Більшість країн світу збільшують свої оборонні бюджети та відмовляються від імпорту російської зброї

Поки США та їхні союзники вкладають значні суми грошей в озброєння України, а Росія знекровлює свій арсенал та персонал, країни по всьому світу переглядають оборонні бюджети, потреби у матеріальних засобах та військові відносини. Країни, які історично мали низький рівень витрат на оборону, такі як Японія та Німеччина, набирають вагу, тоді як країни, які купували більшу частину своєї зброї в Росії, сумніваються в її надійності та майбутніх поставках.

Дослідження Теренса Гая, директора Центру глобальних бізнес-досліджень на сторінках The Conversation засвідчують, що, хоч би як закінчилася ця війна, наслідки для світової оборонної промисловості та для країн, чиї компанії домінують у цьому секторі, будуть величезними, повідомляє Foreign Ukraine.

1. Найбільше програє Росія

Рекламна фішка російської зброї полягає в тому, що вона «дешевша і простіша в обслуговуванні, ніж західні аналоги». Ось чому на частку Росії припадало 19% світового експорту озброєнь з 2017 по 2021 роки, і РФ поступалась лише США, яким належало 39% ринку. Втім, ця фішка може виявитися уже неефективною для багатьох країн, які побачили втрати і технічні проблеми російської військової техніки в Україні.

Наразі, за оцінками США, Росія втратила майже 1000 танків, не менше 50 вертольотів, 36 винищувачів-бомбардувальників та 350 артилерійських гармат. Від 15 000 до 30 000 російських солдатів було вбито і Росія досі не може контролювати повітряний простір України.

Ситуація стала настільки жахливою, що командири намагаються зберегти техніку, забороняючи військам використовувати її для евакуації поранених солдатів або для підтримки частин, що занадто далеко просунулися.

Російські наступальні озброєння також розчаровують. Частка ракет, які або не запустилися, або вийшли з ладу в польоті, або не потрапили в ціль — може досягати 50-60% через конструктивні недоліки та застаріле або неякісне обладнання.

Ці проблеми, разом із повільним прогресом російських збройних сил у досягненні будь-якої із заявлених президентом Володимиром Путіним цілей, викликали серйозні сумніви у традиційних покупців російської зброї. Росія продає майже 90% своєї зброї лише у 10 країн, включаючи Індію, Єгипет та Китай.

Понад те, можливості Росії заповнити ці втрати устаткування стримуються економічними санкціями, які забороняють використання ключових іноземних компонентів. І Росії майже напевно потрібно буде замінити свою власну військову техніку, перш ніж вона експортуватиме щось за кордон.

Це означає, що навіть країнам, які хочуть продовжувати купувати російські танки та винищувачі, доведеться чекати у черзі чи звертатися до інших країн, щоб задовольнити свої оборонні потреби.

2. Програш Росії – це виграш Китаю

Країна, яка, швидше за все, отримає найбільший зиск від витіснення Росії з позиції основного постачальника озброєнь, — це Китай.

В останні роки, частка країни у світовій торгівлі зброєю становить 4,6%, що ставить її на четверте місце після Франції з 11%. У той же час, 7 із 20 найбільших оборонних компаній світу за доходами від продажу продукції оборонного призначення є китайськими, що свідчить про їх великі амбіції.

Зараз китайський уряд купує більшу частину своєї зброї й транспортних засобів у цих вітчизняних виробників зброї, але Китай має можливість експортувати більше військової продукції за кордон.

Наприклад, Китай вже є найбільшим суднобудівником у світі, тож закономірним наступним кроком є ​​експорт більшої кількості військових кораблів. Країна розширює свою нішеву роль у розвитку технологій безпілотних літальних апаратів і намагається використовувати модернізацію військово-повітряних сил за допомогою літаків вітчизняного виробництва для збільшення експорту.

На даний момент лише три з 40 найбільших імпортерів зброї у світі — Пакистан, Бангладеш та М’янма — купують більшу частину своєї зброї у Китаї. Ситуація може змінитися, якщо Китай скористається слабкістю Росії, щоб позиціонувати себе як надійного партнера у сфері національної безпеки, економіки та політики, що є основною особливістю його ініціативи «Один пояс, один шлях».

Китай не здатний витіснити американську та європейську зброю, яка вважається «першокласною» через її високу якість і ціну. Але Китай цілком може зайняти ринкову нішу, в якій домінували російські виробники зброї, тим самим підвищивши роль Пекіна як великого експортера зброї та отримавши супутні політичні та економічні вигоди.

Одне з найбільших завдань Китаю буде довести, що його зброя добре працює в реальних бойових умовах.

3. Американські виробники зброї також виявляться у виграші

Американські виробники зброї домінують у світовій збройовій промисловості. Війна в Україні, швидше за все, не змінить цієї ситуації ще деякий час.

Усі п’ять найбільших світових компаній з виробництва зброї — американські: Lockheed Martin, Raytheon, Boeing, Northrop Grumman і General Dynamics. Насправді, половина зі 100 провідних виробників зброї базується в США. 20 із них – європейські. Лише двоє — російські, незважаючи на те, що ця країна є другим за величиною постачальником зброї у світі.

Величезні обсяги зброї, що переправляється зі США в Україну, ще якийсь час сприятимуть зайнятості американських виробників зброї. Наприклад, США передали Україні близько третини свого запасу протитанкових ракет Javelin, і спільному підприємству Raytheon-Lockheed Martin потрібно від трьох до чотирьох років, щоб замінити їх. Пакет допомоги у розмірі 40 мільярдів доларів США, який нещодавно підписав президент Джо Байден, включає 8,7 мільярда доларів для поповнення запасів зброї в США.

Стрімке зростання цін на акції компаній-виробників зброї є ознакою віри інвесторів у те, що прибуткові дні попереду. Ціна акцій Lockheed Martin зросла більш ніж на 12% з початку вторгнення, причому більша частина прибутку припадає саме на цей період. Northrop Grumman підстрибнув на 20%. У той же час фондовий ринок, що вимірюється S&P 500, упав приблизно на 4%.

4. Більше країн стануть виробниками зброї

Зворотною стороною цього є те, що деякі країни, які покладалися на інші країни у своїх оборонних потребах, прагнутимуть стати більш самодостатніми.

Індія, яка в останні роки залежала від Росії майже на половину свого імпорту зброї, розуміє, що РФ знадобиться більша частина або всі її виробничі потужності для заміни танків, ракет, літаків, які використовуються або втрачені в Україні, з меншими залишками для експорту.

Це означає, що Індії доведеться або закуповувати запасні частини для транспортних засобів та зброї в Болгарії, Грузії та Польщі, або створювати власну оборонну промисловість. У квітні Індія оголосила, що наростить виробництво гелікоптерів, танкових двигунів, ракет та систем далекого радіолокаційного виявлення, щоб компенсувати будь-яке потенційне скорочення російського експорту.

Зростають і побоювання щодо надійності Росії. У травні Індія розірвала угоду з Росією щодо постачання вертольотів на суму 520 мільйонів доларів. Хоча є повідомлення про те, що саме тиск США відіграв тут свою роль, але це також є частиною урядової стратегії останніх кількох років щодо створення власної вітчизняної оборонно-промислової бази.

Бразилія, Туреччина та інші країни з ринком, що формується, також розвивають власну оборонну промисловість протягом останніх двох десятиліть, щоб зменшити свою залежність від імпорту озброєнь. Війна в Україні прискорить цей процес.

Путін, ймовірно, не очікував, що його зусилля з анексії України струсять світовий ринок озброєнь або спричинять занепад в цьому секторі в Росії. Але це ще один спосіб, за допомогою якого, його війна спричиняє геополітичний землетрус.