Такі високі тарифи закладаються у вартість усіх товарів й послуг, які люди купують та споживають, а також в рахунки комерційних та державних установ

Ціни на електроенергію в Україні у декілька разів вищі, аніж у Європі. У квітні 2020 року середні ціни вдвічі-втричі були вищими, аніж за кордоном, а у травні 2020 року вони виросли ще на 6,6% і становили 1349 грн за МВт. Електроенергія, яка продавалась споживачам на решті території України, відрізаній від так званого Бурштинового енергетичного острова у Західній Україні була у 6 разів вищою, аніж в сусідній Словаччині. Такі ціни закладаються у вартість усіх товарів й послуг, які люди купують та споживають, а також в рахунки комерційних та державних установ. Про це йдеться в аналітичній публікації економічного оглядача Міхала Козака на сторінках польського видання Obserwator Finansowy, переклад якої пропонує Foreign Ukraine.

Залежність від атомної енергетики

Здорожчання електроенергії дедалі частіше стає наслідком рішень уряду про обмеження її виробництва на державних атомних електростанціях концерну «Енергоатом». Уряд змусив омежити генерацію на нових блоках АЕС, а наприкінці травня 2020 року «Енергоатом» із номінальною потужністю шести АЕС у майже 14 ГВт виробив понад 6,6 ГВт. Кабінет міністрів пояснює, що скорочення виробництва атомної енергії відбувається через планові ремонти і вугільна генерація повинна була заповнити цей пробіл. Також значну провину покладають на зелену енергію, а саме на потужне й неконтрольоване збільшення потужностей відновлюваних джерел енергії в межах застарілої моделі «зеленого тарифа».  

Проте, факти суперечать цьому. За даними Єдиної енергетичної системи України станом на 1 січня 2020 року, частка атомної генерації у енергобалансі країни складала 56,92%, вугілля – 29,71%, води – 10,28%, а сонячної та вітрової – 3,09%. Станом на кінець травня 2020 року вугільні електростанції уже забезпечили 46,24% енергії, частка атомних електростанцій скоротилась до 43,22%, а гідроелектростанцій до 10,18%.

Цифри яскраво засвідчили, що збільшення виробництва енергії на основі вугілля за рахунок зменшення більш дешевшої атомної енергії за допомогою адміністративних методів немає жодного стосунку, всупереч офіційним заявам з необхідністю збалансування зеленої генерації. Рівень енергії, виробленої вітровими та сонячними електростанціями був стабільним впродовж тривалого часу й періодично знижувався через погодні умови. Уряд планує постійне, а не періодичне обмеження діяльності українських АЕС, а також адміністративне обмеження доступу дешевої енергії на ринок.

«Загалом в Україні працює 15 атомних енергоблоків. 4-5 блоків ремонтуються взимку. Влітку, коли споживання падає, декілька блоків ремонтують додатково. Це нормальна практика і за цей період експулуатуються 8-10 блоків», – розповіла Ольга Буславець, в.о. міністра енергетики.

Як зазначив народний депутат України від партії «Слуга народу» Гео Лерос, міністр енергетики доручила керівництву «Енергоатома» «актуалізувати плани щодо закупівлі ядерного палива з врахуванням скорочення виробництва атомної енергії», а також «пропрацювати нормативно-технічні питання реалізації проектів з майнінгу криптовалюти з метою забезпечення додаткових ринків збуту». Це означає, що уряд планував постійне, а не періодичне обмеження діяльності українських АЕС, а також адміністративне закриття доступу на ринок дешевої енергії.

«Це безпосередній доказ залежності прем’єр-міністра та міністра енергетики від олігархічного лобі і небезпека втрати Україною своєї енергетичної незалежності», – зазначив Лерос, вказуючи на пункт у листі Міненерго на адресу «Енергоатому», в якому доручається «поновити закупівлю ядерного палива». На його думку, за цим висловом приховується радикальне скорочення закупівлі твелів в американської Westinghouse на користь російського «Росатома».

«Енергоатому» заборонено продавати електроенергію споживачам за пільговими цінами. Але навіть, якщо б це було так, наскільки є справедливим встановлювати спеціальну ціну для майнінгу криптовалюти, де взагалі немає робочих місць і зберігати високі тарифи для теплиць чи металургійних компаній. Наприкінці квітня «Енергоатом» зупинив енергоблок Рівненської АЕС не через планову реконструкцію, як стверджував уряд, а через «прогнозоване збільшення виробництва електроенергії на вугільних електростанціях». Причина – змінений урядом енергобаланс України, який тепер передбачає примусову зупинку трьох енергоблоків і не через ремонт.

Ринок лише на папері

Теоретично у ринкових умовах після запровадження ринку електроенергії в Україні у 2019 році, дешева електроенергія від державних АЕС повинна була витіснити дорогу електроенергію від вугільних електростанцій. Операцію з відключення української атомної енергетики урядом уже назвали «Порятунком рядового Рената» по аналогії із відомим американським фільмом «Врятувати рядового Райана», в якому командування жертвує цілим підрозділом заради порятунку одного військового. Цього разу державна атомна енергетика разом з Україною була в якості підрозділу, а роль рядового Райана, якого потрібно врятувати виконував вугільно-енергетичний магнат Ренат Ахметов – власник енергетичної компанії «ДТЕК», на яку припадає 75% атомної генерації. Карантин, який заморозив українську економіку і викликав різке падіння попиту на електроенергію, завдав потужного удару по фінансовому становищу компанії. Ситуація кардинально змінилась після того, як Денис Шмигаль (колишній співробітник ДТЕК), у березні очолив Кабінет Міністрів України і почав ухвалювати рішення, які ускладнювали конкуренцію в державі, але були в інтересах його колишнього роботодавця. Хоча сам Шмигаль відкидає усі ці звинувачення.

Електроенергія від «Енергоатому» – найдешевша: середня ціна складає 0,7 гривень за кіловат. Компанія немає проблем з продажем енергії, якщо це не заборонено. Проблема полягає в адміністративному обмеженні продажу, що унеможливює її продаж у двосторонніх угодах і викликає зупинку ядерних блоків. За словами голови Комітету Верховної Ради України з питань енергетики Андрія Геруса, приватні виробники є неконкурентоздатними з «Енергоатомом» у питанні експорту і мають проблеми із збутом і якщо держава хоче допомогти неконкурентоздатним виробникам, то потрібно це робити публічно, а не створювати вигляд, що «Енергоатом» має проблеми і не будувати завуальовані схеми.

«Внаслідок карантину та економічної кризи, споживання електроенергії скоротилось. Ахметов та його колеги побудували величезні сонячні та вітрові електростанції, які виробляють набагато дорожчу електроенергію, а також контролюють більшу частину вугільної генерації, що є значно дорожчою від атомної. І що робить уряд в умовах бурхливої економічної кризи? Він максимально усуває дешеву енергію з ринку і просуває більш дорогу і за весь цей абсурд сплачують громадяни», – прокоментував Юрій Романенко, експерт Українського інституту майбутнього.

Затрати на енергію відображаються у виробничих витратах і, відповідно, у кінцевій вартості, яку сплачує споживач.

«Електроенергія, яка виробляється державними атомними електростанціями є найдешевшою і до чого це призведе? Звичайно, до підвищення тарифів для окремих споживачів та галузі. Усе це ланцюгова реакція, внаслідок якої зростуть ціни для кінцевого споживача. Це дійсно шлях до повної економічної катастрофи країни», – упевнена Вікторія Войціцька, експерт з енергетики.

Синхронно з адміністративним скороченням рівня виробництва електроенергії державними атомними електростанціями, НКРЄ підвищила тарифи на електроенергію, що дозволило отримати ще більше доходів від приватної вугільної генерації і це було подано під виглядом боротьби з коронавірусом. До речі, сам уряд вважає, що ціни на електроенергію надалі є надто низькими, і «в інтересах енергетичних підприємств» хочеться їх підвищити після адміністративного обмеження значної частини атомної енергетики. В умовах карантину, енергетичний сектор страждає від скорочення споживання зі сторони промисловості та населення і в якості контрзаходів уряд планує поступово переглядати тарифи для населення з метою збереження фінансової стабільності.

Бізнес платить й плаче

Українські промислові підприємства скаржаться на штучно завищені ціни на енергоносії. На металургійному комбінаті Arcelor Mittal в Кривому Розі підкреслили, що електроенергія за кордоном є значно дешевшою. За розрахунками металургійних компаній з групи олігарха Віктора Пінчука «Інтерпайп», у квітні 2020 року тарифи на електроенергію зросли на 38% і це за їх оцінкою «свідчить про дії держави, скеровані на вигоду приватній монополії».

«Ситуація на українському енергетичному ринку суперечать здоровому глузду. Споживання енергоносіїв у світі та Україні значно знижується, ціни на на нафту, газ та вугілля падають, а от тарифи в Україні зростають. Вартість електроенергії в Україні майже удвічі вища, аніж в країнах Східної Європи, Польщі, Угорщині, Румунії та Словаччині. Підвищення тарифів на електроенергію забирає в галузі гроші на оплату працю та інвестиції на користь енергетичної монополії. Ми змушені будемо звільнити людей та закрити цехи, що призведе до зниження податкових надходжень та ліквідації робочих місць», – йдеться у зверненні одного з підприємств до президента Володимира Зеленського з проханням втрутитись у цю ситуацію.

За оцінкою Асоціації українських підприємців, затрати на енергію впливають на виробничі витрати і, як наслідок, на кінцеву ціну, яку сплачує споживач. Зростання цін на енергоносії ставить українську промисловість у неконкурентне становище не лише на внутрішньому, але й на світовому ринку. Це також може викликати подальший занепад промислового виробництва в Україні.

Новий Чорнобиль не за горами?

Втім, не лише економіка стає жертвою рішень щодо ядерної енергетики. Безпека України та сусідніх країн також є під загрозою.

«Рішення прем’єр-міністра та міністра енергетики про запуск енергоблоків українських АЕС у режимі «увімкнути-вимкнути-увімкнути» тільки збільшує ризик їх відключення. Непрацюючий енергоблок нічим не загрожує. Але якщо він працює, то це повинна бути стабільна робота і коли його постійно клацати – це недобра ознака»,  – вважає Михайло Гончар, експерт аналітичного центру «Стратегія ХХІ».