Усі українські домогосподарства отримали доступ до ринку газу, а посередники більше не зможуть накопичувати незаконні прибутки

В Україні відбулась революція на ринку газу – важлива подія без особливого пафосу після довгих п’яти років напружених політичних баталій. 1 серпня 2020 року український уряд вирішив відмовитись від режиму покладання спеціальних зобов’язань (ПСО) на ринку газу. Система регулювання ПСО раніше дозволяла уряду визначати ціни для домогосподарств та компаній централізованого теплопостачання. Він також не дозволяв «Нафтогазу України» продавати газ кінцевим споживачам, а посередникам, 75% яких належали олігарху Дмитру Фірташу. Про це йдеться в аналітичній публікації Олександра Харченка, керуючого директора Центру дослідження енергетики на сторінках Atlantic Council, переклад якої пропонує Foreign Ukraine.

На практиці це є революційним кроком не лише для енергетичного сектору зокрема, але й для української економіки загалом. Усі українські домогосподарства отримали доступ до ринку газу, а посередники більше не зможуть накопичувати незаконні прибутки, просто забираючи газ в «Нафтогазу» без повної, а в деяких випадках і взагалі без будь-якої оплати. Фірташ створив попередню систему в часи правління президента Віктора Януковича і з того часу зумів переконати усі наступні уряди зберегти її. Нинішній уряд зрештою поклав кінець цій сумнівній схемі, яка за словами експертів, дозволила вивести з державного бюджету близько 2 мільярдів доларів.

Через нещодавню реструктуризацію газового сектору, українські споживачі газу тепер можуть вільно змінювати постачальників газу. Вони можуть отримати вигоду від ціноутворення на ринковій основі, а не довільно встановлених державою цін. У них також є можливість обирати, як платити за газ залежно від обраного постачальника. Деякі постачальники змінюють ціну на газ щомісяця, інші фіксують ціну на рік, а треті пропонують зручні системи онлайн-платежів та служби підтримки клієнтів.

Битва за лібералізацію газового ринку розпочалась у 2015 році. Це була п’ятирічна боротьба між популізмом та корупцією з однієї сторони, та економікою здорового глузду з іншої сторони. Ще в 2015 році уряд прем’єр-міністра Арсенія Яценюка та український парламент ухвалили план реформування газового ринку та проект законодавчих змін для реалізації цього плану. На превеликий жаль, на цьому все і закінчилось.

Потужний та мерзенний вплив олігархів на усі українські уряди набагато перевищував вплив відносно невеликої групи депутатів-реформаторів, а також міжнародних партнерів України – МВФ, Єврокомісії та США. Наступник Яценюка на посаді прем’єр-міністра України Володимир Гройсман неодноразово відкладав реалізацію запланованої реформи. Ще один керівник уряду Олексій Гончарук був при владі дуже мало часу і не зміг досягнути прогресу в цьому питанні.

Важко згадати точну кількість урядових рішень про відтермінування запуску газового ринку, але, безперечно, їх більше десяти. Деякі з цих рішень були просто абсурдними. Урядові чиновники відкладали запуск ринку на тиждень, місяць і так далі. Усе це відбувалось на тлі постійного пресингу зі сторони політиків-популістів, таких як Юлія Тимошенко та Олег Ляшко, а також російських ставлеників та прихильників Фірташа. Опоненти реформ цинічно вдавались до популізму, стверджуючи, що українське суспільство не допустить лібералізації газового ринку. Вони заявляли, що економіка впаде і зубожілі українці повстануть. Лякливі розповіді активно висвітлювались в українських ЗМІ, особливо у тих, які належать або контролюються Фірташем. Ці пророцтва про загибель, яка насувається виявились необгрунтованими. Українці живуть у новій реальності газового ринку і небо не впало їм на голову, а швидше навпаки.

Низка компаній уже оголосили про свій вихід на газовий ринок – від державного «Нафтогазу» до дрібний трейдерів. Аналогічний процес уже відбувся на українському ринку електроенергії, де постачальники конкурують за споживачів. Навіть російська група VS Energy оголосила, що тепер буде пропонувати своїм клієнтам не лише електроенергію, але й газ. Енергетична компанія ДТЕК українського олігарха Рената Ахметова також розробляє спеціальний бренд для роздрібного ринку електроенергії.

Звісно, залишається низка серйозних проблем. Компанії Фірташа, які досі контролюють близько 75% поставок газу для потреб населення, звинувачують у порушенні правил гри на ринку і спробах зберегти монополію де-факто.

Національна комісія з регулювання енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) попередила компанії Фірташа про їх неринкову діяльність. Проте, коли справа доходить до великих грошей, попередження нечасто бувають ефективними і навіть штрафів може бути недостатньо для забезпечення повноцінного функціонування ринку.

Контрреволюція на ринку газу залишається вірогідною. В українській політиці, безумовно, є багато гравців, які хочуть викривити ринок на користь окремих гравців чи навіть повернути час назад, повторно нав’язуючи формат ПСО. Рішучість державного регулятора та уряду з намірами забезпечити дотримання справедливих та прозорих правил гри на новому ринку газу визначить його успіх.

Для МВФ та інших міжнародних партнерів буде вкрай важливо підтримати таку рішучість. Проте, зрештою, саме політично активні українці повинні забезпечити нагляд за діями уряду і висловити свою підтримку реформам. Без них революція на газовому ринку України довго не протримається.