Історії підлітків із Кременчука, яких завербувала Росія у Телеграмі для організації диверсій

За даними Міністерства юстиції України, 13 підлітків, серед яких – п’ятеро дівчат відбувають покарання за диверсії, а загалом затримано понад 300 неповнолітніх за цією підозрою

Ярославу Сузанському було 16 років, коли він побачив у Telegram оголошення про «легкий заробіток» — близько 165 доларів. Йому потрібно було за ці гроші підпалити залізничну релейну шафу. Наразі 18-річний Ярослав відбуває покарання у виправній колонії для неповнолітніх. Він є одним із восьми ув’язнених у Кременчуці — серед 72 осіб — засуджених за злочини, пов’язані з національною чи громадською безпекою. Про це йдеться у спецрепортажі The Washington Post, переказ якого пропонує Foreign Ukraine.

Після підпалу залізничного обладнання Сузанський отримав пропозицію із більшим заробітком – близько 1430 доларів. Чоловік, якого Сузанський знав як Артема, відправив його в готель у передмісті Києва, де біля номера залишили два рюкзаки. В одному із них був військовий одяг, в іншому – обклеєна скотчем коробка із дротами, яку Сузанський вважав заглушкою, але пізніше дізнався, що це вибуховий пристрій. Потім його відправили на таксі до бібліотеки. Там Ярослава перехопили українські розвідники, і він не встиг виконати завдання.

Ярослав Сузанський / Фото: Serhiy Morgunov/The Washington Post

Коли почалося повномасштабне вторгнення Росії, Сузанському було 13 років. Його батька і вітчима мобілізували в армію, тому матері довелось утримувати трьох дітей. Через бюрократичну помилку припинились виплати аліментів сім’ї Сузанського, і вони влізли у великі борги. Ярослав почав братись за будь-яку роботу. У грудні 2024 року, напередодні дня народження молодшого брата та наближення зимових канікул, у Ярослава залишилось лише 200 гривень. Саме тоді він відповів на оголошення в Telegram.

За даними Міністерства юстиції України, 13 підлітків, серед яких – п’ятеро дівчат відбувають покарання за диверсії, а загалом затримано понад 300 неповнолітніх за цією підозрою. Деякі отримали умовний термін, а інші досі перебувають під слідством.

У звіті, опублікованому Управлінням Верховного комісара ООН з прав людини у 2025 році, зафіксували «сплеск достовірних тверджень про те, що Російська Федерація використовувала українських дітей на підконтрольній Уряду України території для спостереження та передачі інформації про українських військових або для здійснення диверсій і підпалів військових об’єктів чи цивільного майна, пов’язаних із військовими».

Олексій Бабаков / Фото: Serhiy Morgunov/The Washington Post

Олексій Бабаков, якому зараз 17 років, провів близько восьми місяців під російською окупацією у Вовчанську, на кордоні з Росією, де жив у прийомній сім’ї. Коли йому було 15 років, то опікуни допомогли переїхати до Харкова, а згодом поселитися у Польщі, де він побачив рекламу у Telegram про легкий заробіток.

Бабакова попросили завербувати інших молодих людей і передати їх куратору. Одним з них був Вікентій, якому зараз теж 17 років, друг Бабакова з часів, коли вони разом навчалися у кадетському корпусі в Харкові у 2022 році. Бабаков стверджував, що Вікентій зможе заробляти до 3000 доларів на місяць.

Вікентій / Фото: Serhiy Morgunov/The Washington Post

Спочатку він думав, що буде лише виготовляти вибухові пристрої. Пізніше дізнався, що його теж мали посадити. На той час йому було 15 років. Вікентій залишив пристрій у сміттєвому баку біля відділку поліції у Харкові та пішов геть.

«Коли я підірвав бомбу, то зрозумів, що зробив дуже погану річ», — зізнається Вікентій.

Пізніше він побачив повідомлення про те, що ніхто не постраждав.

«Я відчув полегшення. Був теракт, але ніхто не постраждав», – додав Вікентій.

Українська влада вистежила Бабакова у Польщі, і його депортували в Україну. Вони з Вікентієм знову зустрілися у СІЗО і зараз разом відбувають покарання у Кременчуці.

Вікентія визнали винним у скоєнні терористичного акту та засудили до трьох років позбавлення волі. Бабакова визнали винним у підбурюванні та сприянні теракту і засудили до чотирьох років.

Максим Паршин (праворуч) / Фото: Serhiy Morgunov/The Washington Post

17-річний Максим Паршин зі Слов’янська отримав 300 доларів від анонімного контакта у Telegram за те, щоб підпалити залізничну релейну шафу. Наступного дня той самий контакт запропонував йому більше грошей, аби спалити транспортні засоби, якими користуються військові офіцери.

Паршин відмовився і заблокував акаунт, але через кілька тижнів прийняв ще одну пропозицію намалювати графіті на приміщенні ТЦК. Через кілька місяців він повернувся у Telegram, де новий менеджер запропонував йому 3000 доларів за підпал поштового відділення.

Паршин до моменту затримання не знав, що російські спецслужби використовували Telegram для вербування молодих українців. Він провів у слідчому ізоляторі близько року, перш ніж його засудили до чотирьох років ув’язнення.

Після досягнення 18 років підлітки можуть залишатися у Кременчуці на навчання та реабілітацію до 22 років або їх переведуть у дорослі пенітенціарні установи.

Євген Пікалов / Фото: Serhiy Morgunov/The Washington Post

Заступник міністра юстиції України Євген Пікалов повідомив, що затриманих у Кременчуці хлопців мотивували гроші, а не державна зрада.

У цьому місті, як і всюди в Україні, життя затьмарене російськими авіаударами. Вибухові хвилі від ракетних обстрілів тричі пошкодили виправну колонію, але ув’язнені були в укриттях і ніхто не постраждав.