Боротьба з корупцією залишається необхідним, але недостатнім кроком у загальному процесі реформ і невдачі на цьому фронті – попередження про те, що прогрес України є непостійним і його можна легко втратити

27 жовтня 2020 року Конституційний суд України скасував повноваження Національного агентства із запобігання корупції (НАЗК), яке створили одразу після Революції гідності у 2014 році. Ідея створення такого органу була доволі простою: чиновники повинні щорічно декларувати свої офіційні доходи та активи, щоб громадяни, журналісти та правоохоронці могли їх ретельно вивчити. Тепер не потрібно нічого декларувати. Корумповані чиновники в захваті від цього. Без декларацій їм більше не висуваються кримінальні звинувачення у випадку невідповідності їх офіційного доходу та способу життя. Для них повернулись старі добрі часи.

Про це йдеться в аналітичній публікації Мелінди Херінг, заступниці директора Євразійського центру Атлантичної ради на сторінках американського видання The National Interest, переклад якої пропонує Foreign Ukraine.

Це дурнувате рішення поцілило прямісінько в серце майже непритомної програми реформ в Україні. Україна так і не вирішила проблему корупції, але це рішення ставить під загрозу безвізовий режим з Євросоюзом та 5 мільярдів доларів міжнародної допомоги від Світового Банку, МВФ та ЄС. Також від країни можуть вимагати дострокового погашення 13,3 мільярдів доларів. Україна не може собі дозволити цих непотрібних витрат, адже залишається найбіднішою у Європі. Не задоволені таким рішенням і українці, які влаштували акції протесту біля Конституційного суду України.

Спроби Зеленського вирішити проблему нічим не завершились. Він глузував з Конституційного суду, назвавши його «судом-кенгуру», звинуватив у цьому проросійські політичні сили і запропонував законопроект про розпуск суду. Експерти розкритикували такий план президента, попередивши, що він порушує Конституцію України та принцип розділення влади.

Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков запропонував альтернативний законопроект, який відновлює декларування доходів й активів чиновниками. Експерти стверджують, що Разумков грає конструктивну роль у спробах знайти оптимальне рішення, але новий закон не вирішить проблему, оскільки він не передбачає кримінальної відповідальності за порушення і його знову може скасувати Конституційний суд. Можливо, законопроект послабить напругу в суспільстві й дозволить уникнути знищення Конституційного суду.

Перспективи законопроекту Разумкова, який схвалив парламентський антикорупційний комітет були непоганими, допоки народний депутат Олександр Дубінський не вніс власного з метою блокування ініціативи спікера.

Конституційна криза України накладається на політичну, адже партія Зеленського «Слуга народу» технічно має більшість у парламенті (246 голосів), але тільки 190-200 депутатів слухняно голосують. Крім того, партія зазнала поразки на місцевих виборах і влада Зеленського стає слабкішою на очах.

Юристи, звичайно, знайдуть вихід з цієї кризи в Україні, але реальне рішення  буде болісним, тому Зеленський та його попередник Порошенко уникали його. Країна повинна провести радикальну та ґрунтовну судову реформу, а також провести очищення Служби безпеки України. Закон Зеленського про реформування СБУ є неадекватним.

Посол Німеччини в Україні Анка Фельдхузен вірно зазначила у своєму нещодавньому інтерв’ю, що німецькі інвестори вважають головною проблемою України – судову систему й тиск правоохоронців, а не корупцію. Боротьба з корупцією залишається необхідним, але недостатнім кроком у загальному процесі реформ. Невдачі на цьому фронті – попередження про те, що прогрес є непостійним і його можна легко втратити.