Проте, ситуація у Литві «не така погана, як в інших країнах Балтії», де мешкає велика російськомовна меншина

У багатьох сусідніх з Росією країнах, особливо в тих, що колись входили до складу СРСР, невелика меншість, переважно російськомовна, виступила на підтримку вторгнення в Україну та захистила цілі Путіна. Одним із таких прикладів є невелика балтійська держава Литва, яка межує з російським анклавом Калінінград. За даними Дослідницької ради Литви, до 15% населення Литви говорять російською мовою, а росіяни становлять другу за величиною національну меншину у цій країні. Про це йдеться в аналітичній публікації EuroNews, повідомляє Foreign Ukraine.

«Це божевілля»

25-річна Саша Данилкова народилася і виросла у Литві і говорить лише російською мовою. Хоча Данилкова називає себе литовкою, половина її сім’ї — російськомовні нащадки росіян та українців.

«Я повністю проти війни. Це божевілля. Путін і люди навколо нього збожеволіли», — вважає вона.

Проте, погляди Данилкової на війну різко відрізняються від поглядів її батьків і всієї родини, особливо її старших членів.

«Вони кажуть, що це сумно, коли люди вмиратимуть. Але деякі члени моєї родини вважають, що війна була необхідна і що Путін має рацію», — сказала вона.

«Найдивнішим» з її точки зору є те, що таку підтримку найголосніше висловлювала українська частина її родини, яка має родичів на батьківщині.

Хоча погляди російськомовної меншини Литви на війну не вивчалися, інші опитування є красномовними.

В одному дослідженні європейських цінностей, проведеному у Литві, 54% тих, чия перша мова була російською, погодилися із наративом, який просуває Москва: начебто, політика Росії є адекватною реакцією на дії США і НАТО, спрямовані проти неї.

Ще 48% вважають Крим, який анексовали у 2014 році – законною територією Росії.

«Ситуація далека від райдужної»

Данилкова стверджує, що симпатії її сім’ї до Путіна пояснюються віком.

«Старше покоління литовців ближче до росіян. Вони дивляться лише російські новини й переважно розмовляють з іншими носіями російської мови. Інших точок зору вони не чують», – зазначає вона.

Незалежно від джерела, погляди російськомовних жителів Литви впливають на суспільство.

Д-р Маргарита Шешелгіте, директор відділу міжнародних відносин та політичних наук Вільнюського університету, підкреслює, що вони створюють «підповерхневу напруженість».

За її словами, багато представників російськомовної спільноти стурбовані ініціативами уряду щодо перейменування Литовського російського драматичного театру у Вільнюсі через війну в Україні, а також демонтажем радянських пам’яток.

На думку Шешелгіте, литовці дедалі частіше ставляться до російськомовних із підозрою.

«Існують певні стереотипи, які викликають недовіру», — сказала вона, посилаючись на те, що наміри російськомовних вступити до литовської армії зустріли з підозрою та ворожістю в публічних дебатах.

«Раніше це не викликало проблем»

Все-таки вплив Росії пов’язаний не лише з віком.

За словами Шешелгіте, підтримка Росії та Путіна в литовських російськомовних школах «досить висока».

Вона вказала на той факт, що багато вчителів у школах були росіянами, і це «допомагає скласти уявлення про те, хто вони є».

«Школи – це місця, де російська пропаганда і дезінформація досі доходять до молодшого прошарку суспільства», – сказала Шешелгіте.

«Це виклик, над яким ми маємо думати».

Нині у Литві налічується 48 російських шкіл, у яких щорічно навчається близько 14 000 учнів.

Прагнучи обмежити вплив Росії, Литва заборонила російські та білоруські телеканали у 2022 році та заблокувала багато російських новинних агентств в Інтернеті.

Однак Шешелгіте підкреслює, що ситуація у Литві «не така погана, як в інших країнах Балтії», де мешкає велика російськомовна меншина.

Однією з причин, за її словами, є те, що російськомовні жителі Литви добре інтегровані.

«Вони проходять державну службу, навчаються в одному університеті, ходять в одні й ті самі ресторани, в одні й ті ж бари… чого немає в інших країнах Балтії, де більше сегрегації», — сказала вона.

Російськомовні у Латвії та Естонії становлять приблизно 25% населення і вже давно стикаються з політичними та соціальними труднощами з моменту здобуття незалежності від СРСР у 1991 році.

Значна кількість російськомовних досі не отримали громадянства, а це означає, що вони не можуть голосувати чи обіймати посади на національному рівні або в Європейському парламенті.

«Війна не допускає сірої зони»

Шешелгіте стверджує, що становище російськомовної меншини у Литві «виправляється» у процесі зміни поколінь, незважаючи на проблеми, пов’язані з війною.

Литва є одним із найактивніших та найгучніших прихильників України у світі.

За даними опитування Балтійської служби новин, близько 50% литовців пожертвували гроші або знайшли інші способи допомогти Україні.

Цей загальний клімат, за словами Шешелгіте, підштовхував російськомовних литовців до незгоди з війною.

«На війні немає місця сірій зоні. Вона або біла, або чорна, і ви маєте прийняти одну зі сторін, — сказала вона.

Ці зусилля також було підтримано ефективним посланням уряду, яке дистанціювало російськомовних жителів Литви від конфлікту за межами їхніх кордонів.

«Нам вдалось донести думку про те, що війна викликана російським режимом і що російськомовні перебувають у безпеці. Це не полювання на відьом. Ми маємо залишатися єдиними», — резюмує Шешелгіте.