Американські експерти запропонували власний пакет суворих санкцій проти Росії у випадку її вторгнення в Україну

Лише за кілька тижнів на початку 2022 року — на тлі відмови Заходу задовольнити вимоги Кремля щодо поділу сфер впливу в Центральній та Східній Європі — посилення атак Росії проти України здається більш реалістичним, ніж будь-коли. За словами уряду США, такі атаки можуть трапитись у будь-який час і передбачатимуть комбінації агресивних кібер- або фізичних диверсій, вбивств, повітряних і ракетних ударів проти української військової чи цивільної інфраструктури, локальні військові вторгнення або повномасштабну наземну операцію. Прагнучи запобігти такій ескалації, адміністрація Байдена намагалась згуртувати союзників в НАТО та Європі навколо ідеї стримування, яка включає продовження дипломатії, військову допомогу Києву, військове зміцнення країн-членів НАТО на східному фланзі та загрози запровадження значно суворіших санкцій, порівняно із 2014 роком, коли Росія анексувала Крим та окупувала Донбас.

Брайан О’Тул, старший науковий співробітник Центру геоекономіки Атлантичної ради та колишній старший радник директора Управління контролю за іноземними активами (OFAC) Міністерства фінансів США,

а також Деніел Фрід, координатор санкційної політики під час адміністрації Обами, помічник держсекретаря у справах Європи та Євразії під час адміністрації Буша та старший директор Ради національної безпеки при адміністраціях Клінтона та Буша на сторінках Atlantic Council запропонували власний пакет суворих санкцій проти Росії у випадку її вторгнення в Україну. Foreign Ukraine пропонує з ними ознайомитись.

Якщо Кремль розпочне повномасштабний військовий наступ на Україну, західні санкції мають серйозно вдарити по російській економіці. Відверто кажучи, це означає усвідомлення більш високого ризику побічного ефекту, зокрема від можливих кроків Росії у відповідь. Такі санкції повинні передбачати у конкретні терміни припинення транзакцій із Росією, щоб пом’якшити вплив на Сполучені Штати та їхніх союзників.

Якщо Кремль обере локальні форми агресії, Сполученим Штатам та їхнім союзникам доведеться вирішувати, чи відповідати на це «пропорційно», тобто запровадженням менш суворих санкцій. Але якою є пропорційна відповідь на російські диверсії проти української інфраструктури чи нову окупацію іншої частини України? Менш суворі санкції залишать ініціативу в руках Путіна; він зможе атакувати, блокувати, розпочати фіктивний «мирний наступ», прагнучи використати розбіжності Заходу, оцінити реакцію, та перейти до нової ескалації. Тому США потрібно відповідати на локальні форми агресії Росії жорсткими санкціями, які розділити на декілька видів.

Посилити експортний контроль та фінансові санкції

Норма Міністерства торгівлі США щодо іноземних продуктів, яка з великим успіхом використовувалась проти Huawei, може бути варіантом для накладення витрат на Росію за рахунок обмеження експорту високотехнологічних компонентів, наприклад, усієї мікроелектроніки до Росії. Враховуючи масштаби американського обладнання й технологій у виробництві цих товарів, така заборона може обмежити доступ Росії до смартфонів, верстатів, авіоніки, побутової електроніки та ін.

Не потрібно зациклюватись на порівнянні санкційних списків

Як з політичних, так і з юридичних причин Сполучені Штати та ЄС навряд чи запровадять ідентичні санкції. Це не є проблемою; рушійним чинником має бути єдність санкційної політики, а не однакові санкції. Якщо США зі своїми санкціями вийдуть за межі Європи, вони все одно будуть ефективними. Згадайте односторонні санкції США проти російського олігарха Олега Дерипаски та його алюмінієвої компанії «Русал» у 2018 році: вони погрожували потопити компанію, незважаючи на відсутність відповідних санкцій ЄС. При цьому Сполучені Штати повинні подбати про те, щоб не здивувати Європу своїми санкціями (помилка, якої вони припустились у випадку із санкціями проти «Русала»).

Варто змиритись із довгостроковими наслідками тривалої напруженості

Якщо Путін виведе поточну кризу на новий рівень конфронтації, Сполучені Штати та Європа мають визнати, що їхні сподівання на покращення відносин із Росією не виправдаються ще довгий час. Так і має бути: Путін та його клептократичне оточення збагачуються за рахунок розкрадання власної країни, а пізніше вкладають свої гроші у західну фінансову систему, при цьому атакуючи Захід.

Санкції працюють, але не є панацеєю

Навіть суворіші санкції не змусять Путіна змінити курс відразу і не спричинять падіння російської економіки. Кремль намагається мінімізувати негативні наслідки санкцій. Тому вони не повинні бути єдиним інструментом у відповідь на агресію Кремля. Уряди (і аналітики) часто переоцінюють досягнення у короткостроковій перспективі і недооцінюють досягнення у довгостроковій перспективі, особливо якщо США та Європа налаштовані серйозно.

Варіанти посилення санкцій

Російський фінансовий та енергетичний сектори нині знаходяться під санкціями США, які обмежують доступ до передових технологій видобутку нафти та ринків капіталу для кількох великих державних компаній. Ці санкції невдовзі спровокували кумулятивний ефект, уповільнивши економічне зростання Росії та обмеживши ці компанії, але вони не завдали шкоди їх щоденним бізнес-операціям. Сполучені Штати та їхні союзники можуть розглянути можливість розширення переліку компаній, на які поширюються поточні санкції, або запровадження блокуючих санкцій, які передбачають заморожування активів та заборону всіх транзакцій. Йдеться про наступні компанії:

Фінансові обмеження проти «Газпрому»

Сполучені Штати, Європейський союз, Великобританія та інші країни досі не застосовували проти «Газпрому» санкцій, аналогічних до санкцій проти російської енергетичної компанії «Роснефть». Враховуючи залежність Європи від російського природного газу, запровадження блокуючих санкцій є недоцільним. Але запровадження обмежень на фінансування «Газпрому» на ринку капіталів вплине на Росію і матиме менш негативні наслідки для Заходу. Росія у найближчій перспективі навряд чи знайде альтернативу постачанням газу до Європи. Крім того, у складній фінансовій ситуації, Москві потрібні всі доходи, які вона може отримати.

Блокуючі санкції проти російських банків

Обговорення блокуючих санкцій проти банків, наприклад, спочатку проти ВТБ та Газпромбанку, було б доречним у відповідь на значний акт російської агресії. Якщо Кремль розпочне повномасштабний наступ на Україну, санкції можуть поширитись на більшу кількість державних банків та фінансових установ, як у сукупності, так і зокрема, у поєднанні зі спробами відбити напад Росії. СберБанк є зараз найбільшим російським банком, і запровадження проти цієї фінустанови блокуючих санкцій матиме величезний вплив на Росію, хоча і ризикує спричинити побічний ефект для західної фінансової системи. Санкції проти цих банків означатимуть серйозну ескалацію, враховуючи їх системне значення для економіки Росії, але вони були б виправданими, зважаючи на останні загрозливі кроки Путіна. Сполучені Штати повинні закликати Сполучене Королівство та ЄС приєднатися до цих фінансових санкцій. Щоправда, односторонні санкції США будуть ефективними навіть без аналогічних дій ЄС, особливо якщо до них приєднається Сполучене Королівство. ВТБ і Сбербанк мають великих роздрібних клієнтів в Росії та зв’язки із Заходом, і може знадобитися деякий час на роздуми, щоб полегшити економічний удар по західній економіці. Якщо санкції проти ВТБ або Сбербанку спровокують надто великий побічний ефект, альтернативою можуть стати блокуючі санкції проти ВТБ Капітал – інвестиційного банку ВТБ. Газпромбанк відіграє важливу роль на ринках цінних паперів США, а також у фінансуванні та страхуванні постачання енергоносіїв, і вплив будь-яких санкцій у цих сферах можна пом’якшити за допомогою ліцензій, щоб уникнути неналежного впливу на західні компанії.

Блокуючі санкції проти російських енергетичних компаній

«Сургутнафтогаз» є четвертим за величиною виробником нафти в Росії і має тіньову структуру власності, пов’язану з Кремлем. «Новатек», який перебуває під фінансовими санкціями, частково належить Геннадію Тимченку, на якого Мінфін США наклав санкції за те, що він є «гаманцем» Путіна. Крім того, «Новатек» частково належить французькій Total, а це означає, що Сполученим Штатам доведеться діяти з деякою дипломатичною спритністю, якщо вони наполягатимуть на жорсткіших санкціях проти цієї компанії.

Блокуючі санкції проти гірничодобувного та металургійного сектору РФ

Багато дискусій щодо санкцій проти олігарха Романа Абрамовича, який контролює сталеливарний завод Evraz, спалахнуло після арешту лідера російської опозиції Олексія Навального. Також наближеною до Кремля є «Алроса» – державна алмазна компанія, якою керує Сергій Іванов-молодший, син давнього соратника Путіна. Санкції проти цієї компанії можуть викликати менше побоювань щодо побічних ефектів, ніж санкції проти Evraz, враховуючи важливу роль сталі у глобальних ланцюжках постачання.

Блокуючі санкції проти судноплавних компаній Росії

Найбільший російський державний судноплавний концерн «Совкомфлот» є ключовим гравцем в енергетичному секторі країни. Санкції проти цієї компанії можуть ускладнити експорт енергоресурсів із Росії та посилити тиск на сектор, який найбільш тісно пов’язаний із багатством та впливом Путіна. Необхідно тут бути дуже обережними, щоб не переривати постачання типових споживчих товарів, таких як продукти харчування або ліки, які, зазвичай, не підпадають під дію територіальних санкцій відповідно до законодавства США.

Блокуючі санкції проти страхових компаній Росії

Російський страховий гігант «Согаз» є ключовим страховиком проектів компаній, тісно пов’язаних з Путіним та Кремлем, тому виглядає привабливою мішенню для санкцій. «Согаз» ненадовго потрапив під санкції ще у 2014 році, оскільки тоді був дочірньою компанією банку друзів Путіна «Росія». Санкції щодо «Согазу» необхідно буде калібрувати, щоб не завдати шкоди ключовим застрахованим об’єктам, наприклад, кораблям у морі.