Міністерство цифрової трансформації України домовилось проаналізувати державні послуги разом із командою німецького міністерства, відібрати окремі з них для опрацювання дизайну і, можливо, навіть розробити прототип для ФРН. Також німецьких колег познайомлять з ІТ-компаніями, які вже кілька років розробляють мобільні застосунки та сервіси для українського уряду

Міністерка цифрової трансформації України Оксана Ферчук під час візиту до Берліна зустрілася зі своїм німецьким колегою Карстеном Вільдбергером, щоб обговорити можливості обміну досвідом між Україною та Німеччиною. Сторони домовилися сформувати спеціальні робочі групи, які детально проаналізують як успішні українські напрацювання, так і невдалі рішення, а також визначать, які з українських цифрових інструментів можуть бути корисними для Німеччини. Оксана Ферчук розповіла в інтерв’ю Euronews про перспективи співпраці між Україною та Німеччиною, погляди на останні застереження стосовно штучного інтелекту, як українська цифрова інфраструктура протистоїть російським атакам і чого Європа може навчитися в України — від цифрового врядування та штучного інтелекту до кібербезпеки та стійкості. Foreign Ukraine пропонує ознайомитись з її думками.

Euronews: Чого саме Німеччина може навчитися в України — на які аспекти звертатимуть увагу ці робочі групи?

Оксана Ферчук: Насамперед, йдеться про нашу екосистему державних послуг, яка реалізована на базі платформи «Дія». Це мобільний застосунок, веб-портал і мережа офлайн-центрів, через які ми, як держава, надаємо послуги українцям. Застосунок надає користувачам доступ до понад 30 цифрових документів, зокрема паспорта, посвідчення водія, інформації про дітей, а також реєстраційних номерів платника податків (РНОКПП) — як самих користувачів, так і їхніх дітей. Окрім документів — які, на нашу думку, можуть бути використані у всій Європі, адже ЄС рухається в тому ж напрямку зі своєю ініціативою щодо «гаманця цифрової ідентичності» (digital identity wallet), — ми пропонуємо широкий спектр послуг. Серед них: продаж автомобіля через застосунок, надання іншій особі права керування вашим авто (без необхідності відвідувати державні установи), а також перевірка та сплата штрафів онлайн. Ще одна сфера — це можливість укласти шлюб або розірвати його онлайн; можна навіть зробити пропозицію руки та серця у цифровому форматі. Українці, які перебувають за кордоном і бажають одружитися згідно із законодавством України, також можуть зробити це через «Дію», а наша поштова служба доставить їм офіційне паперове свідоцтво. Загалом ми надаємо близько 250 державних послуг в онлайн-форматі. Ми домовилися проаналізувати ці послуги разом із командою німецького міністерства, відібрати окремі з них для опрацювання дизайну послуг і, можливо, навіть розробити прототип для Німеччини. Також ми домовилися налагодити співпрацю не лише на рівні державних відомств, але й познайомити німецьких колег з ІТ-компаніями, які вже кілька років розробляють подібні застосунки та сервіси для українського уряду. Ми називаємо їх «GovTech-альянсом України» і з радістю презентуємо їх нашим німецьким партнерам.

Euronews: Здається, існує більше розуміння того, що в процесі роботи можна припускатися помилок?

Оксана Ферчук: Це одна з найбільших відмінностей між ІТ-сферою та державним сектором. У державному секторі ми зобов’язані діяти виключно в межах закону. Проте, як представники влади, у співпраці з парламентом, ми також маємо можливість змінювати законодавство. Такий у нас підхід: якщо ми бачимо, що неможливо створити простий і зручний для користувача сервіс через певні законодавчі обмеження, і що зміна цих законів піде на користь суспільству, — ми змінюємо закон, а потім робимо сервіс зручнішим. В ІТ-сфері, навпаки, успіх часто приходить завдяки експериментам і багаторазовим спробам. Щоб дати людям простір для інновацій, потрібно дозволити їм помилятися. Звісно, ​​такі помилки в жодному разі не повинні ставити під загрозу захист даних чи безпеку, а також не можуть бути порушенням закону. Але ІТ-командам необхідно надати свободу припускатися помилок. Інакше вони просто дотримуватимуться того, що уже прописано у законодавстві, і жодних справжніх інновацій не з’явиться.

Euronews: Росія завдає ударів по критичній інфраструктурі України. Можуть виникнути ситуації, коли зникне електроенергія, перестане працювати мобільний зв’язок або люди просто не зможуть зарядити свої телефони. Як ви гарантуєте, що в таких умовах вони все одно матимуть доступ до цих життєво важливих послуг?

Оксана Ферчук: Це дуже важливе питання, яке також є частиною нашої співпраці з урядом Німеччини. Ми обговорювали це окремо, адже будуємо не просто цифрову державу, а цифрову стійкість. Це вже не перша наша зима — на жаль, четверта чи п’ята, залежно від того, з якого моменту вести відлік. Чи буде ця зима складнішою? Так, ми очікуємо, що так, але готувалися до неї ще з літа. У нас є спеціальна програма спільно з операторами зв’язку; ми навчаємо наші команди діяти в умовах відключень електроенергії. Ми готуємося використовувати генератори та акумулятори, щоб підтримувати роботу базових станцій і мобільних мереж. Зараз ми розробляємо плани на випадок відключень тривалістю до п’яти днів — окремо для кожного регіону. На жаль, Росія почала атакувати нашу цифрову інфраструктуру. Вони дедалі частіше атакують наші центри обробки даних. Нещодавно було здійснено атаку на двох наших телекомунікаційних операторів. Проте послуги залишаються доступними, оскільки ми маємо резервні копії та можливість перенести системи у хмару або в захищені підземні сховища. У нас діє спеціальна стратегія забезпечення стійкості для всіх державних ІТ-систем і сервісів. Ми маємо резервні копії для всього, а також проводимо навчання, під час яких, зокрема, навмисно відключаємо певні системи. Усе це — частина підготовки. Європа може перейняти в України досвід того, як держава використовує штучний інтелект для вдосконалення державних послуг. Ми домовилися з німецьким Міністерством цифрової трансформації об’єднати наші команди, які займаються штучним інтелектом, для спільної розробки певних сервісів. Німецькі фахівці зможуть побачити, як ми навчаємо наші моделі, які саме використовуємо та як побудована архітектура систем. Ми готові ділитися не лише своїми успіхами, але й помилками. Це важливий сигнал для Європейського Союзу. Наразі ми маємо привести наше законодавство у відповідність до так званого «Закону про штучний інтелект» (AI Act). Однак ми хотіли б запропонувати дещо інший підхід. Ми пропонуємо, щоб Європа використовувала Україну як «пісочницю» для штучного інтелекту — місце, де можна спостерігати за нашими експериментами, переймати успішний досвід, а потім безпечно впроваджувати ці напрацювання в європейському середовищі. У цифровій сфері наш досвід роботи з документами та державними послугами також може бути масштабований на весь Європейський Союз, створюючи єдиний цифровий простір, де документи визнаються, а послуги доступні незалежно від кордонів. Це наша пропозиція Європейському Союзу та Берліну.

Euronews: Чому Україна настільки просунута у цифровізації? Чи прискорило цей процес повномасштабне вторгнення РФ, чи такий рівень розвитку існував ще до нього?

Оксана Ферчук: Це радше філософське питання. Я б сказала, що все почалося на початку 2000-х років, коли багато компаній почали впроваджувати інновації та розробляти цифрові продукти, закладаючи фундамент для того, щоб українці почали користуватися цифровими застосунками. Ми усвідомили, що отримувати послуги онлайн — набагато простіше, зручніше та комфортніше для користувача. Перша хвиля впровадження технологій прийшла саме з комерційного сектору. Згодом, у 2019 році, до влади прийшов новий уряд, до складу якого увійшли відомі представники української IT-галузі. Вони мали чітке бачення та стратегію, і в тому ж 2019 році створили Міністерство цифрової трансформації. Відтоді це бачення втілювалося у життя, вдосконалювалося та постійно оновлювалося. Як наслідок, сьогодні ми маємо уряд, який розглядає цифрову трансформацію та цифрові інструменти в усіх сферах діяльності. І йдеться не лише про політику чи нормативні акти. Ми також запровадили посади, які відповідальні за цифрову трансформацію, у кожному міністерстві та великому державному органі. Коли потрібно надати послугу громадянину, то часто виникає потреба в інформації з різних державних установ. Ми оцифрували значну частину цих даних і створили велику кількість децентралізованих реєстрів. Це також дуже важливо: реєстри захищені, а інформація ніколи не зберігається в одній центральній базі даних. Коли ви, як громадянин, звертаєтеся за послугою, ми отримуємо з відповідних реєстрів чи баз даних лише ту конкретну інформацію, яка необхідна в даному випадку. Потім ми об’єднуємо ці дані, щоб надати вам послугу. Це одна з причин, чому ця система можлива.

Euronews: Як ви захищаєте дані в умовах, коли така велика кількість державних послуг надається онлайн? Росія веде гібридну війну, зокрема й за допомогою кібератак. Чи існує якась спеціальна система безпеки або міжмережевий екран (файрвол), або, можливо, сам факт того, що для роботи використовуються лише окремі фрагменти інформації з різних міністерств, уже створює додатковий рівень захисту?

Оксана Ферчук: І те, й інше. Це надзвичайно складна архітектура, яка, по-перше, є децентралізованою. По-друге, ми класифікуємо інформацію за рівнем її важливості. У нас є відкрита інформація та великий обсяг відкритих даних, доступних для громадськості в Україні. Далі — персональні дані: вони захищені й не є загальнодоступними, проте окрема особа може отримати до них доступ за відповідним запитом. І, нарешті, існує інформація з обмеженим доступом (класифікована інформація), яка підлягає захисту відповідно до значно суворіших правил. Для кожного типу даних у нас передбачені конкретні правила захисту, які ґрунтуються на найкращих міжнародних практиках. Чи є це безпечним на 100%? В ІТ-сфері ніколи не можна стверджувати про щось захищене на всі 100%. До того ж, це справжнє поле бою: ворог атакує нас у кіберпросторі щодня. Щороку фіксуються тисячі атак, тому ми постійно вдосконалюємо свої навички та розвиваємо спільноту експертів, які знають, як захищати ці системи й здійснювати їхній моніторинг у режимі 24/7. У нас діють так звані центри операцій з безпеки (Security Operations Centres), де фахівці відстежують системні журнали, аналізують аномалії та патерни поведінки користувачів — дедалі частіше за допомогою штучного інтелекту. Це безперервний процес: ворог удосконалює свою тактику, а ми, своєю чергою, вдосконалюємо наші інструменти та засоби захисту.

Euronews: Це наче гра в «кішки-мишки»?

Оксана Ферчук: Це постійні технологічні перегони. Добре те, що в Україні є потужний академічний сектор, який щороку готує близько 20 000 IT-фахівців. Це середовище також допомогло нам сформувати сильну спільноту експертів із кібербезпеки. Великі компанії, які розробляють і продають інструменти кібербезпеки по всьому світу, також дуже зацікавлені у тестуванні своїх технологій в українських умовах.

Euronews: Чи можна тут провести паралель з оборонною промисловістю? Наприклад, у сфері безпілотників компанії здобувають цінний досвід у реальних бойових умовах, оскільки їхні системи проходять випробування та використовуються в Україні.

Оксана Ферчук: Підхід той самий, але різниця в тому, що цей досвід цінний не лише для країн, які перебувають у стані війни. Кібератаки вже стали реальністю для багатьох держав. Різні супротивники — і не лише Росія — використовують різноманітні тактики, щоб порушити роботу або дестабілізувати IT-системи інших країн та їхніх союзників. Тому ці знання надзвичайно цінні. Важливо те, що провідні виробники засобів кібербезпеки виявляють до цього великий інтерес. Вони звертаються до нас, і ми співпрацюємо з ними безпосередньо. Вони надають нам оновлення, до того ж існує безперервний цикл інновацій: ворог застосовує нові тактики, розробники створюють нові продукти, а наші команди виробляють нові методи захисту й накопичують відповідний досвід. Усе це розвивається дуже стрімко. Саме тому ми стурбовані й дуже хотіли б, аби наші партнери та союзники долучилися до цих перегонів і бачили, що відбувається. Країни Балтії дуже успішно діляться цим досвідом. Ми хотіли б, аби Німеччина робила так само.

Euronews: Ви згадали про штучний інтелект. Деякі розробники штучного інтелекту самі попереджають про ризики, які пов’язані зі створенням дедалі потужніших систем. Якщо говорити про базові аспекти: як гарантувати, що штучний інтелект не отримає надмірного доступу до цифрової інфраструктури?

Оксана Ферчук: Я не хотіла би обговорювати це в такому ключі, оскільки дехто робить дуже емоційні заяви, які потім підхоплюють ЗМІ. Я воліла би поглянути на це інакше. Коли з’явився інтернет, то існували побоювання, що він змінить світ, позбавить нас робочих місць тощо. Тому нам не варто боятися цієї нової технології. Якщо придивитися до штучного інтелекту уважніше, то стає зрозуміло, наскільки він досконалий і які фундаментальні зміни може принести у наші повсякденні процеси. Штучний інтелект — це справді потужний інструмент, який допомагає аналізувати більші обсяги даних, ухвалювати рішення, спираючись на факти, а не на емоції, і, що найважливіше, — позбутися рутинної бюрократичної роботи, яку всі ненавидять. Тому я оцінюю вплив штучного інтелекту дуже позитивно. Водночас тим, хто побоюється штучного інтелекту й вагається, чи варто використовувати його для модернізації економіки та повсякденного життя, варто звернути увагу на досвід інших країн, де це питання вже навіть не обговорюється. Ці країни вже беруть участь у своєрідних перегонах: вони активно розбудовують інфраструктуру та навчають спеціалізовані моделі, які підвищують продуктивність та ефективність, а також матимуть величезний економічний і культурний вплив. Якщо ваша країна або галузь не використовують цю технологію, то хтось інший в іншій країні вже це робить. І ми повинні пам’ятати, що є частиною глобального ринку й конкуруємо на світовому рівні. Тому, на мою думку, було б великою помилкою не звертати уваги на цю технологію. Вона здатна кардинально покращити наше життя. Нам просто потрібно виявити достатньо мудрості, аби запровадити належні запобіжники та використовувати її етично, ефективно й відповідально. У нас, власне, є стратегія використання штучного інтелекту для досягнення максимально можливого ефекту. Наше бачення полягає у створенні того, що ми називаємо «повним стеком» технологій штучного інтелекту. Ми працюємо над власною інфраструктурою — своєрідною «фабрикою» суверенного штучного інтелекту. Водночас ми використовуємо хмарну інфраструктуру для порівняння продуктивності різних моделей. Переважно ми застосовуємо відкриті моделі, донавчаючи їх для виконання конкретних завдань; наразі ми проводимо низку експериментів, спрямованих на потреби державного сектору. Далі йде рівень прикладних рішень. Сюди входять мобільні додатки, про які я згадував раніше. «Дія» — це застосунок для отримання державних послуг, яким користуються понад 24 мільйони українців. Це чудовий майданчик, аби продемонструвати людям, як може виглядати сервіс на базі штучного інтелекту. Ми запустили перший у світі ШІ-помічник, який допомагає користувачам зрозуміти, як отримати необхідну державну послугу.