Дамоклів меч нависає над усіма і боротьба з корупцією знову послаблюється

Рішення Конституційного суду України (КСУ) викликало в країні конституційну кризу і політичний клас вчергове захистив себе від суворих антиконституційних законів, ставлячи під загрозу відносини із Заходом. Судді КСУ мають не дуже високу репутацію в країні: згідно опитувань, судовій системі довіряють лише 5-16% населення і якщо поглянути на їх рішення, це й не дивно. Про це йдеться в аналітичній публікації Deutsche Welle, переклад якої пропонує Foreign Ukraine.

Іноді чоловіки й жінки у мантіях вишневого кольору давали «зелене світло» президентам в Україні на третій термін, хоча в  Конституції «чорним по білому» написано – не більше двох термінів перебування на посаді. Іноді вони навіть Конституцію піддавали сумнівам, щоб догодити президентам. Цей президент – Віктор Янукович, який у 2014 році втік до Росії після народного повстання, але деякі судді, які були ним призначені, досі перебувають при владі й регулярно викликають ажіотаж, визнаючи неконституційними реформи, проведені після 2014 року.

Судді торпедують боротьбу з корупцією

Наприкінці жовтня 2020 року судді КСУ визнали неконституційними основні антикорупційні закони 2015 року, які зобов’язували усіх високопосадовців в країні декларувати своє майно. Компанії в офшорах, маєтки та розкішні яхти, мільйони американських доларів та євро готівкою, десятки розкішних автомобілів й дорогі коштовності – усе це народ отримав право бачити у публічному реєстрі після багатьох років приховування. Нові незалежні антикорупційні агентства розслідували незаконне збагачення, якщо його не можна було об’єктивно пояснити.

«Усе це тепер в минулому. Рішення суддів КСУ призводить до того, що неправильне декларування активів та їх приховування більше не карається законом. Антикорупційні органи більше не можуть переслідувати грошові потоки за кордон, якщо є підозри у незаконному збагаченні», – зазначив Руслан Рябошапка, колишній Генеральний прокурор України.

КСУ торпедував ці закони, розгянувши подання 47 народних депутатів від «Опозиційної платформи – За життя», які назвали їх втручанням у своє приватне життя і вказали на їх ухвалення під тиском Заходу, інтеграцію з яким вони ніколи не підтримують.

Кредити й безвізовий режим опинились під загрозою

Забезпечення прозорості корумпованих українських еліт було умовою західних партнерів в особі МВФ та Євросоюзу для виділення кредитів, а також запровадження безвізового режиму з 2017 року.

«Ми втратимо підтримку наших партнерів, якщо не вирішимо цю проблему своєчасно», – попередив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба одразу після скандального рішення КСУ.

Посол ЄС в Україні Матті Маасікас також закликав політиків не ставити під загрозу боротьбу з корупцією та дотримуватись міжнародних зобов’язань.

Після позачергового засідання Ради національної безпеки й оборони, її керівник Олексій Данілов назвав рішення КСУ «частиною плану з підриву української державності та відносин з країнами Заходу».

30 жовтня 2020 року понад тисяча активістів протестували біля будівлі КСУ і закликали політиків відновити антикорупційні закони й дотримуватись проєвропейського курсу.

А президент Володимир Зеленський влаштував справжній вибух, запропонувавши взагалі розпустити КСУ й призначити нових суддів після ретельного відбору.

Визволення чи ескалація?

Проблема полягає в тому, що в Конституції України не передбачено звільнення судів КСУ парламентом. Тому багато експертів попереджають про непередбачені наслідки такого кроку. На думку експертів Центру політичних й правових реформ, рішення КСУ справді є небезпечним для конституційного державного устрою, оскільки «найважливіший арбітр між різними гілками влади втрачає свою легітимність». Тим не менш, збитки для держави від ліквідації КСУ будуть набагато більшими, адже це запустить спіраль інституційного самознищення.

Законопроект Зеленського не зміг знайти підтримки у Верховній Раді, а представники проєвропейських опозиційних фракцій взагалі звинуватили Главу держави у намірах захопити владу. Вони закликали повторно ухвалити антикорупційні закони. Для Руслана Рябошапки та кількох антикорупційних активістів компроміс – не є варіантом вирішення конституційної кризи. Вони закликають до негайного звільнення суддів КСУ й призначення нових після прозорого відбору.

«Багато політиків у парламенті хочуть саме цього. Тепер вони прагнуть ухвалити нові закони, несумісні з рішенням КСУ, яке досі залишається чинним. Дамоклів меч нависає над усіма і боротьба з корупцією знову послаблюється», – зазначає Рябошапка.

Виходу з цієї конституційної кризи поки що не видно і президент, який рік тому переконливо виграв вибори, втрачає свою підтримку.