Зараз на Донбасі заміновано 1,6 мільйонів га землі і на думку деяких експертів ООН, один рік війни потребує 10 років для операцій з розмінування

Глобальна пандемічна криза та зростання кількості випадків коронавірусу в Україні, схоже, відклали на останній план одну із найгостріших проблем країни – це збройний конфлікт на Донбасі. За останні півроку жодного прогресу на фронті не спостерігається, незважаючи на обіцянки різних лідерів країн нормандського формату: сепаратисти у самопроголошених республіках Донецька та Луганська продовжують чинити опір українським збройним силам і якогось радикального зрушення не прогнозується. Від наслідків війни страждають не лише військові, які щоденно ризикують життям на фронті, але, передусім, цивільне населення, що проживає на цих територіях, де є бомби та міни. Про це йдеться в аналітичній публікації на сторінках італійського видання Osservatorio balcanie caucaso transeuropa, переклад якої пропонує Foreign Ukraine.
Життя на мінному полі
За оцінками ООН, через 6-річний збройний конфлікт, зараз території на сході України вважаються найбільш насиченими мінами та вибуховими пристроями у світі. Кількість замінованих земель в Україні важко обчислити, оскільки немає точних цифр, а деякі райони взагалі не доступні навіть для операторів розмінування. Проте оцінки приголомшують: зараз на Донбасі заміновано 1,6 мільйонів га землі, зокрема 700 тисяч га територій, які контролюються Україною. Найбільш постраждалим в цьому аспекті є Донецьк (560 000 га), а от Луганськ видається більш безпечним (120 000 га). Невідомо, скільки років знадобиться, щоб все це розмінувати, але на думку деяких експертів ООН, один рік війни потребує 10 років для операцій з розмінування. І якщо, уявити собі, що війна на Донбасі закінчиться завтра, то для розмінування піде не менше 50 років.
Розмінування територій, звільнених від сепаратистів – це непросте завдання, хоча в Україні уже є група експертів, які цим займаються декілька років. Завдяки фінансовій підтримці 10 країн на звільнених територіях Донецької та Луганської областей уже досягнуто певних результатів: сьогодні розміновано 36 об’єктів на загальній площі понад 250,7 га.
Протягом 2014-2019 років, шотландська неурядова організація HALO Trust, яка спеціалізується на розмінуванні земель (зокрема, відома своїми операціями з розмінування в Афганістані), зафіксувала близько 2000 жертв бомбардувань серед цивільного населення на Донбасі. Сільська місцевість постраждала найбільше і стала своєрідним полем битви із величезними сільськогосподарськими та лісовими угіддями, які переповнені вибухівкою, просуваючись у напрямку до лінії фронту. HALO Trust розробляє карти й повідомляє про небезпечні зони, застосовуючи техніку для очищення поля битви та пошкодженої інфраструктури. Експерти цієї організації також проводять курси, допомагаючи місцевому населенню, особливо дітям, зрозуміти, як себе поводити на замінованих територіях, щоб залишатись у безпеці.
«Ми декілька разів перевіряємо кожен метр землі за допомогою металошукача. І тільки після цього можемо бути упевненими, що жодну бомбу чи міну ми не пропустили. Розмінування, зазвичай, складається з ідентифікації міни та її знешкодження, останній етап відносно простий та швидкий. Справжня проблема полягає в ідентифікації з точки зору часу та витрат. Серед вибухонебезпечних об’єктів на Донбасі найчастіше зустрічаються протипіхотні та протитанкові міни, касетні боєприпаси та деякі боєприпаси часів Другої світової війни», – розповідає Патрік, один з експертів HALO Trust.
Протитанкові міни, які містять набагато більше вибухової речовини, аніж протипіхотні, також є небезпечними для людей, оскільки іноді вони діють аналогічно; на жаргоні їх називають «пелюстками». Як заявив генерал-майор Богдан Бондар в інтерв’ю виданню Defense Express, вздовж лінії зіткнення знаходяться кілька тисяч боєприпасів та мін, зокрема заборонених міжнародними конвенціями. Росія свідомо не підписувала ці документи, тому тепер використовує їх на Донбасі.
Восени 2019 року успішно завершили роботи з розмінування території навколо населених пунктів Станиця Луганська, Золоте та Петровське: тут було виявлено близько сотні вибухових речовин, які були знищені військовими інженерами та саперами. Тим не менш, незважаючи на домовленості та перемовини між Києвом та Москвою, припинення вогню не спостерігається і міни продовжують загрожувати життю місцевого населення.
Перемир’я тривалістю в один день
22 липня 2020 року була проведена відеоконференція Трьохсторонньої контактної групи щодо Донбасу, під час якої було домовлено про всеосяжне припинення вогню із забороною наступальних операцій та розвідки. Проте, згодом військові дії знову відновились. Більше того, угода про відведення важкого озброєння та розмінування 20 нових об’єктів не виконувалась сепаратистами.
«Найбільше нас непокоїть, що російська сторона відмовляється затвердити 13 ділянок, які уже узгоджені для розмінування. Росія та її представники на окупованих територіях продовжують блокувати будь-який прогрес в реалізації Мінських угод», – зазначив Євгеній Цимбалюк, постійний представник України при ООН у Відні.
У відеоконференції також брав участь перший президент України Леонід Кравчук, якого призначили керівником української делегації замість Леоніда Кучми.
«Є питання, де ми не можемо піти на компроміс з Росією на Донбасі. Це – суверенітет, територіальна цілісність, незалежність, неподільність кордонів. Це не підлягає обговоренню, оскільки є принципом міжнародного права», – підкреслив Кравчук.
Недооцінена проблема
У червні 2020 року Верховна Рада України ухвалила закон №2618, щоб спростити операції з розмінування і таким чином скоротити кількість поранених та убитих серед цивільного населення на сході України через міни та боєприпаси. Закон буде краще координувати польові роботи місцевих та міжнародних організацій, які ускладнюються через бойові дії.
Як військові, так і цивільні експерти з розмінування на Донбасі стверджують, що для повернення до нормального життя й безпеки знадобляться десятиліття. Основні проблеми полягають у тому, що невідома кількість та місцезнаходження боєприпасів на Сході. Більше того, не усі усвідомлюють важливість й небезпеку цієї проблеми.
«Ця проблема недооцінюється: якщо поруч з Покровським або Слов’янськом залишити вибухонебезпечний об’єкт, це небезпечно. Життя кожної людини є дороговартісним. Щоб знайти хоча б одну міну, потрібно подолати сотні тисяч гектарів», – резюмує Вадим Черниш, міністр з реінтеграції тимчасово окупованих територій України.