В Україні особи без громадянства отримали нову надію

Десятки тисяч людей без громадянства тепер зможуть знайти легальну роботу, придбати чи орендувати житло, здобути освіту, отримати соціальні виплати та укласти шлюб

В Україні з 18 липня набув чинності новий закон, який врегульовує процедуру визначення осіб без громадянства і за словами правозахисників, він може значно розширити доступ до соціальних прав для кількох тисяч осіб без громадянства. Кабінет Міністрів тепер має три місяці, щоб ухвалити підзаконні акти і проводити нову політику згідно з ухваленим законодавством. Про це йдеться у публікації проект-менеджера Еріка Фріца та юридичного аналітика Ксенії Карахяур на сторінках Atlantic Council, переклад якої пропонує Foreign Ukraine.

Закон покликаний привести ситуацію в нашій країні у відповідність з положеннями Конвенції 1954 року про осіб без громадянства та Конвенції 1961 року про зменшення кількості осіб без громадянства, до яких Україна приєдналась у 2013 році. Згідно з вищезгаданими міжнародними документами, українське законодавство тепер визначатиме особу без громадянства, як «особу, яка не вважається громадянином якої-небудь держави згідно з її законодавством».

Ці законодавчі новації також запроваджують чіткі процедури для визначення осіб без громадянства, синхронно покладаючи на державу тягар встановлення того, громадянином якої країни є конкретна особа. До речі, у новому законі чітко вказано, що процедура визначення осіб без громадянства доступна для усіх, хто нелегально перебуває на території України. Це дуже важливий аспект закону, оскільки більшість осіб без громадянства проживають в Україні багато років, якщо не все життя.

Відсутність громадянства залишається важливою проблемою для усього пострадянського регіону. Після розпаду Радянського Союзу багато людей, особливо похилого віку, мешканці віддалених сільських районів чи представники меншин, ніколи не обмінювали свої радянські паспорти на нові документи, які засвідчують особу. Не пройшовши цю бюрократичну процедуру, десятки тисяч людей перестали існувати з юридичної точки зору.

Через майже 30 років після розпаду Радянського Союзу, справжні масштаби проблеми відсутності громадянства залишаються предметом гострих дискусій. Остання розгорнута статистика про осіб без громадянства в Україні була отримана шляхом загальнонаціонального перепису населення ще в далекому 2001 році. У підсумку, було встановлено, що в той час в країні перебувало 82 550 осіб без громадянства. З цього часу перепису населення більше не проводили.

А це означає, що поточні оцінки кількості осіб без громадянства в Україні вважаються ненадійними і дуже сильно відрізняються. За інформацією ООН, в країні надалі налічується понад 35 600 осіб без громадянства. Проте, у 2018 році Світовий банк повідомив, що в Україні проживає 1,27 мільйонів незареєстрованих осіб, що свідчить про значну більшу кількість осіб без громадянства, аніж вважалось раніше.

Неоднозначність довкола фактичної кількості осіб без громадянства зараз в Україні лише посилюється тривалим конфліктом з Росією на Донбасі. Багато родин, які й так не мали надійних особистих документів, змушені були покидати свої домівки у 2014 році, втрачаючи сімейні зв’язки. Більше того, менше 50% дітей, які народились на непідконтрольних територіях України впродовж останніх 6 років, отримали свідоцтво про народження від українського уряду, що також загрожує їм стати особами без громадянства. Для цих десятків тисяч людей новий закон може виявитись порятунком.

Запровадження нового законодавства вітається, але воно не стане панацеєю для осіб без громадянства і тих, кому загрожує такими стати в Україні. Ірина Алєксєєва, експерт з питань осіб без громадянства гуманітарної неурядової організації «Право на захист» вважає, що юридичні проблеми – це лише половина справи.

«Ми повинні уважно ставитись до ідентифікації людей, щоб в будь-який час вийти з ними контакт і повідомити про зміни у законодавстві. Особи без громадянства, як правило, тривалий час були викинуті із суспільства. Дуже часто це люди похилого віку без доступу в Інтернет. Іноді вони неграмотні. Людям без громадянства повинна бути надана рука допомоги і невелика порада, щоб вони знали, як реалізувати своє право на отримання правової інформації», – зазначила Алєксєєва.

Звичайне оголошення про зміни в українському законодавстві у засобах масової інформації нічого не дасть суттєвого тим, хто її найбільше потребує. Алєксєєва та інші правозахисники прогнозують, що нові закони України будуть мати великий вплив, якщо їх супроводжуватиме всеосяжна інформаційно-пропагандистська робота, коли чиновники зможуть проводити ідентифікацію осіб без громадянства буквально від дверей до дверей у віддалених районах. Така методика принесла очікуваний ефект у Киргизстані, але вона потребує більшої уваги зі сторони міжнародної спільноти і додаткових фінансових ресурсів для вирішення проблем з правами людини, про які дуже часто забувають.

Зараз, принаймні, законодавчі зміни в Україні надають можливість особам без громадянства отримати правовий статус. Зокрема, заявникам на отримання такого статусу буде видаватись довідка, яка підтверджує їх легальну присутність в Україні під час проходження процедури. Якщо їх заявка буде схвалена, вони можуть навіть претендувати на отримання українського громадянства. Це допоможе десяткам тисяч людей, які раніше застрягли на периферії, знайти легальну роботу, придбати чи орендувати житло, здобути освіту, отримати соціальні виплати та укласти шлюб. Вони також зможуть вільно пересуватись, як всередині, так і за межами України і загалом жити, як усі українці.