видобуток корисних копалин.

Спочатку Кремль передав ці операції на аутсорсинг групі Вагнера, приватній військовій компанії, яка належала загиблому воєначальнику Євгену Пригожину. Після його смерті та спроби перевороту у 2023 році Москва об’єднала те, що залишилося від Вагнера, зі своїми регулярними військовими, створивши «Африканський корпус», який розгортається на підтримку місцевих союзників Москви.

«Серйозна адаптація»

Українська група в Малі пов’язана зі сепаратистською групою, яка називає себе Фронтом визволення Азавада та складається переважно з північних повстанців-туарегів. Вони не беруть безпосередньої участі у боях на передовій, але надають повстанцям підтримку, навчання та оперативну допомогу.

«Я координую їхні операції дистанційно. Сигнал від їхнього дрона надходить до мене через Інтернет, і я негайно передаю їм по радіо, що робити й куди летіти. Вони вирушають на завдання, потім повертаються до мене, і ми розбираємо кожну деталь їхніх дій. Сам я на передову не виїжджаю — таким був прямий наказ командування», — розповів один із українських операторів безпілотників, які зараз перебувають у Малі.

Раніше Росія звинувачувала Україну у причетності до масових убивств цивільного населення в Малі. Окремо правозахисна організація Human Rights Watch протягом літа 2026 року оприлюднила дві доповіді, в яких російські війська в Малі звинувачувалися у вбивствах мирних жителів, а також ще один звіт, де йшлося про те, що «всі сторони», безпосередньо залучені до військового конфлікту, здійснювали незаконні напади на цивільних осіб під час спалаху насильства у квітні 2026 року. У цьому звіті Україна не згадувалася.

Коментуючи ці звинувачення, міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив журналістам, що «Африканський корпус» діє «суворо у межах правового поля» та «у відповідь на офіційні запити легітимних урядів африканських держав».

Джерело в українській військовій розвідці повідомило CNN, що мета розгортання збройних сил України за кордоном — чинити тиск на Росію та підірвати уявлення про те, що Москва може бути надійним союзником.

«Ми перетворюємо наш досвід у сфері використання безпілотників на інструмент зовнішньої політики», — зазначило джерело.

Водночас співрозмовник зауважив, що ця місія вигідна й самим українцям, оскільки дає змогу випробувати техніку та навички в зовсім інших умовах, а також продемонструвати партнерам, що їхні методи ефективні будь-де.

«Через пилюку і спеку озброєння виходить з ладу швидше. Фільтри, системи охолодження, захист електроніки, акумулятори — усе працює інакше й потребує серйозної адаптації. В Україні йдеться про бойові дії високої інтенсивності, масовані удари та постійний тиск. Тут же це радше маневрена війна на великих територіях: засідки, контроль шляхів, дії малих груп і значна залежність від знання місцевості. Відмінності у дисципліні та підготовці вимагають адаптації з обох сторін. Ми навчаємо їх тактики, а вони нас — виживати й воювати», – зазначило джерело.

Зростання впевненості

Українські контингенти в Африці нечисленні, але вони свідчать про зростання впевненості України в тому, що досвід застосування безпілотників підвищив її статус на світовій арені.

Ені Нсаібіа, старший аналітик із питань Західної Африки в ACLED (незалежній організації, яка відстежує військові конфлікти), повідомив CNN, що Малі є однією з країн, де Росія нині відіграє ключову роль.

«Вони забезпечують життєво важливу підтримку режиму», — зазначив він, додавши, що найманці «Африканського корпусу» відіграли вирішальну роль у запобіганні глибшому колапсу і, можливо, навіть падінню режиму.

«Але й самим росіянам потрібен цей військовий режим, аби мати змогу залишатися в Малі», — додав Нсаібіа.

Перші заяви про те, що Україна допомагає туарегам, з’явилися у 2024 році. У липні того ж року повстанці влаштували засідку й убили десятки бойовиків ПВК «Вагнер» та малійських військових поблизу міста Тінзауатен, що на кордоні з Алжиром.

Андрій Юсов, речник Головного управління розвідки (ГУР) Міноборони України, заявив тоді, що повстанці отримали «необхідну інформацію» для боротьби з росіянами. Хоча згодом Україна заперечила будь-яку суттєву співпрацю з повстанцями, коментар Юсова викликав різку реакцію військових хунт Малі, Нігеру та Буркіна-Фасо; вони подали офіційну скаргу до Ради Безпеки ООН, звинувативши Україну у підтримці терористів.

Оператор безпілотника розповів CNN, що українці також допомагали повстанцям захопити стратегічно важливе місто Кідал на півночі Малі на початку 2026 року. Повстанці-туареги та бойовики, пов’язані з «Аль-Каїдою», здійснили одночасні атаки на російські війська, змусивши їх відступити. Міністерство оборони Росії звинуватило Київ у причетності до цієї атаки, заявивши, що перед штурмом повстанців тренували «українські та європейські інструктори-найманці».

Нсаїбія зазначив, що захоплення Кідала стало серйозною поразкою для режиму Малі та російських військ, які його підтримували.

«Втрата Кідала та необхідність домовлятися про безпечний коридор для відступу стали для них великою невдачею. Ситуація для малійського режиму могла б бути значно гіршою, якби не допомога російського «Африканського корпусу»», — сказав він.

«Атаковані тими ж ідіотами»

Напад у Кідалі продемонстрував, наскільки вагому роль можуть відігравати безпілотники на полі бою в Малі та інших частинах Сахелю, де війна досі ведеться переважно традиційними методами із залученням піхоти, озброєної примітивною зброєю.

Українці в Малі повідомили CNN, що їхнє партнерство з туарегами зумовлене доцільністю, а не обов’язково спільними переконаннями.

«У нас різні культури й релігії, але коли на вас нападають одні й ті самі ідіоти, ідеологічні розбіжності відходять на другий план», — зазначило джерело в Головному управлінні розвідки.

Оператор безпілотника сказав, що його особисті погляди й почуття не мають значення.

Він охарактеризував частину повстанців як «радикалів», схильних до спонтанної стрілянини у повітря та дій, що вносять безлад.

«Іноді емоційно важко ігнорувати певні речі. Так склалося, що зараз ми по один бік барикад… якщо ці хлопці й надалі успішно битимуть росіян, ми з радістю їх навчатимемо», — розповів він.

Він переконаний, що будь-яка операція, яка послаблює росіян, може допомогти Україні наблизити перемогу на батьківщині.

«Це тисне на них. Уся ця історія має як психологічні, так і реальні наслідки», — зазначив він у розмові зі CNN.

Російський «тіньовий» флот і український морський дрон у відкритому морі

Раніше група грецьких рибалок помітила загадкове чорне судно, що дрейфувало неподалік від острова Лефкада на заході країни.

Виявилося, що це був український морський безпілотник із вибухівкою на борту. Греція висловила офіційний дипломатичний протест Україні, і Київ офіційно перепросив за інцидент, проте поклав відповідальність за ситуацію на Росію, яка спровокувала її своїм нападом на Україну та використанням «тіньового» флоту нафтових танкерів. Цей флот дозволяє Росії продавати нафту в обхід міжнародних санкцій, допомагаючи фінансувати війну.

Як повідомило CNN джерело в українській військовій розвідці, безпілотник вийшов з-під контролю українських операторів, які перебувають на північному заході Лівії (вони дислокуються там із кінця 2025 року).

Про їхню присутність там уперше повідомив французький суспільний мовник RFI ще навесні 2026 року; хоча український уряд офіційно цього не підтверджував, це вже ні для кого не є таємницею. Один з українських операторів морських безпілотників, дислокованих у Лівії, розповів CNN, що його підрозділ використовував міжнародну військову базу у Місраті як плацдарм для атак на російський «тіньовий» флот в обмін на навчання місцевих збройних сил.

Як і оператора безпілотника в Малі, його було завербовано Головним управлінням розвідки України на початку 2026 року безпосередньо з попереднього місця служби в Україні.

Україна, яка до повномасштабного російського вторгнення тривалий час робила внесок у миротворчі місії ООН у Північній та Центральній Африці — не приховувала свого прагнення стати гравцем іншого штибу на цьому континенті.

Кирило Буданов, колишній керівник української розвідки (нині — очільник Офісу президента України), у 2023 році заявив, що мета України — «вбивати росіян у будь-якій точці світу до повної перемоги України». Цю думку поділяють усі українські військові, які спілкувалися із журналістами CNN.