Металобрухт, мистецтво, утилізація: що робити зі знищеною російською військовою технікою в Україні

Залишки розбитих російських танків, САУ та БТР місяцями лежать, іржавіючи на вулицях та полях України

З початку російсько-української війни, війни Генштаб ЗСУ щодня повідомляє про знищену російську військову техніку. Наразі знищено понад 2750 танків, 5580 бронемашин, 4170 автомобілів, 1770 артилерійських систем та сотні систем ППО, літаків, вертольотів та багато іншого. Фахівцям голландського проекту «Орікс», проаналізувавши фото- та відеоматеріали з фронту, вдалося ідентифікувати майже 7600 об’єктів із відкритих доступних джерел. Третина цієї техніки була захоплена українськими військовими практично неушкодженою. Тим паче, що після успішного контрнаступу на Харківщині, Росію іноді називають основним постачальником танків для української армії. Проте, більшу частину озброєння, 4649 одиниць, згідно з висновками експертів, було повністю знищено. Про це йдеться в аналітичній публікації Deutsche Welle, переказ якої пропонує Foreign Ukraine.

Спецпризначенці досліджують залишки

Джерело Deutsche Welle в Міноборони у Києві повідомило, що місцеві військові адміністрації зобов’язані вести реєстр військової техніки, яку залишили росіяни на полі бою та передавати цю інформацію українській армії.

«Спецпризначенці, вони ж «канібали», виїжджають та оглядають залишки. Забирають те, що можна використати для ремонту української техніки», – сказав співрозмовник.

Залишки розбитих російських танків, САУ та БТР місяцями лежать, іржавіючи на вулицях та полях України. Деякі військові кажуть, що уламки, можливо, ще можна використовувати як мішені для стрілянини під час маневрів. Але для цього вам доведеться доставити їх до військових полігонів.

Металобрухт для дилерів та промисловості?

Після весняного контрнаступу українських військ на Київщині зруйнована російська військова техніка також стало мішенню для металоторговців. Ще у квітні 2022 року українське видання Forbes оцінило вартість металобрухту на той момент у $45 млн. Відтоді втрати російської техніки потроїлися.

Однак, українські скупники металобрухту оцінюють спалені танки значно нижче, в основному через особливості сплавів, які не придатні для переплавки на металургійних заводах.

«Броня виготовляється із високолегованих марок сталі. У них є особливі властивості, наприклад, більш висока температура плавлення, але вони менш ковкі. Їх не можна використовувати у великій металургії», — пояснює Валентин Макаренко, голова «Інтерпайп Втормет».

В Асоціації вторинних металів «УАВтормет» відзначають стагнацію ринку металобрухту. Експорт протягом багатьох років обмежувався високими тарифами, а внутрішній попит значно впав із початку війни через закриття підприємств металургійної промисловості. За даними асоціації, виробництво сталі в Україні за перші дев’ять місяців 2022 року впало на 66%, а постачання металобрухту впало на 73,5% до 830 тисяч тонн.

Криворізький завод ArcelorMittal, найбільша металургійна компанія України, має достатньо брухту для виробництва сталі.

«Запаси перевищують 80 000 тонн, тому немає необхідності використовувати додаткову військову техніку, яка також не підходить для нашого виробництва», – каже Володимир Гайдаш, керівник комунікаційного відділу підприємства.

Виставки уламків військової техніки

Тим часом, у центрі Кривого Рогу виставлено знищену російську військову техніку. Віце-мер міста Сергій Мілютін розповів, що після нещодавнього наступу українських збройних сил у Херсонській області додалися нові експонати.

Ще у квітні український уряд запропонував організовувати такі виставки у різних містах, а також за кордоном. Зокрема, виставка на Михайлівській площі у Києві триває з кінця травня.

В Одесі художники взяли участь у виставці знищених танків і бронетранспортерів, що відкрилася у вересні. Уламки були реконструйовані та пофарбовані різними способами. Один із креативників – Ігор Матроскін. Він вважає, що такі виставки могли б нагадати громадянам країни про те, наскільки близько знаходиться фронт. А також водночас показали б, як зброя у невмілих руках перетворюється на залізяку. Художник-графітіст переконаний, що такі виставки не втратять свого значення і після війни.

Чи Україна запровадить утилізацію військової техніки?

Що б художники не робили з російською зброєю, брухт треба якось утилізувати – тим паче, що він завдає шкоди навколишньому середовищу. Але українські військові не мають досвіду такої утилізації. За останні роки на заводах та полігонах зібралися також залишки української військової техніки.

Співрозмовник Deutsche Welle у Міністерстві оборони України повідомив, що уряд працює над планом утилізації військової техніки. Але Макаренко каже, що держава навряд чи захоче покривати витрати на утилізацію та переробку спалених танків.

«Для цього варто шукати міжнародну допомогу, тому що європейські переробні компанії мають відповідні технології та досвід», – радить Макаренко.

В асоціації «УАВтормет» вважають, що необхідність утилізації брухту може змусити українську владу скасувати існуючі бар’єри для вивезення металобрухту.