Таке партнерство може бути дуже вигідним як в економічному, так і у військовому аспектах, підвищуючи безпеку обох країн і зміцнюючи взаємні відносини

У Польщі відбулась конференція на тему «Співпраця польського та українського ВПК – відбудова потенціалу, розвиток спільних проектів». Про це йдеться в аналітичній публікації Defence24, повідомляє Foreign Ukraine.

Учасниками конференції були:

• Міхал Дворчик, міністр уряду Польщі
• Олег Моцний, заступник міністра стратегічних галузей промисловості України
• Генерал Ярослав Громадзінський, заступник командира з оперативної сумісності Команди міжнародної допомоги Україні (SAG-U).
• Пьотр Войцеховський, президент правління WB Group
• Юрій Гусєв, генеральний директор концерну «Укроборонпром»

Модератором дискусії виступив Пьотр Малецький, президент правління Defence24, який на початку наголосив, що співпраця ВПК Польщі та України почалася задовго до початку війни з Росією, анексії Криму та бойових дій на Донбасі.

Першим доповідачем був міністр Міхал Дворчик, який підкреслив, що війна в Україні перевірила багато концепцій, зокрема й те, що можна вести тривалу й ефективну війну, спираючись виключно на іноземну зброю. Потрібні промислові та ремонтні потужності, а також постачання боєприпасів та інших бойових засобів, зокрема найсучасніших. Також було підкреслено важливість підсумків конфлікту, що триває, для подальшого розвитку ОПК.

«Була підтверджена теорія про те, що лише передові технології та дуже складна військова техніка відіграватимуть фундаментальну роль на полі бою. Ми бачимо, що поряд із такими системами, як HIMARS чи різними безпілотними літальними апаратами, дуже важливо мати більш просте обладнання, але з урахуванням переваги у вогневій потужності. Це лише два приклади, а таких висновків ще багато, і на їх основі як Польща, так і Україна повинні вже сьогодні адаптувати галузь до мінливого середовища безпеки. Адаптуватися до потреб збройних сил. Друге питання – можлива синергія, яка може виникнути у двосторонній співпраці», – зазначив Дворчик.

Міністр, звісно, ​​наголосив і на важливості допомоги з різних питань і на різних рівнях, яка надходила Україні з Польщі з початку війни. Це військова допомога, а також гуманітарна допомога, підтримка біженців і дипломатична співпраця на найвищому рівні. Ця діяльність має стати основою довгострокових і плідних відносин та їх зміцнення на політичному, військовому, економічному та соціальному рівнях.

Наступним виступив заступник міністра стратегічних галузей промисловості України Олег Моцний, який наголосив на важливості співпраці та, насамперед, на допомозі, яку Польща надає Україні. Саме матеріальна, технологічна та фінансова допомога дозволила збройним силам функціонувати в умовах російської агресії. Український оборонно-промисловий комплекс потребує підтримки, сучасних технологій і надійних партнерів для виконання своїх поточних і перспективних завдань.

«Для забезпечення потреб Збройних Сил і безпеки України в умовах російської агресії зусилля зосереджені на окремих номенклатурах виробництва: оперативні ракетні комплекси, безпілотні літальні комплекси різних типів, авіаційні, зенітні та радіолокаційні комплекси, системи розвідки, рішення для спеціальних операцій, інформаційної боротьби та кібербезпеки. Окремим аспектом є забезпечення функціонування, обслуговування та ремонту захопленої техніки, а також озброєння та техніки, наданої в рамках міжнародної допомоги, а також власної. Це потребує відповідного планування, зокрема щодо роботи українських заводів, а у перспективі – запуск на базі наших технологій і наших виробничих компаній у Польщі. Це потребує передачі повної експлуатаційної документації, а також виробництва», – зазначив Моцний.

Він також підкреслив, що у перспективі українська промисловість і науково-технічний комплекс повинні брати участь у міжнародних проектах і програмах. Тут також особливо важлива роль Польщі – як сусіда, найвідданішого партнера та союзника. Зокрема, це стосується розробки техніки, обладнання та озброєння, які будуть потрібні сектору оборони та безпеки України. Він також додав, що Україна має унікальні можливості та технології, затребувані в міжнародному співробітництві, такі як рішення космічної галузі, включаючи пускові установки, супутникові системи, радіолокаційні та ракетні системи. У цих сферах, як і в багатьох інших сферах, Україна має унікальні компетенції.

Після слів політиків настав час для військової точки зору, представленої генералом Ярославом Громадзінським, який нещодавно, лише в серпні, залишив посаду командира 18-ї механізованої дивізії заради посади заступника командира Міжнародної оперативної сумісності у Команді допомоги Україні. Як він підкреслив, це надало йому набагато краще розуміння ситуації завдяки доступу до інформації, що надходить, серед іншого, з українського фронту.

«Усі мої знання за 32 роки були повністю переоцінені. Досвід того, що відбувається в Україні та як використовується зброя. Донедавна танкам пророкували занепад. Ми мали бути експедиційною армією… потім армією нового зразка. І тут з’ясовується те, що споконвіку було класичним, сьогодні залишається єдиним ефективним способом захисту. Тому ми намагаємося допомогти чим можемо, хоча виклики величезні. Наприклад, в артилерії. Україна отримала 9 або 10 різних 155-міліметрових платформ. Це логістичний жах для забезпечення. Це те, з чим ми стикаємося щодня, коли справа стосується технічного обслуговування та запасних частин. Це виклик. Завдання полягає в тому, щоб тренувати солдатів на різних платформах. Але й щодо боєприпасів має бути один стандарт, але він стосується лише калібру 155 мм. Вага і параметри снарядів різні. Не всі вони підходять для всіх гаубиць. Тому Україна, незважаючи на війну, яка триває, повинна вже сьогодні почати проектувати та планувати свої Збройні сили», – вважає Громадзінський.

Також не варто забувати про співпрацю у сфері уніфікації техніки, боєприпасів, спільної служби, навчання, але й виробництва. Це не тільки зміцнило б альянс і безпеку в регіоні, але й значно посилило б переговорну позицію обох країн при закупівлі обладнання чи технологій, які вони самі не виробляють. Він також зазначив, що Польща наразі має велике значення як логістичний та промисловий хаб для діяльності в Україні. Тому поєднання бойового досвіду української та польської промисловості надасть величезний позитивний ефект з обох сторін.

«Мене, як солдата, цікавить техніка на передовій. Ми не очікуємо Porsche, але це має бути ефективне обладнання, яке адаптоване до умов сучасного поля бою», – підсумував свій виступ генерал Громадзинський.

Наступним виступив Пьотр Войцеховський, президент правління WB Group, яка вже багато років постачає сучасне обладнання як для польської, так і для української армії. Він почав з адаптації у польській армії пострадянської гаубиці 2S1 Goździk із сучасною системою керування вогнем Topaz, яку збагатили безпілотними літальними апаратами FlyEye. Сьогодні «Топаз» є в сучасних гаубицях «Краб» польського виробництва за стандартами НАТО, які зараз воюють в українській армії.

«Був час до війни. Це час спеціальної допомоги, технічного обслуговування та операційної підтримки, а також допомоги українським підприємствам, щоб вони могли продовжувати виробництво. Є також час проектування, планування цієї співпраці, яка чекає на нас у майбутньому», – каже Войцеховський.

Наразі, як підкреслює він, ми працюємо в умовах тиску часу, але це не витримує таких викликів, як законодавчі норми, обмеження на постачання комплектуючих або планування закупівельних ресурсів для конкретних типів обладнання.

«Розпочавши співпрацю, і нам, і українській стороні потрібна спільна база, чіткі процедури та правила. Вкладаючи кошти, ми повинні знати, чи окупляться ці вкладення. Я знаю, що це може пролунати дуже недоречно сьогодні в ці важкі часи, але ви також повинні дивитися крізь цю призму. Безпека та стабільність інвестицій. Це значною мірою роль урядів, політиків і законодавців – як уряди будуть моделювати цю співпрацю. Це мають бути спільні проекти, в яких будуть чітко визначені асортимент і кількість, які необхідні окремим країнам, а також права власності, їх поділ і захист, а також питання експорту та фінансування. Також необхідно інтенсивно працювати над правовим середовищем, яке суттєво відрізняється в Польщі та Україні. Йдеться про своєрідне зрівняння обох правопорядків, наприклад, у сфері отримання концесій, правової структури підприємств, облігацій. Щоб вони були сумісні між собою, що забезпечить безперебійну співпрацю протягом багатьох років», – пояснив Войцеховський.

Представник WB Group, яка багато років і на практиці співпрацює з українською промисловістю, наголосив на необхідності уніфікації певних норм і стандартів. За його словами, «Польща дотримується західних стандартів з 1989 року, використовуючи імпортовані з-за кордону технології та машини. Україна пішла іншим шляхом, більшою мірою спираючись на власний промисловий потенціал, технології, розроблені на базі попередніх рішень. Незважаючи на те, що вони мають дуже цікаві рішення в галузі оборонних технологій, різні стандарти, інші норми та матеріали, це може спричинити певну несумісність виробництва.

Тому, на думку Войцеховського, варто виробити якісь спільні стандарти та подумати, як поєднати найбільш цікаві та перспективні польські та українські технології. Водночас варто поспостерігати за досягненнями України у сфері оборонного застосування, адже, як він сам зізнався, йому імпонує те, як новітні технології, наприклад роботизовані, використовуються абсолютно інноваційно. Через потребу моменту було ухвалено багато рішень, які досі не вважалися корисними у промисловості чи військових застосуваннях. Іншим важливим напрямком майбутньої співпраці є космічні технології, мікросупутникові угруповання та інші види діяльності в космосі, які довели свою велику корисність і обидві сторони мають певні досягнення в цих питаннях, які можуть доповнювати одна одну.

На це посилався і президент «Укроборонпрому» Юрій Гусєв, говорячи про співпрацю між Україною та Польщею, яка реалізується на міждержавному рівні. Вона стосується актуальних питань, але також містить плани довгострокової співпраці та перенесення частини виробництва до Польщі в нинішній складний період. Зараз заводи «Укроборонпрому» зосереджені на виробництві та відновленні військової техніки після ремонту. Але є багато сфер, у яких концерн може співпрацювати з Польщею. Це включає спільні проекти та можливості розвитку радіолокаційних систем, безпілотних систем, ракетних технологій і високоточних боєприпасів. Але це також технології майбутнього, рішення, які пов’язані з робототехнікою чи штучним інтелектом.

Підсумовуючи зустріч, генерал Громадзинський ще раз наголосив, що як Польща, так і Україна замінюють пострадянське обладнання та старі конструкції на такі, що відповідають західному стандарту НАТО. Польща близька до завершення цього процесу, а Україна лише вступає в нього. З одного боку, це сприятливий час для розробки спільних стандартів і стандартизації зброї на багатьох рівнях. З іншого боку, Польща може скористатися досвідом війни в Україні, а натомість запропонувати досвід тривалого процесу трансформації до стандартів НАТО. Тому є унікальна можливість створити міцний і розвиваючий альянс у цій сфері.

Зі свого боку, заступник міністра Олег Моцний підкреслив, що співпраця в таких сферах, як космічна галузь, мікросупутники тощо, триває роками, при активній співпраці його міністерства та Польського космічного агентства. Є також багато інших сфер, де співпраця приносить відчутну користь як Польщі, так і Україні. Тому необхідно діяти для зміцнення цього виду співпраці на інших рівнях. У цьому аспекті важливим кроком на шляху співпраці може стати створення Спілкою підприємців та роботодавців нового Форуму озброєнь ZPP. Це створить основу для співпраці, зважаючи на те, що ZPP має офіс у Києві, який разом із офісами у Варшаві та Брюсселі дозволить зміцнити мережу контактів.