Експерти OSINT та модерації вважають, що контент з трупами може виконувати важливу функцію у багатьох аспектах: від документації порушення прав людини до ідентифікації тіл

Користувач Telegram @spook_boys веде один із найжахливіших каналів, які присвячені війні в Україні – постійний потік фото й відео трупів російських військових на різних етапах розкладання їх тіл. Стрічка його каналу, на який підписались понад 1500 осіб, також наповнена мемами, в яких глузують з мертвих та опитуваннями, де фолловерів запитують, яким типам ілюстрацій вони надають перевагу. Про це йдеться в аналітичній публікації Rest of World, повідомляє Foreign Ukraine.
Spook задля захисту власної анонімності, понад вісім років активно брав участь в аматорській спільноті ідентифікації з відкритим висхідним кодом (OSINT), яка використовує загальнодоступну інформацію, зокрема супутникові зображення для аналізу у зонах конфлікту, що дедалі більше впливає на доступність суспільної інформації.
До масових вбивств мирних жителів у Бучі та Маріуполі, Spook уникав публікації зображень трупів. Але, починаючи з початку квітня, він взяв на себе роль агрегатора графічних зображень, які поширюються у широкій спільноті OSINT. З початку війни в Україні, вплив Spook збільшився і його акаунт у Твіттері виріс з нуля до 12 000 фоловерів лише за місяць.
Члени спільноти кажуть, що поширювати графічний контент серед своєї аудиторії корисно і займаються цим, хоча і по-різному.
«Якщо б ми не фотографували тіла людей після звільнення концтаборів, то хіба нам би повірили», – риторично запитує Джеймс Раштон, британський аналітик з безпеки, який бере участь в роботі OSINT.
Експерти OSINT та модерації розповіли, що контент з трупами може виконувати важливу функцію у багатьох аспектах: від документації порушення прав людини до ідентифікації тіл. Раштон вказав на перші дні вторгнення, коли Росія заявила, що використовує високоточну зброю лише проти військової інфраструктури. Він публікував фото та відео, показуючи мертвих мирних жителів, які лежали біля некерованих ракетних установок «Смерч», щоб спростувати пропагандистську версію і набирав мільйони переглядів.
Тим не менш, екстремальніший графічний контент став помітнішим під час війни в Україні завдяки його висвітленню у соціальних мережах, а також нерегульованій природі месенджера Telegram. Поширення фотографій трупів оголяє непрозорі правила платформ соціальних мереж водночас порушуючи етичні питання стосовно їх корисності.
Necro Mancer, український OSINT-акаунт, активно збирав інформацію з 2014 року, але рідко публікував фотографії трупів до російського вторгнення. Від моменту вторгнення, вони почали публікувати будь-які зображення, які дозволені у Twitter.
За словами Spook, він єдиний англомовний OSINT-аккаунт, який займається пошуком фотографій трупів росіян. Він має вплив у спільноті OSINT, зокрема бере участь у деяких із великих каналів платформи обміну повідомленнями Discord, зокрема Bellingcat. Він також пов’язаний з деякими великими акаунтами у Твіттері, які стали вірусними на час війни в Україні, зокрема із OSINTdefender, який допомагає йому розміщувати інформацію у Twitter Spaces.
Емерсон Брукінг, постійний старший науковий співробітник Атлантичної ради зазначив, що переважна частина інформації про трупи надходить від людей, які перебувають на фронті – здебільшого від українців, внаслідок суворішого контролю російської армії за використанням їх військовими соціальних мереж.
Власник акаунта «REDакціЯ approved» розповів, що збирає зображення трупів, але не публікує їх у соціальних мережах, щоб його акаунт не заблокували. Натомість, він надсилає їх безпосередньо росіянам у соціальну мережу «ВКонтакте», щоб «розповісти наскільки складна їх ситуація».
В той час, як графічний контент військового часу існував в Інтернеті впродовж десятиліть, динаміка війни в Україні відрізняється, оскільки вона увірвалась в основний дискурс через доступність інформації у соціальних мережах й традиційних ЗМІ. Крім того, Telegram сприяв поширенню графічного контенту, і Брукінг назвав його «практично немодерованою платформою – легкодоступною – з безперервним потоком воєнних кадрів.
Джастін Педен, ще один аматорський OSINT-дослідник, який веде популярний акаунт IntelCrab у Твіттері, каже, що зображення трупів з відкритих джерел є цінними з метою ідентифікації, але він занепокоєний їх поширенням в OSINT-спільноті. Нещодавно він у Твіттері назвав такі зображення «кривавим порно» і зіткнувся із хвилею коментарів, де посилались на акаунт Spook у Telegram і різноманітні графічні зображення. Після того він видалив свій пост.
Професійні організації з відкритим висхідним кодом дотримуються етичних стандартів і гарантують, що вони перевіряють інформацію перед її публікацією. Тим не менш, питання про те, який контент виходить за межі, не є простим. Прихильники відкритого висхідного коду роками боролись за те, щоб платформи соціальних мереж прозоро й незаангажовано модерували контент.
Діа Кайялі, заступниця директора правозахисної організації Mnemonic, каже, що платформи «повинні дуже чітко розуміти, що вони видаляють і чому вони це видаляють».
Такі соціальні платформи, як Twitter та Facebook почали запроваджувати нові стандарти видалення контенту, особливо у зонах конфлікту, а також надавати нові інструменти, зокрема обмеження за віком і можливість розмити певні типи зображень із попередженням про його зміст контенту. Тим не менш, зображення трупів розсувають межі дозволеного.
Незважаючи на те, що акаунт Spook у Твіттері більш «продезінфікований», аніж у Telegram, його акаунт близько дев’яти разів був заблокований за «порушення заборони публікації матеріалів, які демонструють безпричинну кров». Spook зазначив, що інші OSINT-акаунти почали обмежувати поширення зображень трупів у Твіттері, і платформа, схоже, ухвалила агресивніші заходи проти його акаунту.
Кайялі охарактеризувала Telegram, як «чорну діру», яка нечасто взаємодіє із громадськістю та умовами обслуговування, які складаються з трьох пунктів: заборона на пропаганду насилля, публікацію незаконного порноконтенту і використання платформи для спаму та шахрайства.
Стівен Сігел, історик Східної Європи з Техаського університету в Остіні, під час війни уважно відстежував акаунти OSINT у Твіттері, щоб отримати інформацію. Тим не менш, він попередив про моральну небезпеку їх роботи.
«Я навіть не міг подумати, що багато людей, які займаються OSINT-роботою сидять без справи і читають… історію прав людини. Кінцевою метою цього є створення історії та політики, а не лише поширення інформації», – зазначив Сігел.