Зрадник чи герой: в Україні складно ідентифікувати російських колабораціоністів

Місцеві чиновники в районах, захоплених російськими військами, часто опинялися перед непростим вибором: спробувати захистити та представляти людей, які їх обрали, або швидко втекти

В Україні йде розплата, прокуратура заводить десятки справ проти українців, які звинувачуються у співпраці з російськими збройними силами. У МВС кажуть, що розслідується вже понад 500 справ. Про це йдеться в аналітичній публікації CNN, повідомляє Foreign Ukraine.

Починаючи з президента Володимира Зеленського і закінчуючи чиновниками нижчого рангу, українська влада мала особливу ненависть до ймовірних колабораціоністів або гауляйтерів, як їх часто називають. Гауляйтери були районними чиновниками у нацистській Німеччині.

У квітні Зеленський заявив, що «справедливість буде відновлено. Кожен, хто став гауляйтером, може прописатися десь у Ростові-на-Дону», у Росії.

Від Маріуполя до Енергодару росіяни змогли знайти українців, які готові стати місцевими чиновниками, хоча в багатьох випадках їхня компетентність викликала сумніви.

Більшість обвинувачених у колабораціонізмі досі перебувають поза досяжністю української прокуратури. Але близько 40 колишніх чиновників та інших осіб вже постали перед судом відповідно до суворих законів, ухвалених незабаром після вторгнення. Декого з них визнали винними у наданні військової розвідки росіянам.

Судові переслідування продовжуються, але не всі справи кришталево чисті. Місцеві чиновники в районах, захоплених російськими військами, часто опинялися перед непростим вибором: спробувати захистити та представляти людей, які їх обрали, або швидко втекти. Херсонський регіон надав багато прикладів цієї дилеми.

Хаос у Херсоні

У перші дні вторгнення російські війська увірвалися до Херсона. Багато регіональних чиновників — поліція, силовики, політики — швидко втекли.

Але залишився депутат міськради Херсона Ілля Карамаліков. Тепер йому загрожує звинувачення у державній зраді.

У шестисторінковому обвинувальному акті, який потрапив у розпорядження CNN, стверджується, що Карамаліков «здійснює дії, спрямовані на шкоду суверенітету, територіальній цілісності та недоторканності» України, «шляхом переходу на бік країни-агресора Російської Федерації під час військового стану та сприяння підривній діяльності проти України».

Його адвокат Михайло Величко категорично відкидає звинувачення і каже, що Карамаліков заслуговує на похвалу за те, що залишився на своїй посаді і намагався підтримувати порядок у місті в дні хаосу після вторгнення.

«Всі силовики та обласна адміністрація були евакуйовані заздалегідь. Херсон був покинутий. Це не лише призвело до відсутності української влади в обласному центрі, а й поставило під загрозу безпеку мешканців Херсона, яких залишили наодинці. Цивільні особи не можуть протистояти грубій збройній силі. Так, дехто співпрацює. А дехто просто відмовляється і чекає, поки Херсон звільнять. Багато вчителів, наприклад, відмовилися працювати. Мер відмовився працювати», – запевняє Величко.

Майже через два місяці Карамаліков був заарештований після перетину кордону з українською територією, коли він вивозив свою сім’ю з Херсона. Його тримали у будівлі силових структур у Кривому Розі, і Величко стверджує, що Карамаліков зазнавав фізичного насильства та тортур.

Карамаліков досі перебуває під вартою і звинувачується у передачі окупаційній владі конфіденційної інформації, зокрема особистих даних херсонських правоохоронців, політиків та активістів.

Величко каже, що це смішно.

«У військкоматі були повні списки: з адресами, з прізвищами, з телефонами та посадами людей. Списки всіх працівників територіальної оборони Херсонської області. Є списки військовослужбовців та цивільних осіб. Усе було відкрито», – сказав він.

Прокуратура також стверджує, що Карамаліков сприяв евакуації поранених російських військовослужбовців та допомагав їм знайти їжу та реабілітацію.

Муніципальна варта

25 лютого, наступного дня після перетину українського кордону російськими військами, Карамаліков опублікував у Facebook заклик до волонтерів муніципальної охорони підтримувати порядок та запобігати мародерству, а також організовувати гуманітарну допомогу.

Один житель, який попросив не називати його імені, розповів CNN: «Вони захищали місто від мародерів, щодня когось ловили».

Справді, мер Херсона Ігор Колихаєв, який також залишився, заявив 20 березня: «У місті не залишилося ані поліції, ані прокуратури, ані судової системи… У місті мародери, є спроби боротися з ними. Муніципальна варта цілодобово охороняє Херсон від мародерства».

Сам Карамаліков написав у Facebook: «Міська гвардія Херсона – єдиний орган влади у місті на сьогодні. Завдання: патрулювання вулиць міста, боротьба з мародерами, нелегальною торгівлею, вуличним та побутовим насильством».

Величко каже, що його клієнт неминуче мав справу з новою окупаційною владою. Один із телефонних дзвінків Карамалікова, перехоплений українськими спецслужбами, продемонстрував його незручне становище. За словами його адвоката, добровольці затримали російського дезертира. Утримання його під час окупації Херсона могло спричинити сувору відплату, тому Карамаліков вирішив видати його і встановив контакт з російськими військами.

Відкидаючи твердження про те, що він був у добрих стосунках з росіянами, один із соратників повідомив, що 24 березня в Херсоні в приміщенні Карамалікова були проведені обшуки російськими військами. Через два тижні проросійські Telegram-канали заявили про «Муніципальну варту» в Херсоні і звинуватили і Колихаєва, і Карамалікова у прикритті рекету.

Карамаліков вирішив вивезти родину із Херсона. Коли він це зробив – 14 квітня – його затримала українська поліція на блокпості.

Згідно з документами, з якими ознайомився CNN, справа проти Карамалікова значною мірою ґрунтувалася на свідченнях високопоставленого офіцера силових структур, який залишив Херсон до приходу росіян і згодом був звільнений указом президента.

Деякі регіональні чиновники кажуть, що отримали від Києва обмаль вказівок на те, як боротися з окупацією. Мер міста Херсона Ігор Колихаєв повідомив: «Ми продовжуємо дистанційно працювати з фахівцями міськради, депутатами і досі чекаємо на відповідь з Офісу президента». Колихаєв досі перебуває у регіоні, але його усунули з посади.

Зрадник чи герой?

Марина Песчаненко, яка добре знає Карамалікова, вважає, що його звинуватили несправедливо.

«Ілля разом із мером Ігорем Колихаєвим зробили все, щоб місто функціонувало. І це без підтримки київського уряду», – сказала вона.

За її словами, у такі відчайдушні моменти є кілька добрих варіантів.

«Дійте на свій розсуд, обирайте ті рішення, які вважаєте найкращими для міста. І в цій екстремальній ситуації будь-які рішення є вірними», — сказала вона.

Цю думку підтримує Петро Андрющенко, радник мера Маріуполя.

«Важливо пам’ятати, що робота на окупантів у гуманітарній сфері, по суті, не є співпрацею. Відплата буде, але тільки для справжніх колабораціоністів», — сказав він минулого місяця, невдовзі після того, як сепаратистська самопроголошена Донецька Народна Республіка взяла на себе управління містом.

Але незрозуміло, чи побачать ситуацію в однаковому світлі, служба безпеки та прокуратура, і це турбує тих, хто щосили намагається надавати основні послуги на окупованих Росією територіях. CNN поговорила з високопосадовцем державної аптечної мережі в Мелітополі, який співпрацював із росіянами.

«Нам треба закрити всі аптеки та бігти? Залишити мешканців в окупації без медичної допомоги та без ліків? Яке рішення пропонує нам уряд» – риторично запитала ця людина CNN.

Ця людина попросила не називати його імені з метою власної безпеки, але додала: «У місті дефіцит ліків, але закриття аптечної мережі призведе до ще більшого скорочення медпрепаратів. Правильного рішення немає. Якщо ти залишишся, ти колабораціоніст. Якщо ти поїдеш, то кинув своїх громадян без медичної допомоги».

Серед інших постраждалих професій – вчителі на окупованих територіях. Заступник міністра юстиції України Валерія Коломієць заявила Укрінформу, що «педагоги несуть відповідальність за свої дії – і якщо вони починають вести пропаганду у навчальних закладах, стверджуючи, наприклад, що окупації немає, то вони порушують закон».

У Херсоні на вчителів чинився сильний тиск, щоби вони викладали нову «російську» програму. Деяким у квітні погрожували, за словами місцевих активістів, нахабним повідомленням: «Або віддавайте нам ключі та документи, або ми відправимо вас «відпочивати» до підвалу».

За словами українських офіційних осіб, інших відправили до окупованого Росією Криму для навчання за російською програмою.

У Херсоні також є докази того, що затриманих змушували підписати «засудження українського режиму» та подати заяву на отримання російського паспорта, за словами херсонського депутата Сергія Хлана, а також людей, які розмовляли зі CNN після втечі з регіону.

Такі приклади показують, що часто важко розрізнити, хто активно співпрацює, а хто намагається вести ризиковане та непередбачуване існування.

Віце-прем’єр Ірина Верещук визнає дилему, але уряд не здається.

«Не беріть російський паспорт. Я знаю, що це може бути непросто, але зрештою російське громадянство створить для вас більше проблем, ніж переваг», – сказала вона.

У Кривому Розі найближчими днями має розпочатися один із найгучніших судових процесів за колабораціонізм — над депутатом Херсонської міськради Карамаліковим.

Величко впевнений, що його клієнта буде виправдано, незважаючи на безліч звинувачень проти нього.