Вони не лише уособлюють різні ідеології, але й протилежні військові школи

10 жовтня Росія навела жах масштабними ракетними обстрілами України. Атаки розглядаються не лише як подальша ескалація війни, але вони також стали першим офіційним актом збройної агресії нового російського головнокомандувача військових дій в Україні Сергія Суровікіна. У Києві йому протистоїть генерал Валерій Залужний, який очолює українські збройні сили. Двоє чоловіків не лише уособлюють різні ідеології, але й протилежні військові школи. Про це йдеться в аналітичній публікації Focus, переказ якої пропонує Foreign Ukraine.

«Генерал Армагеддон»: Сергій Суровікін

У Москві знову перемогли прихильники жорсткої лінії. Новий командувач російськими військами в Україні Сергій Суровікін вважається більш здібним, але водночас є одним із найжорстокіших і безжальних генералів Росії. Після 7,5 місяців безуспішної війни, 56-річний новосибірець тепер має це виправити. У Сирії під його керівництвом більшість територій країни було відвойовано для лояльного Москві президента Башара Асада.

Суровікін, також відомий як «Генерал Армагеддон», одразу опинився у своїй стихії. Через два дні після його призначення російська армія 10 жовтня обстріляла ракетами великі території України — навіть центр столиці Київ не пощадила. Загалом загинуло 20 людей, а понад 100 людей отримали поранення.

Зневага до людського життя проходить червоною ниткою через всю військову кар’єру Суровікіна. Коли 1991 року путчисти-комуністи підтягли танки, щоб зупинити розвал СРСР, по демонстрантам з трьох дивізій, спрямованих до Москви, стріляли лише солдати батальйону Суровікіна – троє людей тоді загинули. В той час ще молодого капітана спочатку заарештували, але потім відпустили та навіть підвищили до майора.

Навіть справа про крадіжку зброї у військовому училищі ім. Фрунзе не змогла зупинити його кар’єру. Пізніше умовний вирок було скасовано. За кілька років Суровікін став начальником штабу російської дивізії в колишній радянській республіці Таджикистан. З одного боку, його підрозділи вважалися зразковими та дисциплінованими — водночас випадки рекрутської каторжної праці та два самогубства підлеглих йому офіцерів свідчили про те, що методи Суровікіна вже тоді щонайменше виглядали сумнівними.

У 2017 році сирійська місія у Кремлі зробила його уславленим героєм війни. Правозахисники звинувачують Суровікіна у жорстоких авіаударах, зокрема, по цивільних об’єктах, таких як школи та лікарні. Попри це, Путін нагородив його орденом Героя Росії за бойові дії.

Призначення Суровікіна головнокомандувачем військ у війні проти України, яку Москва продовжує називати «спеціальною військовою операцією», зараз особливо тішить прихильників жорсткої лінії, близьких до Кремля: правителя Чечні Рамзана Кадирова або начальника загону найманців «Вагнер» Євгена Пригожина. Останній охарактеризував Суровікіна як «найздібнішого полководця російської армії».

Російський військовий аналітик Руслан Пухов резюмував так звані переваги Суровікіна в інтерв’ю Financial Times: «Він крутий хлопець, який знає, як вести війну. Він справжній звір, а не якийсь тупий горілчаний чувак чи псевдоінтелектуал. Він справжній боєць, який іноді наважується сказати правду своєму начальству».

«Залізний генерал»: Валерій Залужний

Суперником Суровікіна в Україні є Валерій Залужний, відомий у народі як «залізний генерал». На відміну від Суровікіна, 49-річний Залужний не новачок у цій війні. Ще у 2021 році, тобто до вторгнення Росії, президент Володимир Зеленський призначив його головнокомандувачем Збройних сил України.

Під керівництвом Залужного українська армія не здалася, перейшла у контрнаступ і вже відвоювала великі ділянки окупованої території. Завдяки цій рішучості, Залужний також завоював велику повагу на міжнародному рівні. У 2022 році журнал Time вніс його разом із Зеленським у перелік 100 найвпливовіших людей світу. Vogue назвав його «легендарною постаттю». Залужний також виступає за перехід ЗСУ від радянських структур у сучасну армію, яка здатна захистити свою країну від ядерної держави.

Виснажені війною українці, цінують Залужного за те, що він завжди виявляє людяність. У минулому багато разів публікувалися фотографії, на яких генерал схиляється над трунами полеглих солдатів або стоїть на колінах перед матір’ю, що плаче. У соціальних мережах є власні фан-групи Залужного із тисячами передплатників. Влітку в інтерв’ю Залужний, також відомий своїм гумористичним характером, сказав: «Я часто озираюсь назад і питаю себе: як я в це потрапив?»