Створення державного авіаперевізника допоможе забезпечити «Антонов» замовленнями і стане надійною опорою для держави у випадку надзвичайної ситуації

Довгі роки відсутності зарубіжних замовлень на перевезення за допомогою найбільшого у світі транспортного літака Ан-225 «Мрія», змусили українську владу серйозно задуматись над майбутнім компанії «Антонов» і створенням державного національного авіаперевізника. Про це йдеться в аналітичній публікації економічного оглядача Міхала Козака на сторінках польського видання Obserwator Finansowy, переклад якої пропонує Foreign Ukraine.

Авіазавод Антонова у Гостомелі під Києвом є спадком від СРСР і компанія, яка роками заповнювала своєю продукцією ринки країн третього світу, практично залишалась закритою. Сьогодні замість того, щоб хизуватись кількістю збудованих та проданих нових літаків, вона пишається лише контрактом на конструювання фюзеляжу для одного літака на замовлення Міністерства внутрішніх справ Перу.

Тепер ситуація, схоже зміниться – у травні 2020 року президент України Володимир Зеленський оголосив про плани створення національного авіаперевізника на базі літаків виробництва компанії «Антонов», яка зможе конкурувати із Turkish Airlines чи Singapore Airlines.

«Створення державного перевізника допоможе забезпечити «Антонов» замовленнями і стане надійною опорою для держави. Літаки Антонов зможуть легко виконувати регіональні авіарейси між містами України та у найближчі країни. Держава завжди повинна бути впевненою і мати можливість опертись на національного авіаперевізника, який стане своєрідним страховим полісом на випадок надзвичайної ситуації», – вважає заступник голови Офісу Президента України Кирило Тимошенко. 

Уряд також не виключає партнерства із крупними іноземними авіаперевізниками, зокрема із польською авіакомпанією LOT, яка могла б взяти під свій контроль перевезення багатомільйонної групи українських заробітчан.

Міністерство інфраструктури України готує концепцію створення такої авіакомпанії на базі Антонова і кількох аеропортів. Спочатку у Гостомелі збудують шість літаків, а урядові розрахунки засвідчують, що окрім реанімації Антонова можна сподіватись на десятки тисяч нових робочих місць в компаніях, які з ним співпрацюють.

Наприкінці квітня 2020 року концерн «Укроборонпром», до складу якого входить ДП «Антонов» провів ревізію у компанії і підставою для цього слугувала інформація про загрози її існуванню. Напередодні в «Антонові» повідомили про рішення ліквідувати посаду директора з реструктуризації та розвитку і віце-президента правління з маркетингу та продажу, яке повинно забезпечити успішну реконструкцію української авіації. У відповідь «Укроборонпром» звільнив директора «Антонова». Питанням управління компанією почали займатись суди, які визнавали його звільнення законним, а згодом відновлювали на займаній посаді.

Проте, зараз ідея створення українського національного авіаперевізника і отримання доходів на міжнародних авіаперевезеннях має досить слабкий маркетинг. Іноземні підрядники, зокрема і польські, які хочуть скористатись послугами української авіації і заплатити за це великі гроші, показуються українською стороною не як замовники, а як прохачі допомоги, котру люб’язно надала Україна.

«Україна – небагата країна, але ми вирішили, що повинні зробити усе можливе для допомоги постраждалим від коронавірусу. Українські інженери спроектували та побудували найбільший у світі транспортний літак, який доставляв медичні препарати з Китаю у Польщу, Францію, Німеччину та інші країни Євросоюзу», – заявив у квітні 2020 року президент Володимир Зеленський.

Зауважимо, що за авіарейс Ан-225 з Китаю, мережа будівельних гіпермаркетів «Епіцентр» заплатила 1,3 мільйони доларів і це на сотні тисяч доларів менше, аніж заплатили польські підрядники «Антонова». Різниця у цінах для «своїх» і європейських клієнтів українського авіаперевізника була ще більшою.

Щоб літати, потрібно знати, де злітати й приземлятись. Україна хоче розвивати мережу аеропортів. Зараз йдуть перемовини із Словаччиною про можливість експлуатації аеропорту в Ужгороді. Сьогодні посадка й виліт можливі лише зі сторони Словаччини і для цього потрібне узгодження місцевої влади. Для повноцінного функціонування цього аеропорту потрібно мати міжнародну угоду між Україною та Словаччиною, яка б регулювала правила використання Києвом словацького простору в цьому регіоні.

Планується також створення вантажного хабу на базі аеропорту «Хмельницький», але й тут ситуація не з найкращих. Через пандемію коронавірусу призупинення повітряного руху підірвало фінансову основу навіть кількох українських аеропортів, які донедавна були прибутковими. Залучення польського капіталу і отримання контролю над запущеними аеропортами на південному сході України допоможуть створити економічний форпост Польщі. Це перспективний регіон з концентрацією ключових промислових підприємств та землею, багатою на чорноземи.

Головне вікно України у світ – міжнародний аеропорт «Бориспіль» під Києвом також має великі проблеми. Й недивно, адже у травні 2020 року, там було лише 2% пасажирів від показників аналогічного періоду 2019 року. Другий за величиною аеропорт України – аеропорт імені Сікорського у Києві. Його становище настільки погане, що українські співаки організували благодійний концерт для збору коштів, щоб не допустити його банкрутства. В таких скрутних умовах, Україна шукає людей, які готові вирішити усі ці проблеми. У травні 2020 року президент Володимир Зеленський запропонував Ізраїлю взяти під контроль аеропорт «Черкаси» у центральній Україні, який традиційно обслуговував чартерні перевезення хасидів до Умані.

Плани України у авіаційному просторі амбітні, а от з їх фінансуванням ситуація розвивається не дуже добре. Грошей на авіацію так обмаль, що у травні 2020 року Верховна Рада у першому читанні ухвалила зміни до Повітряного Кодексу України, якими запровадила мито для пасажирів, які вилітають з українських аеропортів та на вантажі, які експортуються літаками. За кожного пасажира перевізники повинні заплатити 0,5 доларів на внутрішніх авіарейсах та 2 долари на міжнародних авіарейсах. А також 2,5 долари за вантаж на внутрішніх авіарейсах і 10 доларів на міжнародних авіарейсах. Зібрані таким чином гроші будуть скеровані у «державний спеціальний фонд фінансування витрат на авіадіяльність і участь України у міжнародних авіаорганізаціях». Мова йде про додаткові 28 мільйонів доларів, враховуючи чисельність перевезених пасажирів й вантажів за підсумками 2019 року.