Українці зачарували ефективними дописами у соціальних мережах, у яких поєднується гумор і трагедія, щоб «завоювати серця та голови» у цілому світі та здобути підтримку міжнародних союзників
У жовтні невелика група українців, які мають досвід з відеомонтажу, комунікацій та реклами, вирішила подякувати Франції за зброю, яку вона надіслала ЗСУ. Про це йдеться в аналітичних публікаціях Financial Times та ВВС, переказ яких пропонує Foreign Ukraine.
«Це Франція, тож ми знали, що маємо зробити щось романтичне. Але це також мало нагадати їм, що вони можуть зробити більше», — розповідає Анна, яка допомагає створювати контент для команди, що керує акаунтом Міністерства оборони України у Twitter.
Змонтований відеоролик був опублікований у Twitter міністерства. На основі запису класичної французької балади Сержа Генсбура та Джейн Біркін «Je T’aime Moi Non Plus (I Love You, Me Neither)» відео містить зображення шоколадних цукерок і квітів, які переходять у кадри подарованої Францією 155-мм гаубиці «Цезар» на полях бою в Україні. Ролик набрав 1,5 мільйона переглядів і 31 000 ретвітів протягом 24 годин.
А от відеоролик із подякою Великобританії за військову допомогу поєднав музику Густава Холста та The Clash із проблисками Шекспіра, Девіда Боуї, Льюїса Гамільтона та зображеннями протитанкової зброї.
Надання Швецією реактивних установок «Карл Густав» вартістю у 20 тисяч доларів, які здатні збивати російські танки Т-90 вартістю 4,5 мільйона доларів проілюстрували популярною піснею «Money, Money, Money» з репертуару легендарного гурту АВВА.
Акаунт Міністерства оборони України почергово публікує похмурі нагадування про те, яких втрат завдала війна Україні разом із хитро створеними та часто нешанобливими повідомленнями. Це формує наратив про те, що українці стоїчні на війні, стримані у складних обставинах і великодушні на шляху до перемоги, яка стала можливою завдяки західній зброї. Дописи поширюються у Twitter серед цільової аудиторії — осіб, які ухвалюють міжнародні рішення, впливових журналістів і звичайних проукраїнських західників. Навіть коли витрати на енергію стрімко зростають по всій Європі, такі акаунти допомагають українським військовим заручитись народною підтримкою.
Акаунт Міноборони України у Twitter має 1,5 мільйона підписників, але його вплив значно більший. Його публікації та інші неофіційні проукраїнські сайти, за якими стежать високопосадовці в усьому світі, включно з державним і оборонним департаментами США та ЦРУ, допомагають зміцнити підтримку. А «гумор і креативність допомагають запобігти втомі від війни на Заході».
Цю роботу виконує різноманітна група волонтерів, включаючи графічних дизайнерів, відеоредакторів і копірайтерів, які пропонують свої ідеї компанії стратегічних комунікацій, де працюють ветерани політичної сцени України. Ця команда керує Twitter-акаунтами Міноборони України та міністра оборони Олексія Резнікова. Вони стали голосом Збройних сил України, використовуючи тролінг, нешанобливі жарти та розумінням культури країн, на які вони спрямовані.
Щоб показати довжину лінії фронту України, команда включила на мапі Курильські острови до складу Японії. Як відомо, це предмет територіальної суперечки між Токіо та Москвою. Після цього Twitter вибухнув коментарями японських користувачів, які були здивовані і вдячні за те, що українці знають про цю проблему.
Ще одна творча команда працює у США, створюючи цільовий контент для тамтешньої аудиторії. Частина матеріалів присвячена хітовому фільму 2000 року «Гладіатор», який, як відомо, особливо популярний серед покоління впливових американських чоловіків.
В іншій карикатурі ракетна система Himars плаває на гумовому човні і її ракети спрямовані на знаковий інфраструктурний проект Володимира Путіна — Керченський міст — віщуючи вибух, який частково зруйнував конструкцію.
«Ніхто не вірив, що Україна виграє цю війну, але ми не були здивовані тим, що виявились тиграми, тому нам потрібно показати західній аудиторії, що ми знаємо про себе. Найпростіші повідомлення часто спрацьовують найкраще», – зазначає ще один представник творчої команди на ім’я Тарас.
Він наводить приклад світлини, на якій зображені чотири солдати і кішка в Humvee, яку його команда знайшла у Telegram і опублікувала у Twitter. Це повідомлення ретвітнули 110 000 разів.
«Україна дарує світові чудову історію, сповнену трагедії та болю, а також краси, гумору та співчуття. Ми сміливі на полі бою, але ми також рятуємо котів і собак, гуляємо весілля на передовій — ми боремося за цінності», – вважає Анна.
Десятки каналів у Telegram також залучають величезну кількість підписників. Один із них – під назвою «Український наступ» має 96 485 підписників. Його гаслом є «боротьба на передовій цивільних мемів інформаційної війни з 2014 року». Він містить низку новин на військову тематику, тролінг Москви та випадкові розкопки у висвітленні західних ЗМІ. Як і більшість інших каналів, він не цурається демонстрації страждань, включаючи кадри мертвих або помираючих російських солдатів.
Найефективнішою зброєю творчої команди виявився безжальний тролінг ворога. Після того, як наприкінці літа українські військові здобули військову техніку та боєприпаси російської армії під час її хаотичного відступу з Харківської області, Тарас і його колеги написали у Twitter:
«Ми не приймаємо подарунків від убивць, катів, мародерів чи ґвалтівників. . . ми повернемо все, до останнього снаряду».
Упродовж літа, коли на російських базах у Криму лунали незрозумілі вибухи, українці глузували з російських солдатів за те, що вони підпалили власну інфраструктуру через необережне куріння. Для цього вони використовували пісню Bananarama «Нестерпне літо».
«Тролінг — найкращий варіант. Якщо ти глузуєш з ворога, то менше боїшся. Росія намагається переконати весь світ, що вони є наймогутнішою армією. Тепер ми бачимо, що вони слабкі, погано оснащені, деморалізовані — і тролінг допомагає нам показати, що російський цар – голий», – резюмує Анна.
Ігор Соловей, керівник Українського центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки підкреслює рідкісний збіг офіційних і народних настроїв.
«Ми, можливо, вперше в історії є свідками, коли громадянське суспільство довіряє державі та допомагає їй. Збройні сили займаються своїми справами, а суспільство самостійно створює контент, меми, креатив. Адже кожен відчуває відповідальність за своє майбутнє», – вважає Соловей.
Foreign Ukraine 