Політичний «Титанік»: як Путін тягне Лукашенка на дно, спонукаючи воювати проти України

Будь-яке втягування Білорусі у війну проти України є «політичним самогубством» для білоруського диктатора

Фото: SERGEI ILYIN (AP)

Коли два роки тому Білоруссю прокотилися масові вуличні протести після фальсифікованих виборів, лідера східноєвропейської нації Олександра Лукашенка підтримав Кремль, який надіслав йому офіцерів безпеки та гроші. Сьогодні, через вісім місяців після того, як Росія напала на Україну, Лукашенко ризикує втратити владу, яку підтримує Росія, оскільки Москва тисне на нього, щоб він активніше брав участь у невдалій військовій кампанії в Україні. Про це йдеться в аналітичній публікації The New York Times, переказ якої пропонує Foreign Ukraine.

Росія розпочала вторгнення в Україну з невдалого нападу на Київ з білоруської території. Російська армія застрягла і відступає, тому президент РФ Володимир Путін сподівається на більш надійну підтримку Лукашенка.

Після нещодавньої зустрічі з Путіним, Лукашенко заявив своїм військовим і представникам служби безпеки, що Україна, Польща та НАТО «намагаються втягнути нас у бій».

«Ми не повинні дозволити їм втягнути нас у війну», – зазначив тоді він.

Його зауваження, хоч і були спрямовані проти НАТО, однак виявили глибоке занепокоєння тим, що, на думку західних і українських офіційних осіб, посилюється тиск Росії.

«Незрозуміло, що саме Путін просив в Лукашенка у Санкт-Петербурзі, але й так ясно, що Лукашенко поки що не бажає вступати у війну через величезні політичні ризики», – зазначив Артем Шрайбман, білоруський політолог, який втік до Польщі після жорстокого розгону післявиборчих протестів у 2020 році.

Світлана Тихановська, лідер білоруської опозиції та кандидат у президенти у 2020 році, яка зараз перебуває у вигнанні, назвала будь-яке втягування Білорусі у війну «політичним самогубством» для Лукашенка.

Останніми днями по всій Білорусі спостерігається бурхливе переміщення військ та інша військова діяльність. Але серед найбільш помітних рухів, про які повідомляє білоруський проект Hajun, що відстежує військову активність, було переміщення залізницею білоруських танків та іншого обладнання до Росії та з території поблизу України.

Інститут вивчення війни, американська дослідницька група, вважає дуже малоймовірним безпосереднє втягнення Білорусі у війну.

Однак, навіть не вступаючи у війну безпосередньо, Лукашенко вже бореться з безліччю нових небезпек, створених вторгненням Путіна. До них належать постійний потік опозиційних активістів, які їдуть в Україну, щоб зі зброєю в руках виступити проти Росії. Ці добровольці поки що трималися подалі від території Білорусі, але вже радикалізували опозиційний рух, який тепер, вперше, має сучасну військову підготовку та досвід бойових дій.

«У нас є дві мети. Ми допомагаємо захищати Україну від Росії, але також прискорюємо звільнення Білорусі від Лукашенка. Головна причина, чому Лукашенко протримався так довго при владі, — підтримка Путіна. Якщо Путін вичерпає свої ресурси в Україні, то у нього залишиться менше приводів, щоб підтримувати Лукашенка», – сказав Вадим Кабанчук, заступник командира полку Каліновського, добровольчого загону, який допомагає Україні та налічує близько 500 бійців, переважно білоруських.

Представник української розвідки розповів, що білоруські бійці, які  інтегровані в український Інтернаціональний легіон, символічно важливі, але їх кількість менша, ніж стверджує Кабанчук.

Тим не менш, служби безпеки Лукашенка серйозно ставляться до цих сил.

Іван Тертель, голова служби безпеки Білорусі, яка досі використовує свою радянську назву К.Г.Б., попередив, що полк Каліновського та інші «збройні формування» «готуються в Україні, Польщі та Литві для досягнення своєї мети – силового захоплення влади в Республіці Білорусь».

Кабанчук вважає, що небезпеку для Лукашенка сьогодні становить не збройний напад з боку України, а його власний союз із Кремлем і залежність від нього.

«У нього більше немає простору для маневру. Колись він маневрував між Росією і Заходом. Але зараз Путін затягнув його занадто далеко. Вони обидва потонуть разом на цьому «Титаніку», — запевняє Кабанчук.

Зазвичай, високодисциплінований уряд Лукашенка тепер виявляє ознаки напруги.

В інтерв’ю, опублікованому у російській газеті «Известия», міністр закордонних справ Білорусі Володимир Макей заявив, що після зустрічі Лукашенка з представниками служби безпеки по всій країні було введено «режим контртерористичної операції» для протидії «провокаціям». Через кілька годин державне інформаційне агентство «Белта» з посиланням на КГБ заперечило це та заявило, що такого особливого режиму не було.

Поки Росія не напала в Україну, Білорусь понад 20 років бовталась у похмурому циклі подій, що повторюються: неймовірна перемога Лукашенка на виборах, мирні вуличні протести, а надалі, за підтримки Росії, насильницький розгін.

У 2020 році, після того як Лукашенко заявив, що його переобрали на шостий термін, сотні тисяч білорусів вийшли на вулиці, щоб протестувати проти сфальсифікованого голосування. Це були наймасовіші акції протесту з тих пір, як Лукашенко виграв свої перші та відносно чесні вибори у 1994 році. Тим не менш, він зміг утримати владу завдяки непохитній підтримці Путіна. Проте, війна в Україні загрожує зірвати цей сценарій, виснажуючи ресурси Росії та підвищуючи ризики для Лукашенка.

Вихваляючи добровольців полку Калиновського, як «хоробрих чоловіків і жінок», Франек Вячорка, старший радник Тихановської, підкреслив, що вони ризикують власним життям і здоров’ям, оскільки розуміють: «якщо Україна переможе, то Білорусь має шанс на зміни, а якщо програє – не буде ані України, ані Білорусі».