Віталій Кім: Солідарність в екстремальних ситуаціях – це основа ДНК кожного українця

Віталій Кім, керівник Миколаївської військово-цивільної адміністрації дав інтерв’ю австрійському виданню Der Standaard і Foreign Ukraine пропонує з ним ознайомитись.

Віталій Кім / Фото: Teun Voeten/Sipa USA)

Чи розпочався новий етап війни після фіктивних референдумів та анексії українських територій?

Віталій Кім: Так звані референдуми (і анексія, зауважте) — це лише інструмент для Росії, щоб пояснити своєму народу, навіщо вони все це роблять. Вони пропонують Росії можливість мобілізувати наших людей на окупованих (українських) територіях. Там видають російські паспорти. А без російського паспорта там навряд чи проживеш. Ви не можете платити нічого і вам не можуть платити нічого. Це означає: ні електрики, ні газу. А якщо наші люди на окупованих територіях візьмуть російський паспорт, то їх також можна буде мобілізувати на боротьбу проти нас.

Де зрештою вирішуватиметься ця війна?

Кім: Перемога – це питання багатьох маленьких успіхів. Усі, весь світ допомагає нам боротися зі злом. Немає іншого способу висловити це. Тому кожен протест у Дагестані, кожен протест у Росії, вся допомога наших зарубіжних партнерів допоможе нам перемогти.

У Західній Європі досі лунає багато голосів, які вважають, що потрібне дипломатичне рішення?

Кім: Уяви, я приходжу до тебе додому, беру твою кімнату, потім беру твою дружину, а потім кажу: давай домовимося. Про що там домовлятись?

У чому ви бачите найбільший ризик цієї зими?

Кім: Обстріл. Коли немає обстрілів, люди не мають проблем.

Росія завжди буде сусідом?

Кім: Ми не можемо тут вибирати.

Якими ви уявляєте собі відносини з Росією у майбутньому – далекому чи близькому?

Кім: Я не можу створити нічого нового у цій історії. Я не можу переписати історію нашої планети та змінити факти. Але, зазвичай, завжди було так, що через два покоління люди починають прощати один одного. Так було завжди. Я думаю, що проблеми з нашим сусідом визначать щонайменше наступні два покоління. Адже деякі речі ми не можемо забути – і не можемо пробачити.

Україна завжди вважалася країною зі слабкими інститутами. Але в кризу працює як годинник. Як ви поясните цей феномен?

Кім: Це у нашій природі, це у нашій ДНК. Багато хто з нас працює дуже добре лише в екстремальних ситуаціях. Ми залишаємось спокійними, живемо своїм життям, не дозволяємо повсякденним проблемам похитнути нас – але коли є небезпека, ми встаємо, захищаємось і наполегливо працюємо, щоб перемогти. Як зараз. Ми не готові відмовитись від того, що належить нам.

Але що довше триватиме окупація, то більше зміниться демографічна ситуація на окупованих територіях. Ви побоюєтеся, що це ускладнить відвоювання цих територій? Чи бачите ви небезпеку того, що цей нинішній наступ сповільниться в процесі просування на схід?

Кім: Безперечно і у всіх сенсах. Тому що час працює проти нас у цьому питанні. У росіян є телебачення, є пропаганда, вони змушують людей працювати. Багатьох не турбує політика. Вони просто хочуть жити – і все. Але загалом час працює на Україну: у нас є підтримка світу, а чисельність нашої армії постійно зростає. Але ми перебуваємо на перетині цих векторів.

Військова допомога – це один вимір, гуманітарна допомога – це інший вимір. Чого потрібно найбільше?

Кім: Потрібна не лише військова, але й гуманітарна підтримка. Так, ми маємо обмежені ресурси. У нас є воля та мотивація, щоб захистити себе. Але ми не маємо вибору. Якщо Росія закінчить цю війну, ця війна закінчиться. Якщо ми закінчимо цю війну, то України більше не буде. У цьому полягає різниця.

Як довго може протриматися такий регіон, як Миколаїв, який залежить від сільського господарства та, насамперед, від експорту зерна?

Кім: Поки що тут є люди і вони допомагають. Нині ми залежимо від уряду, а також від міжнародних партнерів. Наш регіон не може існувати самостійно – тільки разом з Україною. І у військовому, і в економічному аспектах.

Чи бачите ви ознаки того, що безпосередня загроза може швидко змінитись?

Кім: На полі бою, так. Але коли ми кажемо про загальну ситуацію, то я так не думаю. Тому що Росія є нелогічною країною.

І чи є ризик того, що ця російська логіка буде ефективною у Західній Європі і матиме політичні наслідки щодо підтримки України?

Кім: Стосовно Заходу, то Росія діє дуже логічно. Вони кажуть: буде дуже дорогий газ, тому припиніть підтримувати Україну. Вони використовують логіку, коли це потрібно.