Більшість зображень надходять з DELTA – цифрової системи, яку використовують українські військові для збору та обміну інформацією про ситуацію на фронті

За 4,5 роки повномасштабної війни Україна зібрала мільйони зображень та інформації, які показують поле бою. Тепер західні партнери отримують доступ до деяких із цих ресурсів. Це не просто кадри з дронів, а дані, які можна використовувати для навчання штучного інтелекту. Навіть найбагатші армії світу не можуть швидко створити ці дані з нуля. Про це розповідає Foreign Ukraine із посиланням на польське видання TVP info.

Тисячі дронів щодня працюють над українським фронтом. Вони спостерігають за російськими позиціями, шукають техніку, коригують вогонь, відстежують переміщення військ і самі здійснюють атаки. Їх супроводжують тепловізійні камери, радари та інші датчики. У підсумку, війна залишає після себе не лише знищені машини та відпрацьовані боєприпаси, але й величезний цифровий слід.

Записи, зображення цілей, їхні координати, інформація про тип виявленої техніки і результати атак складають ресурс, яким жодна армія не мала ще кілька років тому. Україна використовує його для навчання штучного інтелекту та дедалі частіше ділиться ним з партнерами.

П’ять мільйонів зображень війни

Одним з найважливіших таких ресурсів є Avengers Labs. Платформа містить приблизно 5 мільйонів анотованих кадрів з реальних бойових дій. Більшість з них надходять з DELTA – цифрової системи, яку використовують українські військові для збору та обміну інформацією про ситуацію на фронті. Колекція постійно розширюється.

Однак сама кількість зображень мало що нам говорить. Головне те, що вони анотовані. Алгоритм отримує не лише фотографію чи відеофрагмент, але й інформацію про те, що в ньому знаходиться. Це дозволяє йому навчитися розпізнавати танки, артилерію, зенітні системи, піхоту, дрони FPV та шахеди. Система автоматичного виявлення цілей, яка використовується в DELTA, вже навчена на даних Avengers.

За даними Міністерства оборони України, вона аналізує понад 100 000 відеопотоків з безпілотних літальних апаратів на місяць та виявляє в них приблизно 70% ворожих цілей у режимі реального часу. Ще у 2025 році Міністерство оборони України повідомляло, що системі потрібно в середньому 2,2 секунди для виявлення одного об’єкта.

Avengers Labs – це лише один елемент набагато більшої системи збору даних. За даними Міністерства оборони України, щодня через DELTA проходить понад 75 000 відеопотоків. За останні 12 місяців система також зібрала приблизно 820 000 звітів про результати бойового застосування летальної зброї проти російських цілей.

Отже, значення має не лише кількість зображень. Можна комбінувати окремі типи даних: виявлений об’єкт, його місцезнаходження, метод спостереження, вжиті дії та результат. Такі дані особливо цінні для систем штучного інтелекту.

Полігон не відповідає вогнем

Країни НАТО також збирають величезні обсяги даних. Вони організовують масштабні навчання, використовуючи супутники, розвідувальні літаки, радари і тисячі інших датчиків. Вони також можуть створювати синтетичні дані — комп’ютерні зображення, які показують людей, транспортні засоби, літаки та дрони майже в будь-яких умовах. Однак є одна річ, яку нелегко відтворити: ворог, який активно намагається обдурити спостерігача.

Російський танк може бути частково прихований під деревами, закритий сіткою або видимий лише через тепловізор. Гармата-гаубиця може змінити позицію через кілька хвилин після пострілу. Макет може з’явитися поруч зі справжньою зенітною системою. Зв’язок з дроном може бути порушений, а його супутникова навігація заглушена.

Росіяни змінюють свої методи прихованості, частоти зв’язку, конструкції дронів і тактику. Українці шукають відповіді. Коли вони їх знаходять, то ворог знову адаптується. Дані з України є записом саме такого процесу.

На полігоні можуть бути створені надзвичайно складні умови та проведені неймовірно реалістичні навчання. Однак сценарій все одно готують організатори. На війні ворог також пише сценарій, і системна помилка може коштувати йому техніки або життів солдатів. Ця ціна значна: рішення, які не працюють, швидко відкидаються або вдосконалюються, тоді як ефективні поширюються. Дані, які генеруються в цьому процесі, таким чином, фіксують постійну та безжальну перевірку реальністю поля бою.

Від зображення до атаки

Навіщо штучному інтелекту потрібні мільйони таких прикладів? Найпростішим застосуванням є розвідувальний аналіз. Людина може одночасно відстежувати обмежену кількість передач. Алгоритм може переглянути тисячі з них і вказати оператору на зображення, які ймовірно містять важливу ціль.

Наступним кроком є ​​безпосереднє використання штучного інтелекту у системах озброєння. Міністерство оборони України виділяє два застосування, які вже розробляються, для моделей, навчених на даних Avengers Labs. У першому випадку оператор виявляє та вибирає ціль, а бортова система дрона бере на себе відстеження та самостійно коригує траєкторію польоту на завершальному етапі атаки. Це дозволяє дрону продовжувати наведення, навіть якщо ворог порушує зв’язок, а оператор втрачає контакт з ним. У другому варіанті дрон має завдання досягти певної зони, де його бортова система автоматично шукає цілі та працює відповідно до заздалегідь запрограмованої логіки місії.

Таким чином, обсяг автономності може варіюватися – від автономного відстеження раніше вибраної цілі до пошуку об’єктів у визначеній зоні. З військової точки зору, спільною рисою цих рішень є здатність скоротити час реагування. Чим швидше ви можете перейти від виявлення та ідентифікації об’єкта до розгортання зброї, тим більша ймовірність того, що ціль залишиться в тому самому місці. Таким чином, штучний інтелект може скоротити шлях від датчика до виконавчого механізму – процес, який на сучасному полі бою вимірюється хвилинами, а іноді й секундами.

Британці приєднуються до Avengers Labs

Саме тому західні партнери зацікавлені в українських даних. Наприкінці серпня 2026 року Велика Британія стала першою країною, яка отримала доступ до лабораторій штучного інтелекту Avengers Labs. Лондон чітко пояснює причину співпраці: британські наукові, технологічні та промислові ресурси будуть поєднані з українським оперативним досвідом та даними, зібраними тисячами камер і датчиків на полі бою. Співпраця не обмежується навчанням алгоритмів розпізнавання російської техніки. Обидві країни хочуть спільно розробляти рішення для оборони та безпеки. Проекти включають енергоефективні системи штучного інтелекту для дронів, роботів та інших автономних систем.

Avengers Labs – не єдина українська ініціатива такого роду. На початку 2026 року Міністерства оборони і цифрових технологій України разом зі Збройними силами, Військовою розвідкою та американською компанією Palantir запустили кімнату даних Brave1. Це безпечне середовище дозволяє компаніям навчати і тестувати моделі штучного інтелекту, використовуючи реальні візуальні та теплові дані з поля бою.

Одним із перших завдань була розробка систем автоматичного виявлення та перехоплення російських безпілотників. З часом додалися й інші проекти: автономне наведення безпілотників, навігація в умовах заглушення GPS та автоматичний аналіз даних розвідки. За даними Міністерства оборони України, понад 100 компаній вже використовують кімнату даних Brave1.

Передача починає працювати в обидва боки

Протягом перших років повномасштабної війни, відносини України із Заходом можна було б охарактеризувати переважно як односторонню передачу. Сполучені Штати та європейські країни постачали Києву зброю, боєприпаси, гроші і технології. Однак ця картина стає неповною.

Україна ще потребує підтримки Заходу, але водночас понад 4,5 роки війни дали їй те, чого західні армії не могли отримати під час навчань. Йдеться не про досконаліші моделі штучного інтелекту, а про здатність постійно випробовувати їх у бойових умовах. Нове рішення може бути доставлене солдатам, протестоване під час реальної операції, вдосконалене, а потім відправлене назад на фронт. Інформація про його ефективність повертається його творцям, а результати наступних операцій стають наступними навчальними даними.

Це важливо, оскільки дані поля бою швидко старіють. Росіяни змінюють конструкції безпілотників, методи їх розгортання, частоти зв’язку, системи радіоелектронної боротьби та методи маскування. Алгоритм, навчений на зображеннях кількарічної давності, може спотворювати реальність.

Тому найбільшим ресурсом України не обов’язково має бути колекція з 5 мільйонів зображень. Більш цінним активом може бути механізм, який постійно генерує нові дані, дозволяє розробляти нові рішення на їх основі та негайно випробовувати їх у бойових умовах. У звичайному циклі розробки зброї такий процес може тривати місяці або роки. В Україні подальші модифікації програмного забезпечення або безпілотників можуть бути впроваджені набагато швидше.

На Заході є крупні технологічні компанії, потужніші обчислювальні центри та більше грошей. Можна купити процесори, побудувати фабрику безпілотників та написати програмне забезпечення. Але не можна замовити кілька років досвіду повномасштабної війни.