Комерційні безпілотники мають величезний вплив на обороноздатність України під час війни проти Росії

Відтоді, як наприкінці лютого Володимир Путін напав на Україну, обидві сторони конфлікту використовували безпілотники всіх форм та розмірів. На одному кінці шкали знаходяться великі військові безпілотники, які можна використовувати для спостереження з повітря та атаки цілей на землі. Навпаки, невеликими комерційними дронами можуть керувати люди без будь-якої спеціальної підготовки та носити їх у коробці розміром із валізу. Хоча обидва типи безпілотників використовувалися у попередніх конфліктах, нинішні масштаби використання малих комерційних дронів в Україні безпрецедентні. Про це йдеться в аналітичній статті Wired, повідомляє Foreign Ukraine.

«Дрони змінили хід війни, — розповідає Валерій Яковенко, засновник української компанії з виробництва безпілотних літальних апаратів DroneUA. – Уся справа у розвідці, зборі та передачі даних про пересування або розташування військ супротивника, а також коригування вогню артилерії. Йдеться про боротьбу з диверсіями, і це, звичайно ж, пошуково-рятувальні роботи».

За оцінками Яковенка, українські збройні сили використовують понад 6000 безпілотників для розвідки та кажуть, що вони можуть підключатися до супутникових систем Ілона Маска Starlink для завантаження відзнятого матеріалу.

«У 2014 році безпілотники стали центром уваги розвідувальних підрозділів, але їх масштаби не йдуть у жодне порівняння з тим, що ми бачимо сьогодні», – говорить Яковенко.

Дослідник цивільних безпілотників Фейн Грінвуд відстежила та зареєструвала майже 350 випадків використання побутових дронів в Україні, а відеоматеріали з них були опубліковані у Twitter, Telegram, YouTube та інших соціальних мережах.

Яковенко каже, що крім зйомок можливих військових злочинів, дрони використовуються для огляду постраждалих будівель та відновлення пошкоджених джерел живлення, що вийшли з ладу.

«Використовуючи їх, ви отримуєте дешеве повітряне спостереження або навіть можливості для завдання ударів», – розповідає Ульріке Франке, старший науковий співробітник Європейської ради з міжнародних відносин, яка вивчала використання дронів у війні.

Дрони дозволяють військам негайно спостерігати за оточуючими їх військами супротивника, перенацілювати зброю, зупинити просування ворога чи врятувати життя.

Крім забезпечення безпосереднього спостереження, яке може сприяти отриманню розвідувальних даних, відеозаписи, зняті комерційними дронами, можуть сприяти притягненню до відповідальності після закінчення війни.

«Це один з перших випадків, коли дрони зібрали так багато справді цінної інформації для розслідування військових злочинів проти цивільних осіб», – говорить Грінвуд.

Серед комерційних дронів, в Україні переважно використовуються пристрої китайської фірми DJI, зокрема, лінійка пристроїв Mavic. Побутові дрони вважаються одними з найпростіших у придбанні та використанні.

На початку війни українська влада звинуватила DJI у тому, що вона дозволила російським військовим використати свою систему виявлення безпілотників для наведення на українські війська, хоча компанія категорично це заперечує і не надала вагомих доказів.

Наприкінці квітня DJI оголосила про тимчасове призупинення продажу своїх безпілотників як у Росії, так і в Україні. Компанія постійно заявляла, що не продає свою продукцію для використання у військових цілях і відмовлялася включати модифікації, які дозволяли б таке використання.

Незважаючи на те, що DJI виступає проти використання її продукції у військових цілях, під час війни дрони використовувалися як зброя.

«Люди не очікували, що комерційні дрони DJI будуть використовуватись у таких масштабах. Недоліком цих дронів є те, що вони не воєнного класу. Керування простим комерційним дроном в умовах конфлікту також наражає на небезпеку операторів», – пояснює Семюел Бендетт, радник некомерційної дослідницької організації CNA, яка займається Росією та безпілотними й автономними військовими системами.

Грінвуд додає, що цивільні особи, журналісти та гуманітарні працівники, які використовують комерційні дрони в Україні, наражаються на більший ризик.

«Велика проблема побутових дронів у зоні конфліктів, про яку дуже добре обізнані гуманітарні працівники, полягає в тому, що їх неможливо відрізнити один від одного; вони виглядають так само». Комерційний безпілотник, керований цивільною особою, нічим не відрізняється від того ж безпілотника, яким керує солдат», – робить висновок Грінвуд.