Російська агресія проти України може призвести до припинення придністровського сепаратистського конфлікту у Молдові

Президент Росії Володимир Путін багато в чому прорахувався у війні проти України. Він поки що не зміг перемогти сусідню країну – і, мабуть, не зможе. Він не міг паралізувати і розділити Євросоюз і НАТО — якраз навпаки. Попри свої наміри, йому як-ніколи вдалося наблизити Україну, Грузію та Республіку Молдова до європейської інтеграції. Про це йдеться в аналітичній статті Deutsche Welle, переказ якої пропонує Foreign Ukraine.

Незабаром можуть бути нові прорахунки. Одним із найважливіших буде вирішення так званого Придністровського конфлікту в Республіці Молдова. У Придністров’ї у 1991/92 році Росія вперше після розпаду Радянського Союзу продемонструвала, як можна дестабілізувати і розколоти союзну республіку, яка стала незалежною, озброюючи лояльних сепаратистів.

У Придністров’ї, довжиною близько 200 кілометрів і завширшки максимум 30 кілометрів, до сьогодні дислокується майже 2000 російських солдатів. На півночі біля селища Кобасна знаходиться один із найбільших складів зброї в Європі — тут зберігається близько 20 000 тонн боєприпасів та спорядження зі старих російських запасів. Хоча у 1999 році Росія офіційно зобов’язалася вивести війська та зброю протягом кількох років, вона так і не виконала цієї обіцянки.

Незаконна торгівля

Згідно зі звітом Європарламенту у 2002 році, Придністров’я вже понад 30 років є «чорною діркою» у Європі, адже економічне існування регіону забезпечується грошовими переказами з Москви, а також контрабандою, торгівлею людьми та відмиванням грошей. Свою лепту внесла і Україна: після 1992 року українські правлячі еліти разом із російськими економічними чиновниками створили контрабандний ланцюжок навколо Придністров’я, що зміцнило регіон економічно та унеможливило економічний контроль Республіки Молдова над сепаратистським регіоном. Однак, поступово у брудні махінації були втягнуті корумповані еліти Республіки Молдова.

Економіка Придністров’я залежала від нелегального переміщення товарів до Одеси та інших чорноморських портів та з них. Такі схеми працювали понад три десятиліття. Наріжний камінь було закладено ще у 1990-х роках, коли першого «президента» самопроголошеної сепаратистської республіки Придністров’я Ігоря Смирнова з великою помпою прийняв тодішній український президент. Не дарма: кажуть, що зять тодішнього президента України Леоніда Кучми володів однією із найбільших металургійних компаній Придністров’я. Упродовж багатьох років інші політики у Києві також спокушалися можливістю вести «бізнес» із тираспольськими сепаратистами за спиною Кишинева.

Опечатаний танками

Тепер Київ визнає, що він у моральному боргу перед Молдовою за те, що десятиліттями терпів і навіть отримував вигоду з «чорної діри» Придністров’я. Провладна преса у Києві багато аналізує цю проблему та припускає, що можлива поразка Росії у війні проти України має означати й ліквідацію проросійського Придністров’я. Після багатьох років, коли українська та молдавська влада заплющувала очі на незаконні дії Придністров’я та отримували вигоду, війна Росії проти України змінила все. Україна визнала, що Придністров’я становить загрозу національній безпеці. Питання у тому, як тепер вирішити цю проблему.

Початок війни 24 лютого 2022 року спонукав українську владу перекрити танками придністровську ділянку молдавсько-українського кордону. При цьому контрабанда припинилася, а сепаратистський режим у Тирасполі майже істерично скаржиться на економічну блокаду і закликає Росію врятувати Придністров’я. Поки що безуспішно – мета сепаратистського режиму, стрімка окупація росіянами України та анексія Придністров’я не вдалася через опір української армії.

Вирішення конфліктів лише мирним шляхом

Республіка Молдова солідарна з Україною у цій війні, допомагає українським біженцям й твердо вірить, що стала на вірний бік історії. Однак, керівництво у Кишиневі вважає, що придністровський конфлікт має вирішуватись виключно мирним шляхом і таким чином, щоб це не вплинуло на європейський курс Молдови. Президент Молдови Майя Санду заявила, що Молдова має стати членом ЄС до кінця цього десятиліття.

«Кривава агресія Російської Федерації проти України зміцнила молдаван у їхньому прагненні уникнути війни за будь-яку ціну. Це найпростіша відповідь на поширену в Україні думку про те, що українські збройні сили повинні допомагати Молдові, позбавляючись сепаратизму та росіян у Придністров’ї. Немає жодних обставин, за яких Кишинів погодився б на дії українських збройних сил на своїй території», – пише Сергій Сидоренко з «Європейської правди», додаючи, що це тепер зрозумів і Київ.

Німецька бронетехніка для Республіки Молдова

Уряд Кишинева встановив рекордний оборонний бюджет на 2023 рік. Величезні інвестиції вкладаються у безпеку повітряного простору. Крім того, Республіка Молдова отримає бронемашини типу Piranha з Німеччини. Тим не менш, молдавський уряд не тільки хоче уникнути військової конфронтації з Придністров’ям, але й нині уникає сценарію економічного тиску на сепаратистський режим у Тирасполі.

Зазначимо, що Республіка Молдова, як і раніше, залежить від постачання електроенергії з Кучурганської електростанції у Придністров’ї. Це, у свою чергу, забезпечується за рахунок російського газу, що доставляється з Кишинева до Тирасполя. Те, що здається абсурдною реальністю, а саме те, що Молдова підтримує та фінансує сепаратизм, як і раніше, є необхідністю, бо без потоку з Кучургана країна була б у темряві.

Але це може скоро змінитись. Республіка Молдова старанно працює над планами зробити країну незалежною від електроенергії з Придністров’я та газу з Росії. Якщо це так, то Придністров’я може просто потрапити в руки Молдови – як юридична особа, що збанкрутувала. Тому що без контрабандних шляхів через Україну та постачання газу з Кишинева вона б не вижила.