Німецький дипломат написав книгу про те, як вести переговори з Росією про закінчення війни в Україні

Книга Рольфа Нікеля «Тонка лінія – мистецтво дипломатії в часи змін» узагальнює досвід політики безпеки в аналізі балансу між військовим стримуванням і дипломатичним діалогом

Рольф Нікель

Рольф Нікель – німецький дипломат, який 14 років працював в уряді трьох федеральних канцлерів (Гельмута Коля, Герхарда Шредера та Ангели Меркель). Протягом 2011-2014 років він був уповноваженим федерального уряду Німеччини з питань роззброєння, а впродовж 2014-2020 років – послом ФРН у Польщі. З 2020 року він обіймав посаду віце-президента Німецького товариства зовнішньої політики (DGAP) та Німецького польського інституту (DPI). Сьогодні він є віце-президентом Німецького товариства зовнішньої політики та Німецького польського інституту. У 2026 році вийшла друком його нова книга «Тонка межа – мистецтво дипломатії в часи змін», яка узагальнює досвід політики безпеки в аналізі балансу між військовим стримуванням і дипломатичним діалогом. Також у книзі описуються три сценарії геополітичного майбутнього: поділ світу на сфери інтересів або впливу між США, Росією та Китаєм, масштабна «анархія» у міжнародному світі — або навіть велика гаряча війна, а також «сценарій кінця світу». В інтерв’ю німецькому виданню WEB Нікель детальніше пояснив свої прогнози і Foreign Ukraine пропонує ознайомитись з його думками.

WEB: Пане Нікель, ви назвали свою книгу «Тонка межа – мистецтво дипломатії в часи змін». По якій тонкій межі Німеччина зараз ходить у зовнішній політиці?

Рольф Нікель: Найважливішим завдання є ​​підтримка України в її захисті від російської агресії, водночас уникаючи прямої військової конфронтації між НАТО та РФ. Але це не повинно призводити до самоблокування. Ми повинні підтримувати Україну, зберігаючи пропорційність, наприклад, у відповіді на гібридні атаки.

WEB: Дипломатія ще має сенс чи це єдиний спосіб протистояти агресивній позиції Росії?

Рольф Нікель: Успішна зовнішня політика потребує обох факторів. З одного боку, нам потрібні надійні засоби стримування, економічна сила та соціальна та політична стійкість. З іншого боку, завжди має бути бажання вести діалог. Я вважаю, що самі німецькі дебати, в яких обидва фактори представлені як альтернативи, є неправильними. Йдеться про поєднання двох факторів і визначення правильного співвідношення в кожному окремому випадку. Це успішна дипломатія.

WEB: Дипломатія зазнала поразки під час війни в Україні чи її використовували недостатньо послідовно?

Рольф Нікель: Це дуже складний конфлікт. По-перше, нам потрібна стратегічна чіткість. Ми не повинні втручатися в зміну кривдника і жертви. Україна – жертва агресії, Росія – агресор. Йдеться про припинення цієї війни, яка порушує міжнародне право.

WEB: Питання лише: якою ціною?

Рольф Нікель: Звичайно, усі вбивства мають припинитися швидко. Але це не повинно відбуватися в умовах, які призводять до самопожертви України. Тому її потрібно зміцнювати у військовому аспекті. У той же час ми повинні бути готові до розмови, якщо стане очевидним, що Росія відійде від своїх початкових максимальних вимог. На жаль, наразі доказів цьому немає. Проте завжди є можливості для дискусії, як це було нещодавно на Генеральній Асамблеї ООН, коли міністри закордонних справ ФРН і РФ Йоганн Вадефуль і Сергій Лавров зустрілися в Нью-Йорку. Вадефуль попередив Росію про наслідки подальшої ескалації війни. Зважаючи на жорстку реакцію Росії, продовження цього діалогу поки що не передбачається. Для успішної дипломатії час має вирішальне значення: вона має бути готова, коли з’явиться шанс на діалог. Зараз Росія явно не зацікавлена ​​в переговорах про сприяння миру.

WEB: Чи може дипломатія змінити ситуацію в Україні, незважаючи на військовий тупик на фронті?

Рольф Нікель: Україна готова говорити про припинення вогню, виходячи з нинішніх географічних реалій. Росія поки що не готова до цього, навіть до обмеженого припинення вогню, подібного до того, яке запропонувала Україна.

WEB: Яку роль можуть відігравати інші держави у припиненні вогню чи мирній угоді?

Рольф Нікель: У кожному військовому конфлікті ворогуючі сторони повинні укладати мир. Однак інколи потрібні іноземні гравці, аби допомогти досягти угоди та забезпечити її. На даний момент американо-російські переговори не досягають реального прогресу. Я сподіваюся, що новий американський закон про санкції може створити додатковий тиск. Важливо, щоб російське військове керівництво сигналізовало президенту, що війну більше неможливо виграти.

WEB: Як ви це визначаєте?

Рольф Нікель: Зростають гібридні загрози: атаки на інфраструктуру, порушення повітряного простору, кібератаки. Такий розвиток подій небезпечний. Це може бути пов’язано з тим, що Росія не має жодного військового прогресу в Україні. У Кремлі також є президент, який більше схильний до ризику, ніж його попередники. Росія є ревізіоністською та імперіалістичною державою. Ми повинні перешкодити їй досягти своїх цілей. Ми сприяємо цьому, підтримуючи Україну.

WEB: Чи політика Німеччини щодо Росії, яка характеризується діалогом та економічною інтеграцією, була раніше неправильною?

Рольф Нікель: Так, я чітко пишу це у своїй книзі – принаймні через певний момент часу. Ми керувалися тим, що можна вплинути на демократичний розвиток Росії. Ми зробили серйозні помилки, наприклад, стали залежними від газу.

WEB: Тож, зрештою, чи працює дипломатія лише тоді, коли вона підтримується військовою силою?

Рольф Нікель: Це саме моя точка зору. Успішна дипломатія та зовнішня політика зазвичай працюють на основі надійного стримування, тобто військової, а також економічної сили.

WEB: Тож ви, швидше за все, потиснете простягнуту руку, якщо знаєте, що людина, яка простягне її, усе одно матиме в кишені ніж, якщо сумніваєтеся?

Рольф Нікель: Щоб змінити ситуацію, вас потрібно сприймати серйозно. На даний момент ми лише в процесі відновлення довіри. Протягом багатьох років у Бундесвер вкладалося надто мало грошей. Зараз це змінюється, але ще потребує часу. Нам потрібні зміни у закупівлях, а також політичному та соціальному менталітеті. Має стати зрозуміло, про що йдеться. Я не впевнений, чи скрізь це достатньо розуміють.

WEB: Яку роль у цьому відіграє НАТО?

Рольф Нікель: НАТО є оборонним альянсом. Ми хочемо захистити себе від нападів. Не можна виключати, що після війни в Україні виникнуть конфлікти проти НАТО. Мова йде не про окупацію до Рейну, як це уявляли під час холодної війни. Детальніше про обмежені військові операції, за допомогою яких Росія могла б перевірити НАТО, чи працює підтримка атакованої країни. Якщо ні, це буде кінець НАТО.

WEB: Коли ви дивитесь на Дональда Трампа, ця невизначеність стає ще більшою. Чи спрацює подвійна стратегія Європи – залежність від США та прагнення до незалежності?

Рольф Нікель: Я думаю, що США дотримаються своїх гарантій НАТО. Але ми не повинні покладатися на це у довгостроковій перспективі. Ми повинні взяти оборону у свої руки та створити європеїзоване НАТО. Проте Європа залежатиме від США щодо певних можливостей, особливо ядерного стримування, протягом наступних років. Ми повинні враховувати це, коли не погоджуємося зі Сполученими Штатами в таких питаннях, як митні тарифи.

WEB: Чи зможе Німеччина тоді взяти на себе лідерство в захисті Європи?

Рольф Нікель: Німеччина є найбільш густонаселеною та економічно найсильнішою країною в Європі, незважаючи на всі виклики. Тому це не спрацює без німецької лідерської ролі. Але ми бачили в минулому, що справи йдуть не так, коли Німеччина намагається відстоювати свої інтереси самотужки. Якщо Німеччина переозброюється, то повинна озброюватися насамперед у Європі.

WEB: Чи є об’єднана Європа ще важливішою у багатополярному світі, який стає дедалі більшим?

Рольф Нікель: Ми живемо у світі, в якому правила, які колись діяли, застосовуються дедалі рідше. Як європейці, ми зможемо допомогти сформувати цей світ, лише якщо будемо триматися разом. Для цього нам потрібні реформи, які посилять здатність ЄС діяти.

WEB: А Китай?

Рольф Нікель: На даний момент особливо важливо, щоб ми захистили себе економічно від Китаю. Тому нам потрібно більше думати про заходи промислової політики. Досвід з Росією також показав, що економічними відносинами можна зловживати політично.

WEB: Незважаючи на внутрішні та економічні проблеми, чи справді Німеччина може переслідувати такі масштабні цілі зовнішньої політики, які Фрідріх Мерц намагається досягти на посаді канцлера ФРН?

Рольф Нікель: Я не з тих людей, які постійно описують великі сценарії кінця світу. Настрої в Німеччині гірші, ніж насправді. Ми маємо відновити економічне зростання та здійснити необхідні реформи. Тоді ми зможемо взяти на себе роль, яка належить нам і яку очікують від нас наші партнери.

WEB: Якби ви сьогодні знову взяли на себе роль, яка визначає зовнішню політику Німеччини: які три телефонні дзвінки ви б зробили негайно?

Рольф Нікель: Я вважаю ілюзією, що три телефонні дзвінки чи невдала зустріч міністрів закордонних справ можуть змінити світ. Шлях до відновлення військової та економічної могутності непростий і далекий від завершення. Але ми також повинні підготуватися до того моменту, коли дійсно з’явиться можливість для мирного вирішення. Ми також повинні спрямовувати мирні зусилля США у правильному напрямку. Наразі це спрацювало лише частково.

WEB: Отже, дипломатія не закінчена, але вона не може самостійно створити новий баланс сил?

Рольф Нікель: Треба враховувати, що російська переговорна тактика інша. Ми хочемо створювати взаємовигідні ситуації та готові йти на компроміс. Росія, навпаки, намагається домінувати в переговорах. Якби ми передчасно засвідчили свою готовність піти на компроміс, то Москва могла б сприйняти це як ознаку слабкості.

WEB: То чи варто просто чекати та сподіватися на покращення?

Рольф Нікель: Ні, це не означає не думати про рішення. Навпаки: треба готувати і узгоджувати варіанти. Йдеться не лише про припинення війни в Україні, але й про майбутню європейську безпеку та стратегічну стабільність. Дипломатія не падає з неба. Не можна призначати учасників переговорів і очікувати досягнення прориву.

WEB: Чи занадто багато очікується від дипломатії, якщо лише переговори мають принести результати?

Рольф Нікель: Дипломатію не варто ототожнювати з умиротворенням. Дипломатія – це самоствердження мирними засобами. По суті, йдеться про представництво інтересів без зайвої ескалації.