Важко уявити, як Росія у військовому аспекті просто збирає речі та повертається додому без будь-якої дипломатичної перемоги

Семюель Чарап, політолог американського аналітичного центру RAND Corporation у Вашингтоні, автор книги під назвою «Всі програють: українська криза та руїнівна конкуренція за пострадянську Євразію» в інтерв’ю Financial Times висловив власні прогнози щодо можливого російського вторгнення в Україну. Foreign Ukraine пропонує ознайомитись з найцікавішими фрагментами цього інтерв’ю.

Financial Times: Як ви вважаєте наскільки ймовірною є великомасштабна війна?

Семюель Чарап: Ця криза інспірована Росією, і саме вона може її загострити або деескалувати, тому надії на те, що вдасться уникнути війни є досить слабкими.

Financial Times: А у США очікують зараз війни?

Семюель Чарап: Занепокоєння американців щодо посиленої підготовки Росії до військового конфлікту виникли ще у грудні 2021 року. Я гадаю, що Росія не готова воювати лише за територію. Вона має конкретну політичну мету.

Financial Times: Ймовірність війни зараз оцінюється на рівні понад 50%?

Семюель Чарап: Так, гадаю, понад 50%. Важко уявити, як виглядатиме дипломатичне рішення цього конфлікту. Важко уявити, як Росія просто збирає речі та повертається додому, тобто у військовому аспекті, без будь-якої дипломатичної перемоги. І тому є вірогідним третій варіант – це військовий конфлікт локального чи крупного масштабу.

Financial Times: Але про який військовий конфлікт йдеться? Ви припустили, що Росія не планує влаштовувати якусь нову анексію, як у 2014 році. Чого прагне Росія і наскільки масштабною, на вашу думку, буде військова операція?

Семюель Чарап: Це не буде схожим на те, що ми бачили останні, по суті, вісім років в Україні. Те, до чого Росія зараз готується, виглядає якісно інакше. Це буде велика військова операція поза рамками політичних обмежень, які спостерігались протягом останніх восьми років. Росія нарощує війська у кількох напрямках навколо України: з північного сходу, зі сходу, південного сходу, з боку Чорного моря та Азовського морів. Військова операція може розпочатись з повітряної кампанії. Тому протиповітряна оборона України буде виведена з ладу. І Росія, отримавши контроль над повітряним простором України, зможе вільно завдавати ударів з повітря, перш ніж розпочинати сухопутну операцію. Російські ВПС ще ніколи не брали участь у бойових діях в Україні. І, на жаль, це не та війна, до якої українські військові готувались вісім років. По суті, вони брали участь в окопній війні у ​​статичному конфлікті. А коли їх візьмуть в оточення з усіх боків, їх битиме одна з провідних ВПС світу.

Financial Times: Чи маєте ви уявлення про те, як далеко Росія може зайти територіально?

Семюель Чарап: Міркування про те, як це могло б виглядати, змусили мене серйозно замислитися над тим, наскільки погано продуманим здається все це з точки зору Росії. Я не знаю, що вони робитимуть  наступного дня, якщо не планують анексувати половину країни, оскільки це видається малоймовірним, враховуючи військовий та економічний тягар. Якщо вони справді збираються зайти так далеко, єдине, що має сенс — це повалення тамтешнього керівництва і нав’язування власного, але не розумію, як це політично спрацює в Україні. Якщо говорити про військову стратегію, то переходити Дніпро особливого сенсу немає, за винятком Одеси, яка може зазнати нападу з моря. Великомасштабна війна передбачатиме протистояння з партизанами, а російські військові не стикалися з цим ще з часів Чечні. Я припускаю, що так далеко не зайде і уряд у Києві вимагатиме миру. У січні 2015 року знадобилося оточення однієї частини, щоб Порошенка змусили підписати Мінськ-2.

Financial Times:  Як ви гадаєте чи вичерпали США усі можливості для дипломатичного вирішення конфлікту?

Семюель Чарап: Росіяни зробили питання про можливе членство України в НАТО неодмінною умовою будь-якого дипломатичного рішення. Але іронія полягає в тому, що НАТО не планує пропонувати Україні членство, незважаючи на обіцянку у 2008 році. Україні навіть не запропонували план дій щодо членства. І це демонструє відсутність консенсусу з приводу цього питання всередині альянсу. Я не думаю, що НАТО має виключати питання членства України, але потрібно чітко зрозуміти, чи не є це способом для деескалації та виведення російських військ.

Financial Times:  Як ви думаєте, чи є перспективи того, що НАТО чи США запропонують щось подібне?

Семюель Чарап: Це питання стало неймовірно політизованим. Ви знаєте, Конгрес США тисне з одного боку, оскільки українці мають там потужне лобі. І українці, звісно, досить жорсткі у питанні членства в НАТО, оскільки стикаються із суворою реальністю конфлікту. Але трагедія політики НАТО в тому, що вона, насправді, не так вже й далека від того, чого вимагає Росія. Дехто намагається проявити креативність, не перетинаючи жодних червоних ліній, щоб вирішити це, але консенсусу щодо цього в уряді США немає, не кажучи вже про альянс.

Financial Times:  Що ви думаєте з приводу України? Деякі експерти кажуть: дивіться, там глибоко корумпований, дуже недієздатний уряд, який досить швидко впаде під потужним тиском Росії. Інші експерти стверджують, що український націоналізм є досить сильним. Українці будуть битися, а росіяни не усвідомлюють, у що вплутуються?

Семюель Чарап: На південному сході України спочатку був великий ентузіазм щодо президентства Зеленського, але він досить швидко згас. І є свого роду пасивна та мовчазна більшість, яку влаштовує чинна влада, особливо з огляду на несприятливі економічні умови на південному сході. Нещодавно набув чинності останній пакет мовних законів, які ще більше обмежують використання російської мови, яка використовується на південному сході. Тому в районах, які зазнали російського військового вторгнення, український уряд не має великої легітимності. Зеленський немає міцних позицій всередині країни і користі від внутрішньополітичних чвар жодної не буде, зважаючи на зростання ймовірності російської агресії. Такі чвари в кінцевому підсумку будуть головним відволікаючим фактором від протидії Росії. Українці готові до бою, але це не буде чесний бій. Я не впевнений у хоробрості українських військових та цивільного населення, коли вони будуть оточені російськими військами. У випадку великомасштабної війни, буде багато жертв зі сторони України і можуть бути втрати зі сторони Росії. Тому оптимістичних наслідків для України я не бачу.